Постанова № 30294598, 26.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. Справа № 7/70/5022-884/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л. Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Теребовлянської міської ради б/н від 04.01.2012р.,

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2012 року

у справі № 7/70/5022-884/2012

за позовом: Національного заповідника "Замки Тернопілля", м. Збараж, Збаразький район,Тернопільської області

до відповідача: Теребовлянської міської ради, м. Теребовля, Тернопільської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль

про визнання права державної власності за Національним заповідником "Замки Тернопілля" на пам'ятку архітектури Замок XIV - XVII ст. в м. Теребовлі (охоронний номер 676), що знаходиться на балансі заповідника.

за участю представників:

від позивача : Галюк О.В. (довіреність №01-01/01-10611 від 20.02.13 року);

від відповідача: Никитюк Р.І.(довіреність №17 від 26.09.12 року);

Поперечний С.І. (міський голова);

від третьої особи: не з'явився;

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.12.2012 року у справі №7/70/5022-884/2012 (суддя Стадник М.С.) позов задоволено, визнано право державної власності за Національним заповідником «Замки Тернопілля» на пам'ятку архітектури Замок XIV-XVII ст. в м.Теребовля (охоронний номер 676), що знаходиться на балансі заповідника. Відповідач - Теребовлянська міська рада не погоджуючись із прийнятим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає зокрема, що позивачем при зверненні до місцевого господарського суду із позовом у даній справі, порушено норми Закону України «Про судовий збір» шляхом сплати судового розміру в неналежному розмірі, виходячи із змісту позовних вимог, що на думку апелянта, є підставою для застосування місцевим господарським судом норм ст.ст. 63 або 81 ГПК України та вважає, що місцевим господарським судом невірно застосовано норми Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Окрім того, покликаючись на ст.392 ЦК України та ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стверджує, що оскільки, рішення виконавчого органу відповідача у даній справі з приводу оформлення права власності на архітектурну пам'ятку не прийнято, то відповідно відсутній предмет спору у даній справі.

Позивач - Національний заповідник "Замки Тернопілля" заперечуючи доводи, викладені в апеляційній скарзі у відзиві на неї зазначає зокрема, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення на підставі ст.49 ГПК України стягнув з Національного заповідника "Замки Тернопілля" судовий збір в розмірі 4 195,90 грн., що відповідає правовій позиції, викладеній в постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції». Покликаючись на норми Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Закону України «Про охорону культурної спадщини» вважає, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не порушив норми вказаних законодавчих актів, оскільки відсутність свідоцтва про право власності на пам'ятку виключає можливість визначення оціночної вартості майна, а саме: Замку XIV - XVII ст. Більше того, зазначає, що позивач неодноразово звертався із листами до відповідача про надання дозволу на визнання права державної власності, які останнім залишені без відповіді, а відповідне рішення не прийнято тому, вважає, що такими діями відповідач не визнає право позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області у відзиві на апеляційну скаргу зазначає зокрема, що згідно відомостей про нерухоме державне майно форми №2б (д), наданих листом Фонду державного майна України від 17.12.2012 року №10-15-18144, Замок XIV - XVII ст. у місті Теребовля (код 1273.1), реєстровий номер (21146541.1 ДБЕЦРЕ468) є пам'яткою історії та архітектури та за результатами інвентаризації об'єктів державної власності станом на 01.09.2012 року перебуває на балансі Національного заповідника «Замки Тернопілля». При цьому, покликаючись на норми ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.392 ЦК України вважає, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права та є законним і обґрунтованим.

На підставі розпорядження в. о. керівника апарату суду №30 від 22.02.2013 року та за результатами повторного автоматичного розподілу справ, справа №7/70/5022-884/2012 розподілена до розгляду судді - доповідачу Юрченку Я.О.

Розпорядженням голови суду від 25.02.2013 року у склад колегії для розгляду даної справи, введено суддів Данко Л.С. та Матущака О.І. Проте, у зв'язку із зайнятістю судді Матущака О.І. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови суду від 25.03.2013 року в склад колегії для розгляду даної справи замість судді Матущака О.І., введено суддю Давид Л.Л.

З підстав, визначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року, розгляд даної справи відкладався.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення господарського суду Тернопільської області від 18.12.2012 року у справі №7/70/5022-884/2012 - скасувати, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення, що постановою Ради Міністрів УРСР від 28.03.1956р. №320 "Про затвердження списку пам'ятників архітектури по Українській РСР" затверджено списки пам'ятників архітектури Української РСР (республіканського значення) до яких ввійшов Замок XVII ст. "а" м. Теребовля, охоронний № 676, як пам'ятники архітектури, які не можна використовувати для практичних цілей (старовинні мури, тріумфальні арки, монументи, фонтани, надгробні пам'ятники), згідно з п.12 "Положення про охорону пам'ятників культури" затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 14.10.1948р.№3898.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963р. № 970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР", з урахуванням результатів проведеного обстеження пам'ятників архітектури УРСР, затверджено новий список об'єктів культурної спадщини республіканського значення, серед яких значиться Замок XVII ст. "а" м. Теребовля, охоронний № 676, який занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та перебуває на державному обліку, як пам'ятка архітектури національного значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001р. №878 "Про затвердження Списку історичних населених місць України", на виконання ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу) до якого включено м. Збараж (дата заснування або першої писемної згадки -1211рік), та м. Теребовля (1097рік).

Постановою Кабінету Міністрів України № 78 від 08.02.1994р. „Про державний історико-архітектурний заповідник у м. Збаражі Тернопільської області", враховуючи історичну, архітектурну і художню цінність пам'яток історії та культури замкового ансамблю м. Збаража, з метою збереження пам'ятних місць, пов'язаних з визвольною війною українського народу 1648 -1654 років та у зв'язку з 400 - річчям від дня народження Богдана Хмельницького, прийнято пропозицію Тернопільської обласної Ради, Міністерства у справах будівництва і архітектури, підтриману Міністерством культури, про оголошення пам'яток містобудування та архітектури м. Збаража - замкового ансамблю в межах фортифікаційних споруд державним історико-архітектурним заповідником та передачу його до загальнодержавної власності з віднесенням до сфери управління Міністерства у справах будівництва і архітектури.

Наказом Міністерства України у справах будівництва та архітектури від 14.03.1994р. №49 затверджено Положення про Державний історико - архітектурний заповідник у м.Збараж (далі Заповідник);

Указом Президента України від 15.01.2005р. №35 «Про надання Державному історико - архітектурному заповіднику у місті Збаражі статусу національного» Державному історико-архітектурному заповіднику у місті Збаражі надано статус національного з найменуванням його - Національний заповідник "Замки Тернопілля".

З метою збереження пам'яток оборонної архітектури, забезпечення їх належного технічного стану, відповідного використання та обслуговування, на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 06.08.2008р. № 28499/1/1-05 , Управлінням містобудування та архітектури Тернопільської облдержадміністрації (лист №01-13/559 від 06.08.2008р. "Про погодження передачі пам'яток архітектури") та Тернопільською обласною радою (лист №09-958 від 11.08.2008р. "Про передачу замків Національного заповіднику "Замки Тернопілля") погоджено передачу замків: у місті Теребовлі, селищах Микулинці Теребовлянського, Золотий Потік Бучацького і Скала - Подільського Борщівського районів, селах Язловець і Підзамочок Бучацького та Кривче Борщівського районів, які є об'єктами державної власності і перебували на балансі Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, із сфери управління Тернопільської облдержадміністрації для включення до складу Національного заповідника "Замки Тернопілля".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1397-р від 05.11.2008р. прийнято пропозицію Мінерегіонбуду і Тернопільської облдержадміністрації щодо передачі пам'яток архітектури, та містобудування, до сфери управління Мінрегіонбуду згідно з додатками: Замок 1631 рік м.Теребовля, вул.Підзамче; Замок ХVI -ХVIII століття. смт. Микулинці Теребовлянського району, вул. Хоткевича, 2а; Замок ХVII століття, с. Золотий потік Бучацького району; Замок ХIV -ХVIII століття с. Язловець Бучацького району; Замок 1600рік с. Підзамочок Бучацького району; Замок 1518 рік - ХVIII століття селище Скала-Подільська Борщівського району; Замок 1650 рік с. Кривче Борщівського району.

Наказом Міністерства Регіонального розвитку та будівництва України №534 від 24.11.2008р. "Про організацію виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2008р. №1397-р "Про передачу пам'яток архітектури та містобудування до сфери управління Мінрегіонбуду", утворено комісію з передачі пам'яток архітектури та містобудування до сфери управління Мінрегіонбуду у складі згідно з додатком, зобов'язано до 05.12.2008р. у встановленому порядку виконати процедуру приймання-передачі пам'яток архітектури та містобудування - замків м. Теребовлі, селищах Микулинці, Золотий Потік, Скала-Подільська, селах Язловець, Підзамочок, Кривче Тернопільської області до сфери управління Мінрегіонбуду та подати акт приймання-передачі пам'яток архітектури та містобудування на затвердження Міністру регіонального розвитку будівництва України Куйбіді B.C.

Актом - приймання передачі від 03.12.2008р., який затверджений 05.12.2008р. Міністром регіонального розвитку та будівництва України Куйбіда B.C. - Замок ХІV-ХVІІ ст. м. Теребовля (охоронний №676), який є пам'яткою оборонного типу, знаходиться в аварійному стані, до складу цілісного майнового комплексу пам'ятки входять: овальна башта-бастея, п'ятигранна башта, тригранна башта, палац, каземати, оборонні мури, колодязь (первісна вартість 263445грн.), передано до сфери управління Мінрегіонбуду в оперативне відання Національного заповідника "Замки Тернопілля";

Наказом Міністерства Регіонального розвитку та будівництва України №699 від 29.12.2008р. "Про закріплення на праві оперативного управління за Національним заповідником "Замки Тернопілля" пам'яток архітектури та містобудування" закріплено на праві оперативного управління за Національним заповідником "Замки Тернопілля" пам'ятки архітектури та містобудування згідно з актом приймання передачі від 03.12.2008р. №№1-7.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1032-р. "Про передачу цілісних майнових комплексів історико-культурних заповідників до сфери управління Міністерства культури", Національний заповідник "Замки Тернопілля" віднесено до сфери управління Міністерства культури.

Наказом Міністерства культури України № 1241/0/16-11 від 26.12.2011р. затверджено Акт приймання передачі цілісного майнового комплексу Національного заповідника "Замки Тернопілля" зі сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до сфери управління Міністерства культури України, та закріплено за Національним заповідником "Замки Тернопілля" на праві оперативного управління цілісний майновий комплекс Національного заповідника "Замки Тернопілля" у складі згідно із Актом приймання-передачі;

Наказом Міністерства культури України № 454 від 07.05.2012р. затверджено статут Національного заповідника "Замки Тернопілля", відповідно до п.1.1,1.4 якого заповідник є державним культурно-освітнім та науково-дослідним закладом, створеним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України під 08.02.1994р. №75 на базі пам'яток історії та культури замкового ансамблю м. Збаража Тернопільської області, з метою збереження нам'ятих місць, пов'язаних з Визвольною війною українського народу 1648-1654 років та у зв'язку з 400-річчям, від дня народження Богдана Хмельницького, такий є об'єктом державної власності, перебуває у сфері управління Міністерства культури України.

Відповідно до п.6.2 статуту Національного заповідника "Замки Тернопілля" майно заповідника є державною власністю і закріплене за ним на праві оперативного управління.

Згідно із копією витягу форми №2б(д) «Відомості про нерухоме державне майно», наданої Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області вбачається, що в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності обліковується: нерухоме державне майно, пам'ятка історії та архітектури - Замок ХІV-ХVІІ століття, (інвентарний номер 10310039) в м. Теребовля, Тернопільської області; вартість майна станом на 03.09.2012р. складає 263445грн.; розмір земельної ділянки / площа забудови - 5544кв.м.; дані про оформлення свідоцтва на право власності відсутні; балансоутримувач державного майна - Національний заповідник "Замки Тернопілля" м. Збараж вул. Богдана Хмельницького,6; орган управління: Міністерство культури України.

Окрім того, колегією суддів встановлено, що Законом України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» затверджено Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, до якого внесено зокрема, Замок (руїни), 1631 року (охоронний №676), який знаходиться на вул.Підзамче у м.Теребовля Тернопільської області.

Отже, Замок ХІV- ХVІІ ст. у м.Теребовля є пам'яткою історії та архітектури (охоронний №676) державного значення, яка належить до сфери управління Міністерства культури України, яке в свою чергу закріпило його на правах оперативного управління за Національним заповідником "Замки Тернопілля" м. Збараж та є державною власністю. Наведене підтверджується документальними доказами у справі, визнається та не заперечується сторонами, встановлено Господарським судом Тернопільської області при прийнятті оскаржуваного рішення.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що предметом позовних вимог у даній справі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, є визнання права державної власності за Національним заповідником «Замки Тернопілля» на пам'ятку архітектури Замок XIV - XVII ст. в м.Теребовля (охороний номер 676), що знаходиться на балансі заповідника, Господарський суд Тернопільської області, розглянувши позовні вимоги та приймаючи оскаржуване рішення у даній справі, дійшов висновку про їх обґрунтованість та наявність підстав для їх задоволення. Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів пов'язується з порушенням, оспорюванням, а також невизнанням цих прав іншими особами, виникненням у них сумнівів у належності, зокрема майна позивачеві, чим створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності. Позивач, заявляючи такий позов, повинен надати докази вчинення відповідачем дій, що розцінюються як невизнання чи оспорювання права власності.

Позивач в обґрунтування обставин, які стали підставою заявлення позовних вимог у даній справі, покликається на листи Теребовлянської міської ради №422/2.19 від 31.08.2012 року, №524/2.18 від 05.09.2012 року.

Однак, колегія суддів вважає, що вищевказані документи не можуть розцінюватись як докази, що підтверджують факт не визнання відповідачем права державної власності на спірне майно, оскільки згідно із протоколом засідання від 31.07.2012 року, по питанню щодо оформлення права власності на пам'ятку архітектури в м.Теребовлі 12 членів виконавчого комітету проголосували проти такого оформлення, при цьому вказано, що рішення не прийнято.

Дослідженням листа Теребовлянської міської ради №524/2.18 від 05.09.2012 року, адресованого Генеральному директору Національного заповідника «Замки Тернопілля» встановлено, що заява про оформлення права власності на пам'ятку архітектури - Замок XIV-XVII ст. в м.Теребовля, розглянута на засіданні виконавчого комітету 29.08.2012 року, на якому в надані дозволу на оформлення права власності на вищевказану пам'ятку архітектури відмовлено.

Відповідно до ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

В матеріалах справи відсутні, а сторонами суду не надано доказів, які підтверджують прийняття відповідачем рішення з приводу звернення позивача щодо оформлення права власності на історичну архітектурну пам'ятку в м. Теребовля. А відтак, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що останнім не оспорюється право державної власності на пам'ятку архітектури - Замок XIV - XVII ст. в м.Теребовля (охороний номер 676), що знаходиться на балансі позивача, є такими, що відповідають матеріалам та дійсним обставинам даної справи, що не взято до уваги місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення. А відтак, позивачем всупереч вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено належними і допустимими доказами обставини, покладені в основу заявлених позовних вимог у даній справі.

Більше того, з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві, відзиві на апеляційну скаргу та пояснень, наданих представниками сторін в судовому засіданні, колегією суддів встановлено, що позов у даній справі заявлено з метою реалізації механізму оформлення права державної власності на пам'ятку архітектури - Замок XIV - XVII ст. в м.Теребовля (охороний номер 676), який знаходиться на балансі позивача.

У відповідності до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із п.3 ч.1 ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Статтею 104 ГПК України передбачено підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, якими зокрема є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, оскільки відсутній предмет спору - позивачем не доведено факту порушення відповідачем його законних прав та інтересів, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 18.12.2012 року у справі №7/70/5022-884/2012 слід скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження у даній справі припинити на підставі п.1? ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись п.1 ? ч.1 ст. 80, ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Теребовлянської міської ради б/н від 04.01.2012р. задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2012 року у справі №7/70/5022-884/2012 скасувати.

3. Провадження у справі №7/70/5022-884/2012 припинити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 28.03.2013 року.

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.