Ухвала суду № 30296958, 21.03.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

за результатами попереднього засідання

21 березня 2013 р. Справа № 5010/1126/2012-Б-25/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою гр. ОСОБА_1 (м. Івано-Франківськ)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (м. Івано-Франківськ)

про банкрутство,

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: ОСОБА_2 - представник (довіреність №665 від 13.09.2012 р.);

від кредитора - ДПІ в м. Івано-Франківську: Ковтун Н.О. - заступник начальника юридичного відділу, (довіреність №10048/10/10-039/786 від 27.06.2012 р.);

від кредитора - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: Буджак В.М. - заступника начальника юридичного відділу, (довіреність № 48/01-20/66-в від 09.01.2013 р.; службове посвідчення № 308);

від ОСОБА_5: ОСОБА_6 - представник (паспорт НОМЕР_3 від 17.08.2004 р., довіреність від 09.02.2012 р.);

від ОСОБА_7: ОСОБА_8 - представник (паспорт НОМЕР_4 від 09.07.2002 р., довіреність від 24.10.2012 р.);

від ОСОБА_9: ОСОБА_8 - представник (паспорт НОМЕР_4 від 09.07.2002 р., довіреність від 24.10.2012 р.);

за участю: ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11;

від кредитора - гр. ОСОБА_12, боржника та розпорядника майна: представники не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2012 р. за заявою гр. ОСОБА_1 порушено провадження у справі №5010/1126/2012-Б-25/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (вул. Ленкавського, 22, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 33426604) за загальною процедурою в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 30.06.1999 р. N 784-XIV (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено справу до розгляд у підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2012 р. за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 602 784,00 грн. та зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд", введено процедуру розпорядження майном боржника строком на шість місяців, до 26.04.2013 р., та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пурія Р.П.

17.11.2012 р. у газеті "Голос України" №№ 218-219 (5468-5469) розміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

07.12.2012 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява гр. ОСОБА_12 від 05.12.2012 р. б/н, яка подана до суду 07.12.2012 р., з грошовими вимогами до боржника на суму 29 500 000, 00 грн. Під час розгляду справи гр. ОСОБА_12 подала клопотання від 20.03.2013 р. б/н про зменшення грошових вимог та просила суд визнати грошові вимоги в сумі 29 494 000, 00 грн., з урахуванням часткової сплати 24.12.2012 р. в сумі 5 000,00 грн. та 21.02.2013 р. в сумі 1 000,00 грн.

14.12.2012 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 13.12.2012 р. №2269/0815/в, яка подана до суду 17.12.2012 р., з грошовими вимогами до боржника на суму 3 332 219,67 грн.

19.12.2012 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява ДПІ в м. Івано-Франківську від 17.12.2012 р. № 1001г/10/10-039, яка подана до суду 17.12.2012 р., з грошовими вимогами до боржника на суму 16 606,43 грн.

Крім того, до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява ініціюючого кредитора - гр. ОСОБА_1 від 26.11.2012 р. б/н про визнання додаткових грошових вимог на суму 126 565,10 грн. Під час розгляду справи ініціюючий кредитор подав клопотання від 14.02.2013 р. б/н про уточнення грошових вимог та просив суд визнати додаткові грошові вимоги на суму 55 606,83 грн.

02.01.2013 р. до господарського суду Івано-Франківської області від розпорядника майна Пурія Р.П. надійшло клопотання від 27.12.2012 р. б/н про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2013 р. призначено реєстр вимог кредиторів до розгляду в судовому засіданні на 24.01.2013 р.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2013 р., від 14.02.2013 р. та від 28.02.2013 р. відкладено розгляд реєстру вимог кредиторів на 14.02.2013 р., на 28.02.2013 р. та на 21.03.2013 р. відповідно.

Заслухавши пояснення розпорядника майна, представників кредиторів та боржника, розглянувши заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника та дослідивши фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, судом встановлено наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включається розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду разом з боржником грошових вимог кредиторів розпорядником майна Пурієм Р.П. включено до реєстру вимог кредиторів (а.с. №№3-6 том ІІ) грошові вимоги до боржника на загальну суму 30 601 823,51 грн., а саме грошові вимоги:

- гр. ОСОБА_1 на суму 5 365,00 грн. (перша черга задоволення) та 658 413,53 грн. (четверта черга задоволення), а грошові вимоги у розмірі 70 935,57 грн. відхилено;

- гр. ОСОБА_12 на суму 1073,00 грн. (перша черга задоволення) та 29 500 000,00 грн. (четверта черга задоволення);

- Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на суму 1 073,00 грн. (перша черга задоволення), 427 027,47 грн. (четверта черга задоволення), 8 871,51 грн. (шоста черга задоволення), а в решті грошові вимоги відхилено.

При цьому, грошові вимоги ДПІ в м. Івано-Франківську в сумі 16 326,70 грн. (третя черга задоволення) та 279,73 грн. (шоста черга задоволення) відхилено.

Щодо грошових вимог гр. ОСОБА_12 до боржника суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_12 заявлено до боржника грошові вимоги на суму 29 500 000,00 грн.

Відповідно до п. п. 1.1, 4.1 договору безвідсоткової позики від 06.12.2010 р., укладеного між фізичною особою ОСОБА_12 (позикодавець) та фізичною особою ОСОБА_14 (позичальник), (далі - договір позики) позикодавець передав позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 12 000 000,00 грн. (сума позики), а позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів у порядку та строки, визначені цим договором, а саме до 31.05.2011 р. включно (а.с. №10 том ІІа).

На виконання умов договору позики гр. ОСОБА_12 передано гр. ОСОБА_14 грошові кошти у розмірі 12 000 000,00 грн., що підтверджується розпискою гр. ОСОБА_14 від 06.12.2010 р., копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. №13 том ІІа) та оригінал якої було досліджено судом в судовому засіданні, про що свідчить протокол судового засідання від 14.02.2013 р. (а.с. №33 том ІІа).

У подальшому, угодою про внесення змін до договору позики від 20.05.2011 р., укладеною між фізичною особою ОСОБА_12 (позикодавець) та фізичною особою ОСОБА_14 (позичальник), строк повернення позичальником суми позики було продовжено до 15.07.2011 р. (а.с. №11 том ІІа).

Згодом, угодою № 2 про внесення змін до договору позики від 15.06.2011 р., укладеною між фізичною особою ОСОБА_12 (позикодавець) та фізичною особою ОСОБА_14 (позичальник), сторони домовились внести зміни до договору позики, згідно з якими позикодавець передав позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 29 500 000,00 грн. (сума позики) (а.с. №12 том ІІа).

На виконання умов договору позики (зі змінами) гр. ОСОБА_12 передано гр. ОСОБА_14 грошові кошти у розмірі 17 500 000,00 грн., що підтверджується розпискою гр. ОСОБА_14 15.06.2011 р., копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. №14 том ІІа) та оригінал якої було досліджено судом в судовому засіданні, про що свідчить протокол судового засідання від 14.02.2013 р. (а.с. №33 том ІІа).

З метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань позичальника за договором позики між гр. ОСОБА_12 (кредитор) та боржником у даній справі - ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (поручитель) було укладено договір поруки від 15.06.2011 р. (далі - договір поруки), відповідно до умов якого ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" надало поруку перед гр. ОСОБА_12 за виконання гр. ОСОБА_14 своїх зобов'язань щодо повернення грошових коштів у розмірі 29 500 000,00 грн. та будь-яких інших коштів, в т.ч. штрафних санкцій та інших платежів, які випливають за договором поруки, угодою про внесення змін до договору позики від 20.05.2011 р., угодою № 2 про внесення змін до договору позики від 15.06.2011 р. (а.с. №15 том ІІа).

Отже, боржник у даній справі - ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" виступив фінансовим поручителем гр. ОСОБА_14 перед гр. ОСОБА_12 за договором позики та додатковими угодами до нього.

За приписами ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.

Згідно із ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У силу ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, у п. 10 договору поруки сторонами погоджено, що цей договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Отже, строк закінчення поруки в договорі поруки не встановлено, а строк повернення позичальником за договором позики суми позики визначено до 15.07.2011 р.

Однак, у клопотанні від 28.02.2013 р. б/н про відкладення розгляду справи гр. ОСОБА_12 повідомлено суд про те, що грошові вимоги до позичальника - гр. ОСОБА_14 та до всіх поручителів за виконання ним зобов'язань за договором позики були пред'явлені нею у письмові формі та передані 30.11.2011 р. всім адресатам у вигляді вимоги (а.с. №42 том ІІа).

Відповідно до вимоги щодо сплати заборгованості за договором позики від 30.11.2011 р. гр. ОСОБА_12 звернулася до боржника у даній справі - ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" про сплату заборгованості у розмірі 29 500 000,00 грн.

Вказана вимога 30.11.2011 р. була отримана боржником у даній справі - ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" в особі комерційного директора ОСОБА_14 (а.с. №49 том ІІа).

Отже, кредитором - гр. ОСОБА_12 був дотриманий строк, встановлений ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до додаткових письмових пояснень боржника у даній справі - ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" від 26.02.2013 р. грошові вимоги гр. ОСОБА_12 за договором поруки не відображалися у балансі та даних фінансової звітності боржника, оскільки жодних виплат на виконання умов договору поруки боржником не здійснювалося, проте вказані відомості обліковувалися на позабалансовому рахунку №05 "Гарантії та надані забезпечення" божника, про що свідчить оборотно-салальдова відомість по позабалансовому рахунку №05 "Гарантії та надані забезпечення" за 01.04.2011 р. по 25.02.2013 р. на суму 29 500 000,00 грн., яка сформована 25.02.2013 р. (а.с. №№40-41 том ІІа).

Під час розгляду справи гр. ОСОБА_12 клопотанням від 20.03.2013 р. б/н зменшила грошові вимоги до боржника та просила суд визнати грошові вимоги в сумі 29 494 000,00 грн., з урахуванням часткової сплати суми позики іншим поручителем гр. ОСОБА_14 - гр. ОСОБА_15 24.12.2012 р. в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується розпискою гр. ОСОБА_12 про отримання коштів, та 21.02.2013 р. в сумі 1 000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 21.02.2013 р. (а.с. №№ 50-51 том ІІа).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що суду не надано доказів повернення позики позичальником - гр. ОСОБА_14 чи іншими його поручителями в решті суми позики, грошові вимоги гр. ОСОБА_12 до поручителя (боржника у даній справі) у розмірі 29 494 000,00 грн. виникли до порушення справи про банкрутство боржника та є обґрунтованими.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти визнання грошових вимог гр. ОСОБА_12 до боржника, ініціюючим кредитором - гр. ОСОБА_1 подано до Івано-Франківського міського суду позов про встановлення нікчемності договору поруки, посилаючись на те, що він укладений не генеральним, а комерційним директором ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (а.с. №№27-30 том ІІа). Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.01.2013 р. відкрито провадження у справі за вказаним позовом та розгляд справи призначено на 26.03.2013 р. (а.с. №38 том ІІа).

Втім, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При цьому, в силу ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Отже, факт вчинення правочину представником, який немає на це повноважень або з перевищенням своїх повноважень, підлягає доведенню заінтересованою стороною та встановленню в судовому порядку.

Враховуючи те, що прямо встановлених законом підстав недійсності договорів позики та поруки не вбачається, та, беручи до уваги те, що доказів їх визнання недійсними в судовому порядку суду не надано та матеріали справи не містять, відтак вказані договори є чинними та зобов'язання за ними підлягають до виконання.

У зв'язку з чим, суд виходить з презумпції правомірності правочинів, що встановлена ст. 204 Цивільного кодексу України.

При цьому, розглядаючи грошові вимоги гр. ОСОБА_12 до боржника, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону про банкрутство строк процедури розпорядження майном становить не більше ніж шість місяців.

Згідно із ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство попереднє засідання суду, на якому затверджується реєстр вимог кредиторів, має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2012 р. за результатами підготовчого засідання встановлено, що попереднє засідання у справі повинно відбутися до 25.01.2013 р.

Отже, всі строки проведення попереднього засідання суду у справі сплинули.

Втім, у справі про банкрутство процесуальні дії учасників справи та суду мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом про банкрутство. Нездійснення у встановлений чинним законодавством строк розгляду заявлених вимог кредиторів свідчить про безпідставне затягування розгляду справи про банкрутство, яке має наслідком спричинення збитків як кредиторам, так і боржнику, оскільки на заборгованість за кредитами нараховуються відсотки за користування кредитом, грошові кошти знецінюються внаслідок інфляції тощо.

Існування спору щодо деяких із заявлених грошових вимог кредиторів не може бути підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство. При розгляді грошових вимог суд повинен виходити з наявності первинних документів, що підтверджують такі вимоги на момент їх розгляду. При цьому ненадання кредиторами документів, що підтверджують їх грошові вимоги, є підставою для відмови у визнанні таких вимог, а не підставою для відкладення розгляду усього реєстру вимог кредиторів.

У випадку, якщо в позовному провадженні буде визнаний недійсним договір, на якому ґрунтуються грошові вимоги одного з кредиторів, цей кредитор або боржник не позбавлені права звернутися із заявою про перегляд ухвали за результатами попереднього засідання у частині розгляду відповідних грошових вимог за нововиявленими обставинами в порядку розділу XIII ГПК України.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у своїй постанові від 23.06.2010 р. у справі №5/38Б.

Таким чином, у разі визнання договору позики або договору поруки судом недійсними у встановленому порядку та набрання такого рішення суду законної сили, ухвала за результатами попереднього засідання в частині визнання грошових вимог кредитора - гр. ОСОБА_12 до боржника може бути переглянута за нововиявленими обставинами відповідно до ст. ст. 112 - 114 ГПК України.

Крім того, суд вважає за необхідно зазначити, що відповідно до довідки Слідчого управління УМВС України в Івано-Франківській області від 01.02.2013 р. №8/1001 та витягу з кримінального провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за реєстраційним №120130900120000148 від 01.02.2013 р. зареєстровано заяву гр. ОСОБА_1 (ініціюючого кредитора у даній справі) щодо вчинення підробки комерційним директором ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" ОСОБА_14 договорів позики та поруки з гр. ОСОБА_12 з метою уникнення сплати коштів кредиторам у справі про банкрутство ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (а.с. №№39, 46 том ІІа).

Проте, відповідно до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

У силу ст. 35 ГПК України обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, є вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 17 ст. 11 Закону про банкрутство, в редакції Закону № 5405-VI від 02.10.2012 р., господарський суд не має права зупиняти провадження у справі про банкрутство.

Отже, наявність незакінченого кримінального провадження не може впливати на рух справи про банкрутство та відповідно бути підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання заяви кредитора - гр. ОСОБА_12 з грошовими вимогами до боржника сплачено судовий збір у розмірі 1 073,00 грн. згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір".

На підставі вищенаведеного в сукупності грошові вимоги гр. ОСОБА_12 підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 1 073,00 грн. (перша черга задоволення) та 29 494 000,00 грн. (четверта черга задоволення).

Щодо грошових вимог Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до боржника суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради заявлено до боржника грошові вимоги на суму 3 332 219,67 грн.

Відповідно до п. 1.1 договору № 167 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 07.12.2010 р., укладеного між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (замовник), (далі - договір про пайову участь №1) замовник зобов'язався взяти участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська (а.с. №6 том ІІб).

Згідно із п. 3.1 договору про пайову участь №1 розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку №1 до цього договору.

Додатком №1 до договору про пайову участь №1 розмір пайового внеску встановлено у сумі 253 617,72 грн. (а.с. №7 том ІІб).

Додатком №2 до договору про пайову участь №1 розмір пайового внеску уточнено та встановлено у сумі 327 140,42 грн. (а.с. №8 том ІІб).

У відповідності до п. 3.2 договору про пайову участь №1 боржник сплачує пайовий внесок єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається цим договором.

Додатковою угодою від 02.12.2011 р. до договору № 167 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 07.12.2010 р., укладеної між сторонами, погоджено відстрочку платежу пайового внеску у розмірі 327 140,42 грн. згідно з таким графіком (а.с. №№11-12 том ІІб):

у першому кварталі 2012 р. - 32 714,04 грн.;

у другому кварталі 2012 р. - 65 428, 08 грн.;

у третьому кварталі 2012 р. - 98 142,13 грн.;

у четвертому кварталі 2012 р. - 130 856,17 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.11.2012 р. у справі № 5010/903/2012-5/80-28/83 стягнено з боржника на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 98 142,12 грн. основного боргу (за перший та другий квартал 2012 р.), 1 994,97 грн. пені та 388,81 грн. суми 3 % річних (а.с. №№13-15 том ІІб).

Крім того, відповідно до п. 1.1 договору № 64 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 11.03.2011 р., укладеного між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (замовник), (далі - договір про пайову участь №2) замовник зобов'язався взяти участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська (а.с. №16 том ІІб).

Згідно із п. 3.1 договору про пайову участь №1 розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку №1 до цього договору.

Додатком №1 до договору про пайову участь №1 розмір пайового внеску встановлено у сумі 1 090 370,76 грн. (а.с. №17 том ІІб).

У відповідності до п. 3.2 договору про пайову участь №1 боржник сплачує пайовий внесок єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається цим договором.

Додатковою угодою від 02.12.2011 р. до договору № 64 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 11.03.2011 р., укладеної між сторонами, погоджено відстрочку платежу пайового внеску у розмірі 1 090 370,76 грн. згідно з таким графіком (а.с. №18 том ІІб):

у першому кварталі 2012 р. - 109 037,08 грн.;

у другому кварталі 2012 р. - 218 074,15 грн.;

у третьому кварталі 2012 р. - 327 111,23 грн.;

у четвертому кварталі 2012 р. - 436 148,30 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2012 р. у справі № 5010/1189/2012-П-20/70 стягнено з боржника на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 327 111,23 грн. основного боргу (за перший та другий квартал 2012 р.), 6 926,54 грн. пені та 1 385,31 грн. суми 3 % річних (а.с. №№20-21 том ІІб).

Отже, Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради заявлено грошові вимоги за договорами про пайову участь №1 та №2, які виникли до порушення провадження у справі.

Водночас, строк їх виконання настав як до порушення справи про банкрутство боржника, в т.ч. за вказаними рішеннями суду, так і після порушення справи про банкрутство у звязку з відстроченням сплати внесків.

Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Отже, в порядку ст. 14 Закону про банкрутство мають право заявитися кредитори з грошовими вимогами незалежно від настання строку виконання зобов'язань.

Відтак, грошові вимоги за договорами про пайову участь №1 та №2 є обґрунтованими та відлягають визнання і включенню до реєстру вимог кредиторів.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, грошові вимоги в частині 8 921,51 грн. пені та 1 774,12 суми 3% річних, які стягнені рішеннями суду, не потребують повторного доведення.

Крім того, Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради заявлено грошові вимоги у розмірі 1 902 936,86 грн. на підставі договору № 140 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 18.09.2012 р., укладеного між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (замовник), (далі - договір про пайову участь №3) (а.с. №22 том ІІб).

Відповідно до п. 3.2 договору про пайову участь №3 боржник зобов'язався сплатити пайовий внесок у розмірі 2 002 936, 86 грн. у 7 денний термін з моменту реєстрації договору.

У силу ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника , які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, а поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи те, що справу про банкрутство боржника порушено 31.08.2012 р., договір про пайову участь №3 укладений та грошові вимоги за ним виникли після порушення справи про банкрутство, а саме внаслідок поточної діяльності боржника.

Таким чином, грошові вимоги за договором про пайову участь №3 є поточними вимогами до боржника та не підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів у попередньому засіданні суду.

Відповідно до ст. ст. 1, 12 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на поточні грошові вимоги. Такі вимоги кредитора до боржника знаходять у вільному правому режимі та можуть бути як пред'явлені боржнику для сплати, так і стягнені в судовому порядку до визнання боржника банкрутом.

Водночас, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури, поточні грошові вимоги переходять в категорію конкурсних та повинні бути заявлені до боржника в порядку, встановленому Законом про банкрутство.

Отже, грошові вимоги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за договором про пайову участь №3 у розмірі 1 902 936,86 грн. не є погашеними та можуть бути пред'явлені боржнику для сплати та стягнені в судовому порядку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника сплачено судовий збір у розмірі 1 073,00 грн. згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір".

На підставі вищенаведеного в сукупності грошові вимоги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 1 419 285,30 грн. (четверта черга задоволення), 8 921,51 грн. (шоста черга задоволення) та 1 073,00 грн. (перша черга задоволення).

Щодо грошових вимог ДПІ в м. Івано-Франківську до боржника суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в м. Івано-Франківську звернулась до господарського суду Івано-Франківської області із грошовими вимогами до боржника в розмірі 16 606,43 грн., з яких 14 824,76 грн. податку на прибуток, 399,65 грн. збору за спецвикористання вод та 1 382,02 грн. орендної плати за землю (а.с. №№ 2, 30-31 том ІІв).

Відповідно до підп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України боржник зобов'язаний сплатити в бюджет протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання відповідної податкової декларації, або протягом 10 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що частина грошових вимог з податку на прибуток виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.10.2012 р. № 0000502204 (а.с. №10 том ІІв), прийнятого на підставі акта перевірки боржника від 18.10.2012 р. №9666/22-4/33426604, яким боржнику донараховано 8 536,00 грн. податку на прибуток, 2 134,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також розрахунком пені від 26.10.2012 р., яким нараховано боржнику пеню на суму 260,64 грн. (а.с. №34 том ІІв).

Вказані грошові вимоги також підтверджується обліковою карткою платника податків - боржника з податку на прибуток (а.с. №№17-18 том ІІв).

Відповідно до письмових пояснень представника кредитора - ДПІ в м. Івано-Франківську від 21.03.2013 р. б/н грошові вимоги з податку на прибуток виникли внаслідок проведеної перевірки за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. згідно з актом перевірки боржника від 18.10.2012 р. №9666/22-4/33426604 (а.с. №35 том ІІв).

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. При цьому, момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У силу ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника , які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, а поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, такі грошові вимоги виникли до порушення справи про банкрутство та підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів.

Водночас, інша частина грошових вимог з податку на прибуток виникла на підставі податкової декларації з податку на прибуток № 9070248599 від 09.11.2012 р., згідно із якою боржником самостійно узгоджено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 674,00 грн. (а.с. №№13-14 том ІІв).

Також, згідно з обліковою карткою платника податків - боржника з податку на прибуток термін її сплати настав 19.11.2012 р. (а.с. №№17-18 том ІІв).

Отже, вказані грошові вимоги виникли після порушення справи про банкрутство внаслідок поточної діяльності боржника, відповідно, є поточними та не підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів у попередньому засіданні суду.

Грошові вимоги зі збору за спецвикористання вод у розмірі 399,65 грн. виникли на підставі податкової декларації зі збору за спецвикористання вод №9069105572 від 06.11.2012 р., згідно з якою боржником самостійно узгоджено податкове зобов'язання в сумі 387,76 грн. (а.с. №№4-8 том ІІв), а також у зв'язку із застосуванням 11,89 грн. штрафних санкцій.

Також, згідно з обліковою карткою платника податків - боржника зі збору за спецвикористання вод термін її сплати настав 19.11.2012 р. (а.с. №№23-25 том ІІв).

Отже, вказані грошові вимоги також виникли після порушення справи про банкрутство внаслідок поточної діяльності боржника, відповідно, є поточними та не підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів у попередньому засіданні суду.

Грошові вимоги з орендної плати за землю у розмірі 1 382,02 грн. виникли на підставі податкової декларації з плати за землю №9002232289 за 2012 р. (а.с. №№9-10 том ІІв), в т.ч. у зв'язку із нарахуванням пені у розмірі 7,20 грн.

Також, згідно з обліковою карткою платника податків - боржника з орендної плати термін її сплати настав 30.11.2012 р. (а.с. №№23-25 том ІІв).

Отже, вказані грошові вимоги також виникли після порушення справи про банкрутство внаслідок поточної діяльності боржника, відповідно, є поточними та не підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів у попередньому засіданні суду.

Таким чином, як було зазначено вище, грошові вимоги ДПІ в м. Івано-Франківську, які виникли після порушення провадження у справі, не є погашеними та можуть бути пред'явлені боржнику для сплати та стягнені в судовому порядку.

На підставі вищенаведеного в сукупності грошові вимоги ДПІ в м. Івано-Франківську підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів на суму у розмірі 8 563,00 грн. (третя черга задоволення) та 2 394,64 грн. (шоста черга задоволення).

Щодо грошових вимог гр. ОСОБА_1 до боржника суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2012 р. за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - гр. ОСОБА_1 на суму 602 784,00 грн. основного боргу, які є безспірними.

У зв'язку з чим, вказані грошові вимоги підлягають автоматичному включенню до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону про банкрутство кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор - гр. ОСОБА_1 заявила додаткові грошові вимоги до боржника у розмірі 126 565,10 грн., з яких 27 728,06 грн. інфляційні втрати внаслідок невиконання боржником рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.12.2010 р. у справі № 22-ц-6236/2010; 36 167,04 грн. суми 3 % річних внаслідок невиконання боржником рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.12.2010 р. у справі № 22-ц-6236/2010; 2 670,00 грн. судових витрат у справі про відшкодування шкоди, завданої власнику житлового будинку у зв'язку із зниженням його цінності; 60 000,00 грн. витрат на юридичні послуги у справі про відшкодування шкоди, завданої власнику житлового будинку у зв"язку із зниженням його цінності (а.с. №№1-2 том ІІг).

Під час розгляду справи гр. ОСОБА_1 подала клопотання про уточнення грошових вимог та просила суд визнати додаткові грошові вимоги в розмірі 55 606,83 грн., з яких 24 714,15 грн. інфляційних втрат та 30 892,68 грн. суми 3% річних (а.с. №9 том ІІг).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення виконання відповідачем сплати заборгованості за рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.12.2010 р. у справі № 22-ц-6236/2010 та з огляду на те, що заявлені грошові вимоги до боржника, що становлять втрати від інфляції та суму 3% річних за період з 16.12.2010 р. по 30.08.2012 р. (а.с. №8 том ІІг), не перевищують відповідних сум, розрахованих судом, грошові вимоги у розмірі 24 714,15 грн. інфляційних втрат та у розмірі 30 892,68 грн. суми 3% річних є обґрунтованими.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за подання заяви гр. ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство боржника сплачено судовий збір у розмірі 5 365,00 грн. згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір".

На підставі вищенаведеного в сукупності грошові вимоги гр. ОСОБА_1 підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 658 390, 83 грн. (четверта черга задоволення) та 5 365,00 грн. (перша черга задоволення).

Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 15 , ст. ст. 1, 5, 14, 15, 16, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 30.06.1999 р. №784-ХІV, ст. ст. 41, 33, 35, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги кредиторів до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (м. Івано-Франківськ), а саме грошові вимоги:

- гр. ОСОБА_1 у розмірі 658 390,83 грн. (четверта черга задоволення) та 5 365,00 грн. (перша черга задоволення);

- Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у розмірі 1 419 285,30 грн. (четверта черга задоволення), 8 921,51 грн. (шоста черга задоволення) та 1 073,00 грн. (перша черга задоволення);

- ДПІ в м. Івано-Франківську у розмірі 8 563,00 грн. (третя черга задоволення) та 2 394,64 грн. (шоста черга задоволення);

- гр. ОСОБА_12 у розмірі 29 494 000,00 грн. (четверта черга задоволення) та 1 073,00 грн. (перша черга задоволення).

2. Затвердити реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (м. Івано-Франківськ).

3. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

4. Зобов'язати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Пурія Р.П. провести збори кредиторів, на яких обрати комітет кредиторів, рішення про що надати суду.

5. Зобов'язати комітет кредиторів надати суду рішення про відкриття процедури санації боржника, чи визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи укладання мирової угоди.

Суддя Т.Е. Валєєва

Дану ухвалу направити:

- ініціюючому кредитору - гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_10);

- боржнику - ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (вул. Ленкавського, 22, м. Івано-Франківськ, 76018);

- розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Пурію Р.П. (АДРЕСА_9);

- кредитору - розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Пурію Р.П. (АДРЕСА_9);

- кредитору - Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004);

- кредитору - ДПІ у м. Івано-Франківську (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

- кредитору - гр. ОСОБА_12 (АДРЕСА_1, 76018);

- відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Грюнвальдська, 11, 4 поверх, м. Івано-Франківськ, 76000);

- гр. ОСОБА_16 (АДРЕСА_2);

- гр. ОСОБА_17 (АДРЕСА_2);

- гр. ОСОБА_18 (АДРЕСА_3);

- гр. ОСОБА_19 (АДРЕСА_4);

- гр. ОСОБА_10 (АДРЕСА_4);

- гр. ОСОБА_5 (АДРЕСА_5, 76023);

- гр. ОСОБА_11 (АДРЕСА_6);

- гр. ОСОБА_7 (АДРЕСА_3);

- гр. ОСОБА_9 (АДРЕСА_7);

- гр. ОСОБА_20 (АДРЕСА_8);

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______