Рішення № 30291942, 28.03.2013, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/182/13- ц

№ провадження 2/738/67/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року м. Мена

Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:

головуючого - судді Чепурко В.О.

з участю: секретаря Мойсієнко О.І.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в залі суду м. Мена Чернігівської області цивільну спpаву за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10024/0222 філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 155 877 грн. 51 коп. на користь ТВБВ №10024/0222 філії Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк». Позов мотивує тим, що 12 жовтня 2006 року між ВАТ «Ощадний банк України» в особі філії Менського відділення № 3061 та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 200, згідно якого банк надав позичальниці кредит в сумі 150 000 грн. на 36 місяців, а позичальниця зобовязувалася прийняти, належним чином використати та повернути кредит не пізніше 11 жовтня 2009 року зі сплатою 18,5 % річних. В забезпечення даного кредитного договору 12 жовтня 2006 року був укладений договір поруки №175 з ОСОБА_2, який зобовязався солідарно в повному обсязі відповідати за виконання боржником своїх зобовязань. Однак, свої зобовязання відповідачі не виконали і заборгованість станом на 17 січня 2013 року складає 155 877 грн. 51 коп., та судові витрати за подачу позову до суду , яку позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно.

Згідно змін до Статуту Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», найменування відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», змінено на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про що 07.06.2011 року державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації зроблено запис за № 10701050205016740, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та додатково пояснив, що в договорі поруки свій підпис не ставив.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, хоча про день і час розгляду справи була повідомлена належним чином через оголошення в газеті «Урядовий Курєр», про причини своєї неявки не повідомила, клопотань про розгляд справи тільки з її участю не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що справу можливо розглянути без участі відповідачки ОСОБА_3, за наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослiдивши докази зібрані по справі, матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260170000102, суд прийшов до висновку, що позов пiдлягає частковому задоволенню з таких пiдстав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 12 жовтня 2006 року між ВАТ «Ощадний банк України» в особі філії Менського відділення № 3061 та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 200, згідно якого банк надав позичальниці кредит в сумі 150 000 грн. на 36 місяців, а остання зобовязувалася прийняти, належним чином використати та повернути кредит не пізніше 11 жовтня 2009 року зі сплатою 18,5 % річних (а.с.4-7).

Згідно п.п.1.5 п.1 кредитного договору, позичальник зобовязується сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, визначені в договорі.

Підпунктом 1.5.1.3 пункту 1 кредитного договору, передбачено, що сплата процентів, нарахованих Банком на залишок заборгованості за Кредитом, здійснюється в валюті кредиту до останнього робочого дня кожного звітного місяця, починаючи з місяця отримання Кредиту, шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань. Остання сплата процентів за користування Кредитом здійснюється не пізніше 11 жовтня 2009 року.

Відповідно до п.п.3.3.1-3.3.2 кредитного договору, Позичальник зобовязаний точно в строки обумовлені договором, повернути Кредит, своєчасно сплатити відсотки за користування кредитом та належним чином виконувати взяті на себе зобовязання. У випадку неналежного виконання зобовязань достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків, нарахованих та фактичний залишок заборгованості за Кредитом, сплатити штрафні санкції.

Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобовязань по кредитному договору, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених в договорі та чинним законодавством України. За порушення взятих на себе зобовязань по проведення основної суми Кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування Кредитом Позичальник зобовязується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0.05 від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

В забезпечення виконання взятих зобовязань, що випливають з даного кредитного договору, 12 жовтня 2006 року був укладений договір поруки № 175 з ОСОБА_2, який зобовязувався солідарно в повному обсязі відповідати за виконання боржником своїх зобовязань (а.с.8-9).

Відповідно до п.п.1.1 п.1, п.п.3.1 п.3 договорів поруки, поручитель зобовязується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязання за кредитним договором, а у випадку невиконання Боржником зобовязань перед Кредитором згідно кредитного договору Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 належним чином не виконувала умови договору, в звязку з чим у неї утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 21 січня 2013 року складає 155 877 грн. 51 коп. ( а.с.12).

22 листопада 2008 року, 25 січня 2010 року, відповідачам було направлено претензії з пропозицією погасити наявну заборгованість, проте останні свої зобовязання не виконали (а.с. 13,14).

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що підпис в договорі поруки підроблено, спростовується висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 208/509/13-24 від 14 березня 2013 року в якому зазначено, що підписи від імені

ОСОБА_2 в графах «підпис Поручителя» в Договорі поруки №175 від 12 жовтня 2006 року, виконані рукописним способом кульковими ручками без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів. Підписи від імені ОСОБА_2 в графах «підпис Поручителя» в Договорі поруки № 175 від 12 жовтня 2006 року, виконані ОСОБА_2.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 559 ЦК України визначено підстави припинення поруки, зокрема, згідно ч. 4 цієї статті, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 24 Постанови №5 Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Як вбачається з п.п. 5.6 договору поруки № 175 від 12 жовтня 2006 року, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання. Порука також припиняється, якщо Банк потягом трьох місяців з дня настання Строку виконання Зобовязання не предявить позову до поручителя. Якщо строк виконання зобовязання не зазначений, або визначений моментом вимоги, то при відсутності іншої угоди відповідальність поручителя припиняється після закінчення одного року з дня укладення договору поруки.

Досліджуючи умови вищевказаного кредитного договору та договору поруки від 12 жовтня 2006 року, судом встановлено, що термін погашення кредитором зобов'язання на час розгляду судом даної справи, перебіг 6-місячного строку в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України припинився, банком не пред'являлось вимоги до поручителя.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заборгованість по кредитному договору в розмірі 155 877 грн. 51 коп. підлягає стягненню на користь позивача з ОСОБА_3, а в частині позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 559, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3,10,88,174,213,215 ЦПК України, п. 24 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10024/0222 філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитних договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_3

Чернігівської області, фактично проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рахунок ТВБВ № 10024/0222 філії-Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» (15600, м. Мена вул. Корольова, 6 «а» Чернігівської області, код 09353504, МФО 353553, р/р 37398922201005) заборгованість за кредитним договором № 200 від 12 жовтня 2006 року, станом на 17 січня 2013 року в сумі 155 877 (сто пятдесят пять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 51 коп., з яких: залишок несплаченого основного боргу 133 220,00 грн., заборгованість за відсотками 22 501,79 грн., пеня 155,72 грн. та судовий збір у розмірі 1558 (одна тисяча пятсот пятдесят вісім) грн. 78 коп., а всього 157 436 (сто пятдесят сім тисяч чотириста тридцять шість) грн.. 29 коп..

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий В. О. Чепурко