Рішення № 30293471, 28.03.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2013 р.Справа № 924/145/13-г

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали

за позовом міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до приватного малого підприємства „Дев'ять з половиною", м. Хмельницький

про стягнення 6203,37 грн., з яких 6111,06 грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання, 6,11 грн. - інфляційних втрат, 14,40 грн. - 3% річних, 71,80 грн. - пені

Представники сторін:

від позивача: Слободян Т.В. - за довіреністю від 02.01.2013р. №8/02

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 6203,37 грн., з яких 6111,06 грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.09.2012р. по 01.01.2013р., 6,11 грн. - інфляційних втрат, 14,40 грн. - 3% річних, 71,80 грн. - пені. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії №1879/507 від 13.03.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу, однак, не вручені та повернуті відділенням поштового зв'язку із відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Згідно абзацу 3 п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

13.03.2008р. між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький (енергопостачальна організація) та приватним малим підприємством „Дев'ять з половиною", м. Хмельницький (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №1879/507, згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1).

Опалювальна площа встановлена в додатку №1 до договору та складає 152,7 кв.м., тариф оплати 4,43 грн. за 1 кв.м.

Відповідно до умов договору розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п.6.1, 6.2, 6.3).

В пункті 7.2.3 договору сторонами передбачена відповідальність споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно п. п. 10.1., 10.4. договір набуває чинності з 13.03.2008р. та діє до 13.03.2009р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, забезпечував відповідачу постачання теплової енергії в обсягах згідно з договором та щомісячно виставляв до оплати рахунки за спожиту теплову енергію.

Однак, відповідач умов договору щодо оплати використаної теплової енергії належним чином не виконував.

За період з 01 вересня 2012 року по 01 січня 2013 року відповідачу виставлено рахунки на загальну суму 8148,08 грн., однак розрахунків за спожиту теплову енергію належним чином відповідач не провів, лише частково розрахувавшись з позивачем на суму 2037,02 грн. в зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 6111,06 грн.

Згідно п. 7.2.3. договору за період з 10.10.2012р. по 01.01.2013р. відповідачу нараховано 71,80 грн. пені.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 14,40 грн. - 3% річних за період з 10.10.2012р. по 01.01.2013р. та інфляційні втрати в сумі 6,11 грн. за період жовтень 2012р. - грудень 2012р.

З огляду на те, що відповідач добровільно не оплатив суму боргу, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 ст. 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Нормою ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору №1879/507 від 13.03.2008р., відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Оскільки, відповідач свої зобов'язання з оплати використаної теплової енергії належним чином не виконав, розрахунків за використану теплову енергію вчасно та у повному обсязі не провів, докази на підтвердження добровільного погашення заборгованості не подано, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього на час звернення з позовом до суду існує борг перед позивачем за період вересень 2012р. - грудень 2012р., який підлягає стягненню.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 6111,06 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання є обгрунтованою.

Крім суми основного боргу відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд погоджується з ними та вважає, що позивач обгрунтовано просить стягнути їх з відповідача.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували викладені обставини, суду не подав.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до приватного малого підприємства „Дев'ять з половиною", м. Хмельницький про стягнення 6203,37 грн., з яких 6111,06 грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання, 6,11 грн. - інфляційних втрат, 14,40 грн. - 3% річних, 71,80 грн. - пені задовольнити.

Стягнути з приватного малого підприємства „Дев'ять з половиною" (м. Хмельницький, вул. Маршала Рибалка, 9, кв. 171; код 22782813) на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5; код 03356571) 6111,06 грн. (шість тисяч сто одинадцять гривень 06 коп.) - заборгованості за послуги з теплопостачання, 6,11 грн. (шість гривень 11 коп.) - інфляційних втрат, 14,40 грн. (чотирнадцять гривень 40 коп.) - 3% річних, 71,80 грн. (сімдесят одну гривню 80 коп.) - пені, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 29 березня 2013 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Маршала Рибалка, 9, кв. 171).