Постанова № 30298174, 25.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 грудня 2012 р. Справа №2а-2373/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська девелоперська компанія"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська девелоперська компанія" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 0015072301 від 20.02.2012 року на зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 1676784 грн.

Адміністративний позов не відповідав нормам ст. 106 КАС України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 29.02.2012 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Позивач усунув недоліки зазначені в ухвалі суду від 29.02.2012 року у визначений судом строк.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.04.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.05.2012 року у справі призначено судову економічну експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.05.2012 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.12.2012 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.12.2012 року замінено відповідача належним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.12.2012 року виправлено описку.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином, про що свідчить журнал поштової кореспонденції (а.с.209-210), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.247).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.208), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська девелоперська компанія" зареєстрована у якості юридичної особи 28.12.2009 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, 09.04.2010 року проведена заміна свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи (а.с.8).

Згідно договору №3089 від 22.04.2010 року про визнання електронних документів ТОВ "Кримська девелоперська компанія" податкову звітність подає до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби в електронному вигляді (а.с.218-222).

Матеріали справи свідчать про те, що на підставі направлення від 05.01.2012 року №15/23-4 та на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.20 Податкового кодексу та відповідно жо наказу «Про проведення позапланової перевірки» від 05.01.2012 року №15/23-47 проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська девелоперська компанія" (ЄДРПОУ 36915270) з питань достовірності даних наведених в декларації з ПДВ за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 31.01.2012 року №797/23-4/36915270 (далі - акт перевірки) (а.с.75-94).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем були встановлені порушення (а.с.93-94):

- п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.п.187.1.а п.187 ст.187, п.198.1 ст.198, п.198.6 ст.198, п.198.2 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено значення р.19, р.20.2 на суму 1 676 784, 00грн;

- за результатами перевірки встановлено, що різке збільшення податкового кредиту у жовтні 2011 року (у 2 та більше разів), від попереднього звітного податкового періоду вересня 2011 року, виникло за рахунок збільшення обсягів будівельних робіт на об'єкті за адресою м. Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8, що не були підтверджені перевіркою у сумі 1 676 784,00грн ПДВ.

На підставі виявлених порушень, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012 року №0015072301 (а.с.95).

Висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС обґрунтовуються в акті тим, що згідно наданого до перевірки договору підряду №1/2011 від 11.07.2011 року, з ТОВ «ВКФ «Квадрат», встановлено, що «генпідрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та зі своїх матеріалів у межах договірної ціни у встановлений договором строк виконати ремонтні роботи на об'єкті м. Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8». Перевіркою не встановлено наявність у ТОВ «ВКФ «Квадрат» основних фондів, виробничих преміщень, вантажного або легкового транспорту, та необхідного для здійснення будівництва обладнання у зв'язку з тим, що АМ до податкової декларації з податку на прибуток за 2-3 кв.2011 року не наданий (а.с.87-88).

Також перевіркою були встановлені взаємовідносини з ПП «Аланар» у жовтні 2011 року. За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, та податкової звітності не встановлено наявність у ПП «Аланар» власних, орендованих по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності (а.с.90).

Вирішуючи питання про правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи, вивчення та дослідження первинних бухгалтерських документів позивача, по справі необхідно призначити судову економічну експертизу.

На розгляд експерта винесені такі питання:

-чи підтверджуються первинним документами бухгалтерського та податкового обліку товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська девелоперська компанія"обґрунтованість зменшення Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1676784,00 грн. податковим повідомленням -рішенням від 20.02.2012 року № 0015072301, яке винесено на підставі висновків акту перевірки № 797/23-4/36915270 від 31.01.2012 року за перевіряємий період.

За результатами експертного дослідження, судовим експертом було встановлене наступне (а.с.168).

Висновки Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим ДПС України, викладені в акті документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська девелоперська компанія» (код ЄДРПОУ 36915270) з питань достовірності даних наведених в декларації з ПДВ за жовтень 2011 року, щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 676 748,00 грн. документами бухгалтерського та податкового обліку не підтверджено.

Обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 20.02.2012 № 0015072301 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 676 748,00 грн. документами бухгалтерського та податкового обліку не підтверджено.

25.12.2012 року від судового експерта Філенко А.С до суду надійшло пояснення до висновку судово-економічної експертизи №121/12 в якому зазначено, що при написанні висновку допущено технічну помилку і замість 1 676 748,00грн слід вважати розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 676 784,00грн (а.с.253).

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача, для чого потребувалися спеціальні знання, суд враховує висновок експерта з метою всебічного розгляду справи.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст 14 ПКУ)

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. (пункт 201.6. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (пункт 201.10. статті 201 ПКУ)

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. (пункт 201.11. статті 201 ПКУ)

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12. статті 201 ПКУ)

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду . (пункт 200.1. статті 200 ПКУ).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2. статті 200 ПКУ)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.3. статті 200 ПКУ)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (пункт 200.4. статті 200 ПКУ)

Згідно з формою декларації, яка Затверджена Наказом Державної. податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 г. за N 197/18935З «Про Затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» значення рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації податку на додану вартість) переноситься до рядка 23 податкової декларації за поточний звітний податковий період.

Податковим кодексом України не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню.

Наданою ТОВ «Кримська девелоперська компанія» до ДПІ в місті Сімферополі податкової декларації за жовтень 2011, від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за жовтень 2011, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 декларації) складає 1 917 393 грн.

Розбіжності з актом у сумі 1 676 784 грн. перевірки виникли за рахунок виключення ДПІ податкових накладних, які отримані ТОВ «Кримська девелоперська компанія» загальну суму 1 676 784 грн., а саме від постачальників, що мають стан відмінний від «0» - «Основний платник».

Податковий кредит сформований ТОВ «Кримська девелоперська компанія» за рахунок постачальників, які були виключені ДПІ із складу податкового кредиту за жовтень 2011 року, а саме ПП «Аланар» (ЄДРПОУ 36951716) та ТОВ "ВКФ "Квадрат" (ЄДРПОУ 30662800).

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "ВКФ "Квадрат" виписало на адресу ТОВ "Кримська девелоперська компанія" наступні податкові накладні (а.с.22-42):

-№25 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№26 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№27 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№28 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№29 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№30 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№31 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№32 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№33 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№35 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№36 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№37 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№39 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№40 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№42 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№43 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№44 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№45 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№46 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн;

-№47 від 03.10.2011 року на суму 500 000 в тому числі ПДВ 83 333,33грн.

Всього на суму 10 000 000 у тому числі ПДВ у сумі 1 666 666,60грн.

Податкові накладні, з яких сформовано невизнаний актом податковий кредит, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ (а.с.191-197).

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних .

Податкові накладні - є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими, що підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податковим кодексом України не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню.

Таким чином, за наслідками взаємовідносин ТОВ «Кримська девелоперська компанія» із вищезгаданими постачальниками правомірно сформований податковий кредит в розмірі 1 676 784 грн. за жовтень 2011, на підставі отриманих від вказаних постачальників податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2011 року між ТОВ «Кримська девелоперська компанія» - «Замовник» та ПП «Аланар» - «Виконавець» укладено договір № 2/2011 (а.с.43-44).

Відповідно до п.1.1 ст.1 договору Виконавець зобов'язаний у строки встановлені дійсним договором виконати роботи по зносу дерев та видалення пнів на об'єкті розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Євпаторійське шосе, 8, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити їх у відповідності до умов цього договору.

На виконання зобов'язань за вищевказаним договором ТОВ «Кримська девелоперська компанія» перерахувало на поточний рахунок ТОВ "ВКФ "Квадрат" у жовтні 2011 року наступні грошові кошти, які підтверджені платіжними дорученнями:

- 03.10.2011 року - 5 000 000грн у тому числі ПДВ - 833 333,33грн (а.с.122);

- 06.10.2011 року - 4 000 000грн у тому числі ПДВ - 666 666,67грн (а.с.121);

- 20.10.2011 року - 1 000 000грн у тому числі ПДВ - 166 666,67грн (а.с.120).

З наданих до суду доказів встановлено, що 11.07.2011 року між ТОВ «Кримська девелоперська компанія» - «Замовник» та ТОВ «ВКФ «Квадрат» - «Генпідрядник» укладено договір підряду № 1/2011 (а.с.45-74).

Відповідно до п.2.1. ст.2 договору Генпідрядник зобов'язаний на свій ризик, власними силами та зі своїх матеріалів у рамках договірної ціни у строки встановлені дійсним договором у відповідності до проектно-кошторисної документації виконати ремонтні роботи на об'єкті розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Євпаторійське шосе, 8, у тому числі будівельні, монтажні, пусконаладочні, роботи по підключенню внутриплощадкових інженерних мереж, роботи по оснащенню об'єкта матеріальними ресурсами, у тому числі погрузла, розгрузка, зберігання тощо.

В акті перевірки ДПІ в м. Сімферполі АР Крим ДПС №797/23-4/36915270 від 31.01.2012 року на сторінці 16 зазначено, що свідоцтво платника ПДВ ПП «Аланар» від 23.02.2010 року №100271139 анульовано від 11.10.2011 року, на підставі рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим від 11.10.2011 року №28/29-0 у зв'язку з тим, що ПП «Аланар» має стан платника «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцемзнаходження (а.с.90).

Згідно з п.201.8 ст.201 розділу V Податкового Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що податкова накладна ПП «Аланар» №25 на суму 60701,47грн в тому числі ПДВ у сумі 10116,91грн виписана на адресу ТОВ «Кримська девелоперська компанія» 04.10.2011 року, а отже на дату здійснення операцій з постачання товарів (послуг) ПП «Аланар» було зареєстровано як платник податку на додану вартість у порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу України, та, відповідно, мало право на нарахування податку та складання податкових накладних.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 ЦКУ).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п.1 ст.627 ЦКУ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (п.1 ст.638 ЦКУ).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (п.1 ст.639 ЦКУ).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (п.2 ст.639 ЦКУ).

Договір підряду № 1/2011 від 11.07.2011 між ТОВ «Кримська девелоперська компанія» та ТОВ «ВКФ «Квадрат» та договір № 2/2011 від 14.09.2011 із ПП «Аланар» відповідають вимогам діючого законодавства.

Господарські операції знайшли своє підтвердження регістрах бухгалтерського обліку а також у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

Матеріали справи свідчать про те, що отримання робіт ТОВ «Кримська девелоперська компанія» від ТОВ «ВКФ «Квадрат» у жовтні 2011 року підтверджується актом №1/09-2011 приймання виконаних будівельних робіт (а.с.124-130) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року (а.с.131).

Роботи, отримані позивачем у його господарській діяльності використовувалися та це підтверджується документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку (реєстри виданих та отриманих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахункам, договори, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, послуг, виписки банку, та інше).

Суд також зазначає, що чинним законодавством не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо -складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012 року №0015072301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 676 784,00грн не може бути визнано таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 0015072301 від 20.02.2012 року на зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 1676784 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська девелоперська компанія" (ідентифікаційний код юридичної особи 36915270) судові витрати у сумі 2146,00грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Петренко