Рішення № 30295204, 05.03.2013, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/82/2013

Р І Ш Е Н Н Я

"05" березня 2013 р. м.Бережани

Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Шміло В.І.

при секретарі Макійчук Г.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережанах, Тернопільсьої області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Бережанського районного суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння посилаючись на те, що відповідачка, яка являється його колишньою дружиною незаконно утримує в себе, по місцю свого проживання, в квартирі №1, що знаходиться по вул. Бояна,20, в м. Бережанах, Тернопільської області його особисті речі та речі батьків, перераховані в позовній заяві а також його особисті документи: договір купівлі-продажу та технічний паспорт на будинковолодіння по вул. Бояна,20 в м.Бережанах, які в добровільному порядку повернути не бажає.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що після укладення шлюбу з позивачкою, в серпні 2002 року, вони з відповідачкою стали проживати разом, однією сім"єю, в квартирі №1, що знаходиться по вул. Бояна,20, в м. Бережанах, Тернопільської області. За час спільного проживання, ним, в господарство дружини, яке складалося з квартири та гаража було придбано батьками та перевезено від батьків слідуючі речі: музичний центр, вартістю 1000 грн.; відеокамера, вартістю 1800 грн., цифровий фотоапарат, вартістю 2000 грн., компресор для накачування коліс, саморобний, бувший у використанні, вартістю 1000 грн.; набір головок до автомобіля, вартістю 50 грн., корбу-вороток, вартістю 10 грн., шпателі 3шт., вартістю загальною 21 грн., клей до дзеркала автомобільного, вартістю 20 грн., автомобільне дзеркало, вартістю 50 грн., шліфувальну машинку, вартістю 400 грн., пульверизатор для обробки автомашин, вартістю 30 грн., електричний лобзик, вартістю 100 грн., водяний рівень, вартістю 100 грн., круги до болгарки 5 шт., загальною вартістю35 грн., переноску довжиною 30 м, вартістю 210 грн., фризи, вартістю 500 грн., мойку до автомобіля, вартістю 100 грн., автомобільну фарбу, вартістю 50 грн., набір шлангів, різного діаметру, загальною вартістю 1000 грн., морозильну камеру, вартістю 1000 грн. Крім цього, за час подружнього життя ним особисто було придбано будинковолодіння по вул.Бояна,20, в м. Бережанах, документи на яке: договір купівлі продажу та технічний паспорт на вказане будинковолодіння знаходилися в квартирі відповідачки.

Подружнє життя у нього з відповідачкою не склалося, в зв"язку з чим, в квітні 2011 року, шлюб між ними було розірвано і з того часу він переїхав проживати до своїх батьків в с.Середнє, підгаєцького району, Тернопільської області. Після розірвання шлюбу він хотів забрати всі свої особисті речі та речі своїх батьків і документи на будинковолодіння, яке ним було придбано в шлюбі, однак відповідачка відмовляється повернути всі ці речі і документи, які перераховані в позовній заяві, незаконно утримуючи їх у своєму помеканні, в зв"язку з чим він вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права та просить суд винести рішення, яким зобов"язати відповідачку повернути йому його особисті речі та речі батьків а також повернути йому документи на будинковолодіння, по вул.Бояна,20, в м. Бережанах, Тернопільської області.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнала та пояснила, що вона дійсно перебувала в зареєстрованому шлюбі з позивачем та проживала разом з ним в квартирі №1, що знаходиться по вул. Бояна,20, в м. Бережани, Тернопільської області, з 2002 року і проживали вони в шлюбі до квітня 2011 року. За час подружнього життя позивач купив, оформивши на себе квартиру № 2, по вул. Бояна,20, в м. Бережанах, Тернопільської області., а також привозив різні речі, однак які саме вона сказати не може,оскільки ці речі та документи знаходилися в гаражі та квартирі, яку придбав позивач і користувався цими речами сам позивач, а після того, як шлюб між ними було розірвано, в 2011 році, позивач забрав всі свої речі та переїхав проживати в будинковолодіння своїх батьків, що знаходиться в с.Середнє, Підгаєцького району, Тернопільської області, а вона залишилась проживати в квартирі №1, що знаходиться по вул. Бояна, 20, в м. Бережани, Тернопільської області. Жодних речей належних позивачу в квартирі, де вона проживає немає, а також у неї нема і ніколи не було ніяких документів, на придбане позивачем житло. Крім цього, відповідачка вказала, що позивач, після розірвання шлюбу, неодноразово приїздив на автомобілі з причепом і забирав якісь свої речі, в той час коли вона була присутня в своїй квартирі, однак які саме речі забирав позивач, вона уваги не звертала, а 18.01.2012 року, позивач забирав якісь речі з гаражу та свого помешкання, коли її вдома не було і робив він це в присутності працівника міліції. Які саме речі тоді забрав позивач їй невідомо і про цей факт вона писала заяву в міліцію, за результатами розгляду якої по вказаному факту працівниками Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно позивача. Крім цього відповідачка заявила, що позовні вимоги позивача є безпідставними, нічим не підтвердженими, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Допитаний в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги позивача підтримав і пояснив, що речі, які перераховані в позовній заяві, його син - позивач перевіз до відповідачки, під час їх спільного подружнього життя, однак вказати конкретно коли саме і за яких обставин він не може. З речей, які вказані в позовній заяві, музичний центр купила і подарувала сину його матір ОСОБА_4, відеокамеру купив син за гроші матері, а фотоапарат придбав сину його родич з Польщі. Всі інші речі, зазначені в позовній заяві є речами, які він сам або зробив, або купив, однак, коли саме, за які кошти він пояснити не може, жодних документів на речі, зазначені в позовній заяві у нього немає. Крім цього, преждставник позивача заявив, що відповідачка, зі слів сина, не віддає сину і документів на квартиру, які той придбав і оформив на себе, перебуваючи в шлюбі, не повертає відповідачка і всі інші речі, які перераховані в позовній заяві.

Допитана в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги позивача підтримала і дала показання, аналогічні показанням свого чоловіка, представника позивача ОСОБА_3 та показала, що жодного підтверджуючого документу про придбання речей та їх вартість, зазначених в позовній заяві, ні у неї, ні у її чоловіка, ні у позивача немає, частину документів на придбані речі знаходилася в упаковці до придбаних речей, частину речей її чоловік придбавав на ринку, однак всі ці речі її син, під час подружнього життя завіз по місцю проживання дружини і зі слів сина, відповідачка, після розірвання шлюбу, відмовляється в добровільному порядку повернути сину всі перераховані в позовній заяві.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що являється знайомим представнику позивача ОСОБА_3 і проживає з ним по сусідству, в с. Середнє, Підгаєцького району і може підтвердити, що частину речей, які перераховані в позовній заяві, а саме: компресор, пульверизатор, переноску, шланги та інші речі він бачив в господарстві ОСОБА_3 в с. Середнє, Підгаєцького району, однак цих речей та інших в господарстві відповідачки ОСОБА_2 він ніколи не бачив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представників позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, дослідивши та ретельно проаналізувавши матеріали справи та докази, представлені позивачем по справі, прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог, виходячи із наступних підстав:

У відповідності до ч.1 ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В судовому засіданні встановлено, що сторони з 16 серпня 2002 року перебували в зареєстрованому шлюбі та спільно проживали у квартирі №1 житловогу будинку, що знаходиться по вул. Бояна,20, в м. Бережанах, Тернопільської області. Дане будинковолодіння складалося із двох квартир : №1 та № 2. Перебуваючи в шлюбі з відповідачкою, зі слів позивача, він купив квартиру №2 вказаного будинковолодіння, оформивши договір купівлі-продажу та технічний паспорт на себе. В подальшому, через те, що подружнє життя між сторонами не склалося, рішенням Бережанського районного суду,Тернопільської області, від 07 квітня 2011 року, шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу сторони почали проживати окремо: відповідачка залишилася у своїй квартирі, а відповідач переїхав проживати в будинковолодіння своїх батьків, що знаходиться в с. Середнє, Підгаєцького району, Тернопільської області.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що відповідачка незаконно утримує в себе по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 його особисті речі та документи, а саме : музичний центр «Томпсон», який йому придбала мама; відеокамеру «Самсунг», яку він придбав за кошти матері та цифровий фотоапарат «Кенон», який йому придбав родич батька в Польщі, а також зі слів позивача, у відповідачки залишилася морозильна камера, яку він взяв у батьків у тимчасове користування і крім цього вказав, що у незаконному володінні відповідачки знаходяться придбані його батьком речі, а саме: компресор для накачування коліс з комплектом шлангів та кабелів; набір головок до автомобіля; корба-вороток; три шпателі; клей до дзеркала автомобіля; дзеркало до автомобіля; шліфувальна машинка; пульвелізатор для обробки автомобіля; лобзик електричний; водяний рівень;круги до болгарки -5 штук; переноска довжиною 30м.; фризи «Тренд»; мойка до автомобіля, фарба автомобільна; набір шлангів діаметром 15,20,50 мм, які він взяв у батька, під час спільного проживання з відповідачкою, для тимчасового користування. Вартість речей, зазначених в позовній заяві, які утримує відповідачка, яка добровільно не хоче їх повернути становить 9476 грн. Крім цього, вказав, що відповідачка забрала в нього та незаконного утримує в себе належні йому документи, а саме технічний паспорт на будинковолодіння по вул. Бояна,20, в м. Бережани, Тернопільської області та договір купівлі продажу складений на його ім»я.

Згідно ст.60 ЦПК України слідує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.61 ЦПК України вбачається, що не підлягають доказуванню обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не потребують доказування обставини, визнані судом загальновідомими та ін.

Проте, під час слухання справи, суду не вдалося здобуто, а позивачем не представлено доказів придбання ним вищезгаданих речей, на підставі, яких, у нього б виникало право власності на дане майно та за допомогою яких, можна було б визначити його вартість, що зокрема визнано в судовому засіданні самим позивачем та представниками позивача, а також позивачем не доведено в судовому засіданні, той факт, що вказані речі та документи знаходяться в незаконному володінні відповідачки, хоч доведення позову є обов»язком позивача, відповідно до засад змагальності процесу, у відповідності до ст. 10 ЦПК України. Даний факт, також не підтверджено і наданими в судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_5

Крім цього судом встановлено, що скарги позивача і відповідачки, щодо заявлених позовних вимог, були предметом розгляду Бережанським РВВС УМВСУ в Тернопільській області, за результатами розгляду яких, 27.03.2012 року, було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6, за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст.357 КК України, а також відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України.

Таким чином в судовому засіданні не доведено той факт, що відповідачка незаконно утримує в себе, по місцю свого проживання, в м. Бережани, по вул. Бояна,20/1, Тернопільської області вищезгадані особисті речі та документи позивача, а тому суд прийшов до переконання що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння слід відмовити за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 60, 61 ЦПК України, ст.ст.316, 387 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд протягом 10 діб з дня його проголошення.

Суддя В.І.Шміло