Вирок № 3029478, 07.08.2008, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

ОСОБА_4 29 жовтня 2007 року близько 00 год. 05 хв. в м. Охтирка Сумської обл. по вул. Леніна, рухаючись в напрямку від центру міста, керуючи легковим автомобілем ВАЗ 21150 д.н. НОМЕР_1, напроти будинку по вул. Леніна, 38, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який рухався у попутному напрямку.

В результаті наїзду ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини лівого стегна зі зміщенням, яке не є небезпечним для життя, й за ознакою довготривалого розладу здоров'я більше 21 дня відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також закритої черепно-мозкової травми, забою речовини головного мозку, обширних саден обличчя, лівого передпліччя, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження й знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною подією та її наслідками.

Своїми необережними діями ОСОБА_4 допустив порушення наступних вимог Правил дорожнього руху України ( далі Правила):

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу й не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Порушення водієм автомобіля ВАЗ 21150 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 п. 12.3 Правил знаходяться у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками отриманими потерпілим ОСОБА_1 тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та пояснив, що 29.08.2007 р. близько 00:05 год. рухався по вул. Леніна у напрямку виїзду з м. Охтирка. Рухався із швидкістю близько 40 км/год. та із увімкненим дальнім світлом фар. При роз'їзді із зустрічним автомобілем перемкнув автомобіль на ближнє світло фар. Тільки-но розминувся із зустрічним транспортом, як помітив перед собою за декілька метрів на проїжджій частині двох пішоходів, один з яких перебував ближче до середини проїжджої частини. З метою уникнення наїзду застосував екстрене гальмування, вивернув кермо вліво та подав звуковий сигнал. Незважаючи на це уникнути наїзду на пішохода, що знаходився ближче до центру проїжджої частини не вдалось.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 28.08.2007 р. він разом із своїм товаришем ОСОБА_5увечері відпочивали у центрі міста та вживали спиртне. Після 24:00 год. повертались додому йдучи по правому краю дороги вул. Леніна у напрямку з центру міста. ОСОБА_5йшов ближче до бордюру, а він йшов збоку на відстані не більше метра від краю проїжджої частини. Коли доходили до перехрестя доріг вул. Леніна пров. Фурманова, відчув сильний удар ззаду та втратив свідомість. До свідомості прийшов уже у охтирській ЦРЛ, де зізнався що його збив автомобіль під керуванням підсудного. На даний час має до підсудного претензії матеріального (за виключенням відшкодованої суми) та морального характеру, проте прохає не позбавляти його волі та права керування транспортним засобом.

Допитана у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_2 показала, що про подію дізналась 29.08.2007 р. вночі перебуваючи у м. Київ і вже зранку була у лікарні у м. Охтирка. На лікування сина були витрачені значні кошти, і її син потребує подальшого лікування. Потерпілий, як і вона зазнали великих моральних страждань у зв'язку з тілесними ушкодженнями заподіяними йому внаслідок ДТП. Позовні вимоги підтримала, однак прохає підсудного суворо не карати.

Допитаний як свідок ОСОБА_5 показав, що він разом із потерпілим ОСОБА_1 28.08.2007 р. Після 24:00 год. повертались, додому йдучи по правому краю дороги вул. Леніна у напрямку з центру міста. ОСОБА_5 йшов на відстані не більше метра від краю проїжджої частини, а він на відстані близько 0,5 м. від бордюру. Коли доходили до перехрестя доріг вул. Леніна пров. Фурманова, повернув голову у побачив легковий автомобіль підсудного який наздогнав потерпілого та вдарив. Внаслідок наїзду потерпілий упав на дорогу, а автомобіль, проїхавши декілька метрів, зупинився на полосі зустрічного руху. Потім сам підсудний на власному автомобілі відвіз потерпілого до лікарні.

Таким чином, окрім визнання вини самим підсудним його вина підтверджується показаннями потерпілого, свідка, та письмовими доказами:

Ø протоколом огляду місця події, від 29.08.2007 року та схемою до нього, в ході якого по вул. Леніна в м. Охтирка Сумської обл. зафіксовано обстановку місця дорожньо-транспортної події (а.с. 11)

Ø протоколом огляду легкового автомобіля ВАЗ 21150 д.н. НОМЕР_1, де було виявлено пошкодження у виді розбитого лобового скла, деформації переднього капоту та даху, вм'ятини переднього бампера ближче від центру до лівого краю, деформації передньої решітки (а.с. 14-15, 26);

Ø постановою про приєднання до справи автомобіля як речового доказу (а.с. 27);

Ø протоколом відтворення обставин події від 12.10.2007 року та схемою до нього в ході якої ОСОБА_4 розповів про обставини дорожньо-транспортної події. ( а.с. 53-55);

Ø висновком авто технічної експертизи НОМЕР_2 від 16.11.2007 року відповідно до якої в діях водія автомобіля ВАЗ 21150 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 наявні невідповідності вимогам . п.п. 2.3 «б»; 12.3 Правил дорожнього руху України і порушення п. 12.3 Правил перебуває в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною подією. Водій легкового автомобіля мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода. (а.с. 60-62);

Ø висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 НОМЕР_3 від 1.10.2007 року, згідно якої потерпілий внаслідок дорожньо-транспортної події отримав тілесні ушкодження у виді: закритого перелому середньої третини лівого стегна зі зміщенням, яке не є небезпечним для життя і за ознакою довготривалого розладу здоров'я більше 21 дня відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також закритої черепно-мозкової травми, забою речовини головного мозку, обширних саден обличчя, лівого передпліччя, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (а.с. 33-34);

За таких обставин, проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності, суд уважає, що винність підсудного ОСОБА_4 у скоєнні злочину доведена повністю і його дії слід кваліфікувати

- за ч. 1 ст. 286 КК України, так як він своїми необережними діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характер і тяжкість наслідків, що настали, дані про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно.

До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить визнання вини підсудним, щире каяття, часткове відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Разом з тим обставин, що обтяжують покарання, суд не знаходить.

Враховуючи вищевикладене суд уважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді обмеження волі.

Разом із тим, зважаючи на викладене, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, суд уважає за необхідне застосувати ст. 75 КК України, оскільки можливе виправлення підсудного без відбування покарання.

Також із огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для призначення підсудному додаткового покарання у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.

Потерпілим ОСОБА_1 було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином на суму 7350 грн. 31 коп. та 20000 грн. відповідно. В судовому засіданні позовні вимоги представником позивача було уточнено у бік зменшення стягнення у відшкодування матеріальної шкоди. Із урахуванням часткового добровільного відшкодування підсудним матеріальної шкоди у розмірі 3000 грн. просять стягнути шкоду у сумі 4350 грн. 31 коп. Вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовував наявністю у нього фізичних страждань та болю, яких він зазнав внаслідок ушкодження здоров'я, втратою нормальних життєвих зв'язків, тривалістю лікування та наслідками травм, що суттєво та істотно змінило в гірший бік його життя. (а.с. 46).

Підсудний ОСОБА_4 повністю визнав заявлені вимоги про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином та частково визнав вимоги про відшкодування моральної шкоди, згоден відшкодувати моральну шкоду у сумі 6000 грн..

Відповідно до вимог статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

А відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як було встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 керував транспортним засобом який перебуває у його власності, а отже, є відповідачем за зазначеним позовом.

При вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином суд ураховує письмові докази, що підтверджують придбання ліків на лікування та сплату з проведену операцію (чеки та квитанції), документи на проїзд (а.с. 47-50) Із урахуванням вищевикладеного, суд уважає, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування 4350 грн. 31 коп. матеріальної шкоди підлягають повному задоволенню, так як знайшли повне підтвердження у судовому засіданні із огляду на надані докази та повністю визнаються підсудним.

Керуючись вимогами розумності та справедливості суд уважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з огляду на характер і тяжкість тілесних ушкоджень, пов'язаних з цим моральних страждань та стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_1 10000 гривень. При цьому суд також ураховує наявність грубої необережності з боку самого потерпілого, який у порушення правил дорожнього руху рухався по проїжджій частині, що у свою чергу, сприяло виникненню шкоди.

Прокурором було заявлено цивільний позов на користь держави у сумі 489 грн. 12 коп. про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1, який перебував на стаціонарному лікуванні в травматолого - ортопедичному відділенні Охтирської центральної районної лікарні (далі - Охтирської ЦРЛ) з 29.08.2007 р. по 5.09.2007 р. (сума витрат підтверджується довідкою від 15.01.2008 р., наданою Охтирською ЦРЛ а.с. 67).; та на суму 1328 грн. 16 коп. про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого у відділенні травматології Київської міської клінічної лікарні з 5.09.2007 р. по 17.09.2007 р. (сума витрат підтверджується довідкою від 13.02.2008 р. а.с. 66).

Підстав для задоволення позовних вимог у цій частині немає, оскільки на час розгляду справи дані витрати потерпілим були відшкодовані у добровільному порядку, що підтверджується відповідними квитанціями.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд.

Долю речових доказів та питання про судові витрати по справі суд уважає за необхідне вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 81, 93 КПК України.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК У країни, суд -