Рішення № 30294237, 12.03.2013, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3185/12-ц

2/296/555/13

Рішення

Іменем України

"12" березня 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі :

головуючого судді Маслак В.П.

при секретарі Кордас Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ Національної акціонерної страхової компанії Оранта про відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ВАТ НАСК Оранта про стягнення у солідарному порядку з відповідачів шкоди у розмірі 41240,77грн., стягнення з ОСОБА_2 5000,00грн. моральної шкоди та понесених витрат на оплату судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22.03.2012р. близько 09:00год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м.Житомирі по вул.Бугайченка 10/3, не дотримавшись безпечної дистанції та не врахувавши дорожню обстановку, зіткнувся з автомобілем ЗАЗ DAEWOO д.н. АМ 0212АА, яким керував позивач, в результаті чого автомобілі механічно пошкоджено. Постановою Корольовського районного суду м.Житомир від 17.04.2012р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні даного ДТП. Позивач стверджує, що його неодноразові звернення до відповідачів про відшкодування завданої шкоди залишені без задоволення. За вказаних обставин позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку 30720,76грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ DAEWOO д.н. АМ 0212АА, 10 000,00грн. понесених витрат в період з 22.03.2012р. по 22.07.2012р. згідно договору перевезення, 520,00грн. вартості проведеного автотоварознавчого дослідження, та окремо з відповідача ОСОБА_2 5000,00грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Представник позивача зазначив, що дослідження №АМ0212АА-03.04/5 від 03.04.2012р. не є належним доказом по справі, оскільки вказане дослідження проведено без участі позивача та без огляду пошкодженого транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO д.н. АМ 0212АА.

Представник ВАТ НАСК Оранта позовні вимоги визнав частково в сумі 16294,26грн., зазначивши, що дослідження №АМ0212АА-03.04/5 від 03.04.2012р. проведено згідно вимог Закону України «Про страхування» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092 , при проведенні дослідження був присутній позивач, а тому вказане дослідження є належним доказом по справі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, оскільки вказані вимоги не підтверджені належними доказами.

Заслухавши позивача та його представника, відповідачів, дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.03.2012р. близько 09:00год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м.Житомирі по вул.Бугайченка 10/3, не дотримавшись безпечної швидкості руху, та не врахувавши дорожню обстановку зіткнувся з автомобілем ЗАЗ DAEWOO д.н. АМ 0212АА, яким керував ОСОБА_1, в результаті чого автомобілі механічно пошкоджено.

Постановою Корольовського районного суду м.Житомир від 17.04.2012р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні даного ДТП (а.с. 7).

22.03.2012р. позивач звернувся до ВАТ НАСК Оранта із заявою про страхове відшкодування, яка залишена без задоволення (а.с. 26).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законами України «Про страхування», «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187, ЦК України, чинними на день їх виникнення.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування", договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 990 ЦК України передбачає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як вбачається з копії страхового полісу № АВ/5602123 від 17.01.2012р., договір страхування укладено між ВАТ НАСК Оранта та ОСОБА_3, забезпечений транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_1 ( а.с. 27 ).

Згідно дослідження №АМ0212АА-03.04/5 від 03.04.2012р., страхового акту №ОЦВ-12-5041/1 від 01.06.2012р., розрахунку страхового відшкодування від 01.06.2012р., матеріальний збиток згідно умов страхування, завданий власникові ЗАЗ DAEWOO д.н. АМ 0212АА, становить 16294,26грн. (а.с. 25, 31 33).

Доводи представника позивача про те, що дослідження №АМ0212АА-03.04/5 від 03.04.2012р. не є належним доказом, оскільки при дослідженні не було оглянуто автомобіль ЗАЗ DAEWOO д.н. АМ 0212АА та був відсутній позивач, спростовуються протоколом огляду транспортного засобу від 27.03.2012р., згідно якого ОСОБА_1 був присутній при огляді та дослідженні автомобіля, про що розписався (а.с. 29-30).

Суд не приймає до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження №3299 від 10.05.2012р., оскільки вказане дослідження проведено без повідомлення та участі представника ВАТ НАСК Оранта (а.с. 10 15).

За вказаних обставин, доведеним є розмір завданої позивачу шкоди в розмірі 16294,26грн.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 керував застрахованим автомобілем НОМЕР_1, який, згідно довідки про ДТП №8980767, належить ОСОБА_4 (а.с. 27-28). У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що транспортний засіб ВАЗ-2104 д.н. НОМЕР_2 йому не належить, договори оренди, підряду між ним та власником автомобіля НОМЕР_1 не укладалися, довіреності на його імя щодо керування вказаним транспортним засобом не видавалися.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, та відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності правових підстав для володіння ОСОБА_2 автомобілем НОМЕР_1, й, згідно ст.541 ЦК України, ні договором ні законом не передбачено солідарний обовязок ОСОБА_2 та ВАТ НАСК Оранта, відсутні підстави для солідарної відповідальності останніх перед позивачем за завдану шкоду внаслідок ДТП.

За вказаних обставин справи, враховуючи положення ст.16 Закону України "Про страхування", ст.22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", завдана позивачу шкода в сумі 16294,26грн. підлягає стягненню з ВАТ НАСК Оранта.

Оскільки, завдана позивачу моральна шкода у розмірі 5000,00грн. й витрати здійснені останнім на оплату транспортних послуг в період з 22.03.2012р. по 22.07.2012р. у сумі 10 000,00грн не підтверджені належним доказами, та їх компенсація не передбачена ні страховим полісом № АВ/5602123 від 17.01.2012р., ні законом , у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

Оскільки, судом не прийнято до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження №3299 від 10.05.2012р., у задоволенні вимоги щодо стягнення 520,00грн. вартості проведеного дослідження також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 224, 197, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ Національно акціонерної страхової компанії Оранта про відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ Національної акціонерної страхової компанії Оранта (ідентифікаційний код 00034186, адресою: м.Київ, вул.Жилянська, 75) на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 16294,26грн. (шістнадцять тисяч двісті девяносто чотири гривні 26коп.) матеріальної шкоди, 162,94грн. (сто шістдесят дві гривніь 94 коп.) судового збору.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий суддя В. П. Маслак