Рішення № 30294425, 27.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1721/13 27.03.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» простягнення коштів в розмірі 33 370 гривень 74 копійки

Представники сторін:

від Позивача: Клочкова Н.Ф. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (надалі також - «Позивач», «ПрАТ «СГ «ТАС») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі також - «Відповідач», «НАСК «Оранта») про стягнення коштів в розмірі 33 370 гривень 74 копійки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що ПрАТ «СГ «ТАС» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту ДТЗ № 110506 від 13 квітня 2011 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Лексус», державний реєстраційний номер ВО 0001 МІ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність водія транспортного засобу «Деу», державний реєстраційний номер АА 0278 ВВ, застрахована в Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1734027.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 січня 2013 року порушено провадження у справі № 910/1721/13, розгляд справи призначено на 20 лютого 2013 року.

07 лютого 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі, Довідку на підтвердження того, що в провадженні Господарського суду м. Києва або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору; копію Довідки ЄДРПОУ щодо Відповідача; копію Довідки ЄДРПОУ щодо Позивача; копію Свідоцтва про державну реєстрацію Позивача; копію Статуту Позивача.

В судовому засіданні 20 лютого 2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги Ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 04 лютого 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2013 року відкладено розгляд справи на 06 березня 2013 року.

В судовому засіданні 06 березня 2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги Ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 04 березня 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06 березня 2013 року відкладено розгляд справи на 27 березня 2013 року.

В судовому засіданні 27 березня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги Ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 11 березня 2013 року.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 27 березня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та Гоч Петром Володимировичем укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту ДТЗ № 110506, предметом якого є страхування транспортного засобу «Лексус», державний реєстраційний номер ВО 0001 МІ.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 грудня 2011 року на вулиці Дегтярівська,54 в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Лексус», державний реєстраційний номер ВО 0001 МІ, який належить Гоч П.В., під керуванням Горчакова Антона Романовича, та транспортного засобу «Деу», державний реєстраційний номер АА 0278 ВВ, під керуванням Калабіна Віталія Миколайовича.

Згідно з Відомістю № 8933462 про дорожньо-транспортну пригоду, копія якої міститься в матеріалах справи, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водіями Горчаковим Антоном Романовичем та Калабіним Віталієм Миколайовичем вимог пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 січня 2012 року у справі № 3-468/12 Калабіна Віталія Миколайовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.

Також, Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2012 року у справі № 3-467/2012 Горчакова Антона Романовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень 00 копійок.

Відповідно до Звіту № 1051 від 10 січня 2012 року про оцінку автомобіля «Лексус», номерний знак ВО 0001 МІ, складеного ТОВ Український експертний центр «Експерт-Сервіс Авто», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Лексус», номерний знак ВО 0001 МІ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 72 492 гривні 86 копійок.

На підставі страхових Актів від 23 січня 2012 року, 24 січня 2012 року та 14 лютого 2012 року, копії яких містяться в матеріалах справи, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 66 741 гривня 48 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 16447 від 24 січня 2012 року, відомістю № 1250112 виплат 25 січня 2012 року, платіжним дорученням № 19524 від 16 лютого 2012 року.

Цивільно-правова відповідальність Калабіна Віталія Миколайовича на момент настання страхової події була застрахована Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1734027.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 33 370 гривень 74 копійки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань по Договору добровільного страхування наземного транспорту ДТЗ № 110506 було відшкодовано на користь страхувальника 66 741 гривня 48 копійок.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 36.3. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Отже, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що Позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Лексус», державний реєстраційний номер ВО 0001 МІ, оскільки учасники дорожно-траспортної пригоди в рівній мірі винні у здійсненні правопорушення, у Позивача виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду у розмірі її вини, тобто, у даному випадку - до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» у розмірі 33 370 гривень 74 копійки (страхове відшкодування Позивача у 66 741 гривня 48 копійок поділене на кількість осіб відповідно до пункту 36.3. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, р/р 26500422 в АТ «РайффайзенБанкАваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 30115243) 33 370 (тридцять три тисячі триста сімдесят) гривень 74 копійки.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, р/р 26500422 в АТ «РайффайзенБанкАваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 30115243) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 29 березня 2013 року

Суддя О.В. Чинчин