Рішення № 30295994, 28.03.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.13р. Справа № 904/917/13-г

За позовом Міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

до Відповідача-1: Дніпропетровського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України, м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 292,60 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Мотрончук А.П.- представник (дов. № 141/24, від 11.02.2013р.)

від відповідача - 1: не з'явився

від відповідача - 2: Цибульська Т.М. - представник ( дов. від 02.01.2013р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про солідарне стягнення з відповідача-1 (Дніпропетровський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України) та відповідача-2 (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська Міністерства оборони України) заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 1 292,60 грн., згідно договору № 97 від 28.01.2011 року на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію.

Позовні вимоги мотивовані:

- порушенням відповідачем-1 умов договору № 97 від 28.01.2011 року на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію, щодо повної, своєчасної та систематичної оплати спожитих ним послуг;

- порушенням відповідачем-2 умов договору поруки №97/П від 01.01.2011року щодо сплати заборгованості, яка виникла у відповідача-1 за договором № 97 від 28.01.2011 року на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію.

12.03.2013 року позивач надав до суду заяву про уточнення позову №140/24 від 11.02.2013 року, яка по своїй суті є заявою про зміну підстави позову, оскільки в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на договір №97 від 28.01.2011 року, а в заяві про уточнення позову додатково посилається на договори за №97 від 01.01.2006 року, від 01.01.2009 року, від 01.01.2010 року та договір №97 про закупівлю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за державні кошти від 03.05.2012 року, а також додає розрахунки заборгованості за інші періоди, ніж у позовній заяві. Зазначену заяву суд не приймає до розгляду, оскільки вона подана після початку розгляду справи по суті (протокол судового засідання від 12.02.2013 року).

Позивач в своїх письмових поясненнях №273/24 від 18.03.2013 року, зазначає, що в договорах, які були долучені до заяви про уточнення позову №140/24 від 11.02.2013 року, йде мова про одні й ті самі відносини між сторонами, про одну і ту саму послугу, за однією адресою, мають один і той же порядковий номер, що свідчить про продовження відносин між сторонами на протязі 2006-2012 р.р., а отже заява про уточнення позову не змінює предмет або підставу позову.

Відповідач-1 в своєму відзиві на позов просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначає на тому, що з 2005-2006 р.р. згідно директив та розпоряджень Міністерства оборони України відповідач-1 передав, а відповідач-2 взяв на себе повністю фінансове забезпечення (ведення поточних розрахунків) за надані комунальні послуги для відповідача-1, тобто всі фінансові зобов'язання щодо сплати за надані комунальні послуги для районних (міських) військоматів були покладені на відповідача-2.

Також відповідач-1 надав до суду пояснення від 18.03.2013 року в яких, зазначає, що в заяві про уточнення позовних вимог позивач вказує додатковий період заборгованості, а саме листопад та грудень 2012 року, що не охоплювалось позовними вимогами.

Крім того, у зв'язку з укладенням між позивачем та відповідачем-2 договору №97 про закупівлю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за державні кошти від 03.05.2012 року, право вимоги у позивача виникає тільки до відповідача-2. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідач-2 надав відзиви на позовну заяву №396 від 18.02.2013 року та №579 від 19.03.2013 року, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України.

По справі оголошувалась перерва з 12.02.2013 року по 19.02.2013 року, з 12.03.2013 року по 19.03.2013 року, з 19.03.2013 року по 28.03.2013 року.

У судовому засіданні 28.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У своїй позовній заяві позивач, як на підставу позовних вимог до відповідача-1, посилається на договір №97 від 28.01.2011 року на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію. Водночас, до позовної заяви доданий договір № 97 від 01.01.2011 року на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію. Дослідивши договір № 97 від 01.01.2011 року на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію, суд вбачає, що позивач у своїй позовній заяві посилається на пункти саме цього договору. Позивач, відповідач-1 та відповідач-2 не заперечують проти цього, зазначаючи, що саме цим договором регулювались відносини позивача та відповідача-1 у 2011 році. Інші договори у 2011 році між позивачем та відповідачем-1 не укладались.

Враховуючи викладене, суд при розгляді справи, як підставу вимог позивача, враховує та досліджує договір № 97 від 01.01.2011 року на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію.

01.01.2011 року між Міським комунальним підприємством «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізацйного господарства» (Водоканал) та Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом Міністерства оборони України (Споживач) укладено договір № 97 на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію.

В пункті 10.4. договору встановлено, що договір укладається на рік (років) з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року і набирає чинності з дня його підписання та вважається таким, що щорічно продовжений, якщо за місяць до закінчення строку дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

На підставі заяви Споживача №6/328 від 31.01.2012 року строк дії договору було продовжено до 31.12.2012 року.

Відповідно до п. 1.2. договору Водоканал (позивач) зобов'язується надавати Споживачу (відповідачу-1) послуги з водопостачання та водовідведення вчасно та відповідної якості, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані йому послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно п.4.1. договору розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється по діючим тарифам, на основі показів засобів обліку, згідно з розділом 3 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», Закону України «Про питну воду», Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У п. 4.2. договору встановлено, що Споживач здійснює оплату за отримані послуги відповідно до п.3.1. договору до 5-го числа наступного місяця.

Пунктом 6.2.8. договору передбачено обов'язок Споживача своєчасно вносити плату за використану питної води відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем нараховано плату за надані послуги водопостачання та водовідведення, за період січень 2011 року по жовтень 2012 року, в розмірі 462, 93 грн.

Відповідач-1 частково розрахувався за отримані послуги водопостачання та водовідведення, в сумі 58,80 грн.

Таким чином, заборгованість за вказаний період складає 404,13 грн.

Суд не погоджується з позицією позивача щодо того, що договори, які укладені між сторонами на протязі 2006-2012 р.р. є продовженням відносин між сторонами. Суд не приймає договори №97 від 01.01.2006 року, від 01.01.2009 року, від 01.01.2010 року та договір №97 про закупівлю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за державні кошти від 03.05.2012 року, у якості належних доказів, оскільки вони підтверджують обставини, які не є підставами позову.

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача-1 про те, що у зв'язку з укладенням між позивачем та відповідачем-2 договору №97 про закупівлю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за державні кошти від 03.05.2012 року, право вимоги у позивача виникає тільки до відповідача-2, оскільки:

- договір №97 від 01.01.2011 року на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію, укладений між позивачем та відповідачем-1, є діючим, тому укладення між позивачем та відповідачем-2 договору від 03.05.2012 року не припиняє обов'язок відповідача-1 виконувати договір №97 від 01.01.2011 року;

- позовні вимоги позивача не ґрунтуються на договорі №97 про закупівлю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за державні кошти від 03.05.2012 року, посилання у позовній заяві на цей договір відсутнє. Зазначений договір договір подано разом із заявою про уточнення позову №140/24 від 11.02.2013 року, яку суд розглядає як заяву про зміну підстав позову, яка була подана після початку розгляду справи по суті.

01.01.2011 року між Квартирно-експлуатаційним відділ м. Дніпропетровська (Поручитель, відповідач-2), Міським комунальним підприємством «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізацйного господарства» (Кредитор, позивач) та Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом (Боржник, відповідач-1) укладено договір поруки №97/П.

Відповідно до п.1.1. договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником обов'язку щодо сплати за надані послуги водопостачання і водовідведення за договором, передбаченим п.1.2. договору (надалі іменується «Основний договір»).

Згідно п.1.2. договору поруки, під Основним договором сторони розуміють договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 97 від 28.01.2011 року, укладений між Кредитором та Боржником.

В п.2.1. договору поруки вказано, що у випадку порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов'язку за Основним договором, що передбачений п.1.1. договору поруки, Кредитор звертається з письмовою вимогою до Поручителя про виконання цього обов'язку.

Пунктом 2.2. договору поруки передбачено, що протягом 5 днів з моменту отримання вимоги Кредитора, Поручитель зобов'язаний сплатити Кредитору несплачену Боржником суму боргу шляхом перерахування коштів на рахунок Кредитора.

Відповідно до п.3.1. договору поруки у випадку порушення Боржником зобов'язань, забезпечених порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники.

В п.4.1. договору поруки встановлено, що договір набуває чинності з 01.01.2011 року та діє до 31.12.2011 року та розповсюджується тільки на вказаний період.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Таким чином, дію договору поруки було припинено 31.12.2011 року. Позивач не надав суду доказів звернення до відповідача-2 за виконанням договору поруки протягом строку його дії. Така вимога була направлена на адресу відповідача-2 лише 12.11.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, позивач втратив своє право звернутись до відповідача-2 за виконанням договору поруки.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача (щодо солідарного стягнення заборгованості) до відповідача-2 задоволенню не підлягають.

З врахуванням встановлених обставин, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача, а саме щодо стягнення заборгованості з відповідача-1, за договором № 97 від 01.01.2011 року на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію, за період з 20.01.2011 року по 19.10.2012 року, в розмірі 404,13 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 16, код ЄДРПОУ 08353525) на користь Міського комунального підприємства "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 03341351) заборгованість в розмірі 404,13 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 537, 91 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.03.2013 року

Суддя Я.С. Золотарьова