Рішення № 30293509, 29.03.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

м. Чернігів, проспект Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

26 березня 2013р. справа №927/327/13-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,

вул.Горького,40, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Закритого акціонерного товариства «Інтерліс»

вул.Ціолковського,11, м. Чернігів, 14001

Про стягнення 27179грн. 74коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Костенкова О.П. юрисконсульт, довіреність №28/1415 від 19.03.13р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 24248,77грн. боргу за активну електричну енергію, 2101,60грн. боргу за реактивну електроенергію згідно договору на постачання електричної енергії №2458 від 10.04.07р., 62,90грн. інфляції за період з 26.12.12р. по 31.01.13р., 127,74грн. 3% річних за період з 26.12.12р. по 22.02.13р. та 638,73грн. пені за період з 26.12.12р. по 22.02.13р.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого в реєстрі станом на 25.03.13р. значиться Закрите акціонерне товариство «Інтерліс», ідентифікаційний код 32094901, місцезнаходження м. Чернігів, вул. Ціолковського,11.

Відповідач відзив на позов не надав. Повноважного представника відповідач в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвала про порушення провадження по справі від 13.03.13р. отримана відповідачем згідно поштового повідомлення №1400602640134. Крім того, судом явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до п.1.1 та п.1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» в новій редакції, зареєстрованої 20.04.2011р. державним реєстратором, номер запису 1 064 105 0030 001479, Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго», та є правонаступником останнього по всьому майну, правам та обов'язкам.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як свідчать матеріали справи, 10.04.2007р. між відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», правонаступником якого є позивач, та закритим акціонерним товариством «Інтерліс» було укладено договір № 2458 про постачання електричної енергії (далі - договір).

Згідно п.1 договору постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу (відповідачу у справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 535кВт (630 кВА), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.9.4 договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору № 2458 про постачання електричної енергії від 10.04.2007р.

Матеріали справи свідчать про підписання між сторонами до договору № 2458 про постачання електричної енергії від 10.04.07р.: додатку №1 «Однолінійна схема електропостачання об'єкта споживача»; додатку №2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; додатку №3 «Порядок розрахунків за використану електричну енергію», додатку №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; додатку №5 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу» на 2012 рік, додатку №6 «Режим роботи електроустановок споживача», додаток №7 «Порядок розрахунку втрат електроенергії в електричних мережах при установці приладів обліку не на межі балансової належності мереж»; додатку №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами п.2.2.4 договору №2458 від 10.04.7р. постачальник зобов'язався надавати споживачу рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни визначені в додатку №3 до цього договору «Порядок розрахунків».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив за період з 21.11.12р. по 20.12.12р. відповідачеві 21345кВтгод електроенергії, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом про використану електричну енергію від 20.12.12р.

Відповідачу виставлено позивачем рахунок за спожиту активну електроенергію: №2458_12-2012 від 20.12.12р. на суму 24248,77грн., який отриманий відповідачем 20.12.12р.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що за період 21.11.12р. по 20.12.12р. сторонами підписано Акт за перетікання реактивної електроенергії від 20.12.12р., в якому визначена вартість реактивної електроенергії у сумі 2101,60грн., та відповідачу пред'явлено до оплати рахунок за реактивну електроенергію №2458_12-2012 від 20.12.12р. на суму 2101,60грн. (отриманий відповідачем 20.12.12р.).

Відповідно до п.2.3.3 договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами додатку №3 до цього договору «Порядок розрахунків», додатку №4 до цього договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та діючого законодавства.

Згідно п.2.3.4 договору споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №8 до цього договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» в термін проведення остаточного розрахунку.

На виконання укладеного між сторонами додатку №3 до договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 21 числа попереднього місяця по 20 число наступного місяця включно. Відповідно до п.4 додатку №3 «Порядок розрахунків за використану електричну енергію» споживач здійснює оплату один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії у терміни проведення остаточного розрахунку, остаточний розрахунок - не пізніше перших трьох операційних днів з дня отримання рахунку. У вказаному пункті додатку №3 сторони обумовили, що величина коштів, яку має сплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається як обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку, який розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів до сплати визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсягам електричної енергії. Оплата вартості активної електричної енергії здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

У п.16 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (додаток №8 до договору) сторони встановили, що кошти за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії протягом трьох днів з дня отримання рахунку.

З огляду на визначені сторонами у п.2.3.3 договору та у п.4 додатку №3 до договору строки оплати спожитої електричної енергії, а у п. 2.3.4 договору та у п.16 додатку №8 до договору визначені сторонами строки оплати за перетікання реактивної електричної енергії, суд доходить висновку, що відповідач був зобов'язаний провести оплату за спожиту активну електроенергію по рахунку №2458_12-2012 від 20.12.2012р. на суму 24248,77грн. у строк 25.12.12р. та за перетікання реактивної електроенергії по рахунку №2458_12-2012 від 20.12.2012р. на суму 2101,60грн. у строк 24.12.12р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в обумовлені строки за активну та реактивну електроенергію своєчасно не розрахувався. Заборгованість відповідача на день розгляду справи за активну електроенергію становить 24248,77грн. за реактивну електроенергію - 2101,60грн., що підтверджується матеріалами справи та Актами звірки розрахунків за активну та реактивну енергію, які підписані сторонами і скріплені їх печатками (а.с.28-29).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, з відповідача на корись позивача підлягає стягненню борг за активну електроенергію в сумі 24248,77грн., за реактивну електроенергію в сумі 2101,60грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 638,73грн. пені за період з 26.12.12р. по 22.02.13р., в тому числі 587,79грн. за прострочення оплати за активну електроенергію та 50,94грн. за прострочення оплати за реактивну електроенергію.

Відповідно до ст. ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У п.4.2 підпункт 4.2.1 договору сторони встановили відповідальність споживача «за внесення платежів, передбачених п.2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів визначених в додатку №3 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати».

З огляду на зміст п.4.2 підпункт 4.2.1 договору, сторонами передбачена відповідальність відповідача у вигляді стягнення пені за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів визначених у додатку № 3 «Порядок розрахунків» до цього договору, яким визначено порядок нарахування та строки здійснення оплати за спожиту активну електроенергію, в той час коли порядок нарахування та строки розрахунків за перетікання реактивної електроенергії сторонами визначено в додатку №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», а не в додатку №3.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96р. №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.05р. №910) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96р. за №417/1442, перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату активної електроенергії підлягають задоволенню повністю в сумі 587,79грн.

Приймаючи до уваги ту обставину, що договором та «Порядком розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» (додаток № 8 до договору) не передбачено стягнення пені за прострочку оплати за реактивну електроенергію (за перетікання реактивної електричної енергії), позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 50,94грн. за прострочення оплати за перетікання реактивної електроенергії є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 62,90грн. інфляції за період з 26.12.12р. по 31.01.13р., в т.ч. за прострочення оплати активної електроенергії в сумі 57,88грн. та 5,02грн. за прострочення оплати реактивної електроенергії та 127,74грн. 3% річних за період з 26.12.12р. по 22.02.13р., в т.ч. за прострочення оплати активної електроенергії в сумі 117,56грн. та 10,18грн. за прострочення оплати реактивної електроенергії.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за спожиту активну електричну енергію та реактивну електричну енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю в сумі 127,74грн.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 52,70грн. за січень 2013р. (з 01.01.13р. по 31.01.13р.), в т.ч за активну електроенергію в сумі 48,50грн., реактивну - в сумі 4,20грн., оскільки позивачем при проведенні розрахунків інфляції з 26.12.12р. не враховані вимоги Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.12р., листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997р. №62-97р. Так, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця індексується в рахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання своєчасно не виконав, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 24248,77грн., в частині стягнення боргу за реактивну електроенергію в сумі 2101,60грн., в частині стягнення пені в сумі 587,79грн.., в частині стягнення 3% річних в сумі 127,74грн., в частині стягнення інфляції в сумі 52,70грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, а тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1720,50грн.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 230, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» (вул.Ціолковського,11, м. Чернігів, р/р 2600301762139 у АТ «Укрексімбанк» м.Чернігів, МФО 353649, код 32094901) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (м. Чернігів, вул. Горького, 40, поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26032301102791 в філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553, ідентифікаційний код 22815333) 24248грн. 77коп. боргу за активну електроенергію.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» (вул.Ціолковського,11, м. Чернігів, р/р 2600301762139 у АТ «Укрексімбанк» м. Чернігів, МФО 353649, код 32094901) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (м. Чернігів, вул. Горького, 40, р/р №26002377008001 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 353586, ідентифікаційний код 22815333) 2101грн. 60коп. боргу за реактивну електроенергію, 127грн.74коп. три проценти річних, 52грн. 70коп. інфляції, 587грн.79коп. пені та 1720грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 29.03.2013р.

Суддя Н.Ю. Книш