Постанова № 30288958, 22.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 березня 2013 р. Справа № 802/890/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника Віктора Сергійовича

представника позивача: Слюсар О.В,

представника відповідача: Непийводи І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу, які відображені у акті перевірки № 435/15/340004579 від 11.02.2013 року, в результаті чого прийняті податкові повідомлення - рішення форми "В4" № 0000131503 від 19.02.2013 року, № 0000141503 від 19.02.2013 року та № 0000121503 від 19.02.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Також зазначила, що в основу висновків Вінницької ОДПІ покладено акти перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС "Про неможливість проведення зустрічної перевірки" Крім того, під час перевірки податковим органом досліджувалися первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача та ТОВ "Комфорт-лайф", однак при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішення до уваги не приймалися.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи правомірними та обґрунтованими висновки акту від 11.02.2013 року № 435/15/340004579 та винесені податкові повідомлення - рішення. Додатково зазначила, що оскільки перевіркою встановлено відсутність поставок товарів по ланцюгу постачання зокрема, від ТОВ "Промбуд -Контракт" та TOB "Мірабуд - Плюс" до ТОВ "Комфорт - лайф", то відповідно відсутні поставки товарів від ТОВ "Комфорт - лайф" до контрагентів - покупців, в тому числі ТОВ "Барлінек Інвест".

Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

11.02.2013 року посадовими особами Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Барлінек Інвест" щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2012 року.

В ході проведеної перевірки перевіряючими встановлено порушення п.198.1 ст.198, п.200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 11.02.2013 року № 435/15/340004579 (а.с. 10-25).

Висновки проведеної перевірки знайшли своє відображення у прийнятих податкових повідомленнях - рішеннях: форми "В4" № 0000131503 від 19.02.2013 року, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 18 924,00 грн.; № 0000141503 від 19.02.2013 року, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 25 839,00 грн.; № 0000121503 від 19.02.2013 року, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 25 839,00 грн. (а.с.7-9).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. п.14.1.178 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування, згідно п.44.1 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

В силу ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, усі документи, які підтверджують реальні зміни в діяльності товариства, мають характер первинних документів.

Необхідною умовою для віднесення сум, сплачених за товар, до суми податку на додану вартість, як вважає представник податкового органу, є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у господарській діяльності. Водночас, за відсутності факту придбання товарів/послуг або в разі, якщо придбані товари/послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно п. п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом положень статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість виникає в разі придбання товару, що підтверджене податковими та видатковими накладними.

Пунктом 200.1. ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2. ст. 200 Податкового Кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до звірки бази даних "Система співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів" станом на 21.01.2013 року встановлено розбіжність між сумою податкового кредиту, включеного ТОВ "Барлінек Інвест" до складу податкової декларації за листопад 2012 року та сумою податкових зобов'язань за відповідні звітні періоди контрагента - ТОВ "Комфорт - лайф", а саме: жовтень 2012 року - 25 839,00 грн., листопад 2012 року - 18 924,00 грн.

Тому, як встановлено в судовому засіданні та не заперечується представником відповідача, в основу висновків податкового органу покладено акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №221/22-4/37635459 від 18.01.13 року "Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання TOB "Комфорт - лайф" щодо підтвердження господарських відносин із TOB "Промбуд -Контракт" та TOB "Мірабуд - Плюс", а також акти перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 27.11.2012 року № 5140/22-8/337319122 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Промбуд - Контракт" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2011 року по 31.10.2012 року", №3972/22-9/37319122 від 27.09.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Промбуд - Контракт" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2012 року". №5292/22-4/37319122 від 06.12.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Промбуд - Контракт" щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ ТПК "Міленіум Груп" за вересень 2012 року", акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №4047/22-4/37635946 від 01.10.12 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Мірабуд - Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2012 року, лютий 2012 року - червень 2012 року".

Проте, доводи представника відповідача, що в зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям, не підтверджено реальність здійснення ТОВ "Комфорт - лайф" фінансово - господарських операцій з реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ "Барлінек Інвест": жовтень 2012 року - 129 196,00 грн., ПДВ - 25 839,00 грн., листопад 2012 року - 94 618,00 грн., ПДВ - 18 924,00 грн. спростовуються, як такі, що не відповідають дійсності.

В судовому засіданні не досліджувались первинні документи, оскільки представником відповідача не заперечувалось їх наявність та достовірність, однак суд надає їм оцінку та враховує при прийнятті даного рішення.

Так, віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за жовтень в сумі 18 924,00 грн., та за листопад 2012 року в сумі 25 839,00 грн., які сплачені внаслідок придбання дошки дубової у ТОВ "Комфорт - лайф", відбувалось відповідно до договору купівлі - продажу товарів № 23/ЗК від 07.05.2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Комфорт - лайф"

Відповідно до вищезазначеного договору розрахунки за товар проводяться у строк 15-ти банківських днів з дати отримання товару на складі покупця. Оплата проводиться на підставі рахунку - фактури, виставленого продавцем.

Як видно з видаткових накладних позивачем отримано дошки дубові на загальну суму в жовтні 2012 року 94 618,00 грн., в тому числі ПДВ - 18 924,00 грн. та в листопаді 2012 року на суму 129 196,00 грн., в тому числі ПДВ - 25 839,00 грн.

Віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які сплачені внаслідок здійснення господарських операцій з ТОВ "Комфорт - лайф", підтверджується також товарно - транспортними накладними №207 від 07 травня 2012 року, №208 від 01 червня 2012 року, №209 від 04 червня 2012 року, №210 від 05 липня 2012 року, №211 від 01 серпня 2012 року, №212 від 16 серпня 2012 року, №213 від 10 вересня 2012 року, №216 від 03 жовтня 2012 року, №217 від 18 жовтня 2012 року, №218 від 08 листопада 2012 року, №220 від 26 листопада 2012 року, №221 від 06 грудня 2012 року, видатковими накладними №БЛ0001 від 07 травня 2012 року, №БЛ0002 від 01 червня 2012 року, №БЛ0003 від 04 червня 2012 року, №БЛ0004 від 05 липня 2012 року, №БЛ0005 від 01 серпня 2012 року, №БЛ0006 від 16 серпня 2012 року, №БЛ0007 від 10 вересня 2012 року, №БЛ0011 від 03 жовтня 2012 року, №БЛ0012 від 03 жовтня 2012 року, №БЛ0013 від 18 жовтня 2012 року, №БЛ0014 від 18 жовтня 2012 року, №БЛ0015 від 08 листопада 2012 року, №БЛ0016 від 26 листопада 2012 року, №БЛ0017 від 26 листопада 2012 року, №БЛ0018 від 06 грудня 2012 року, податковими накладними №3 від 07 травня 2012 року, №1 від 01 червня 2012 року, №5 від 04 червня 2012 року, №16 від 05 липня 2012 року, №1 від 01 серпня 2012 року, №31 від 16 серпня 2012 року, №8 від 10 вересня 2012 року, №4 від 03 жовтня 2012 року, №5 від 03 жовтня 2012 року, №34 від 18 жовтня 2012 року, №35 від 18 жовтня 2012 року, №8 від 08 листопада 2012 року, №30 від 26 листопада 2012 року, №31 від 26 листопада 2012 року, №20 від 06 грудня 2012 року (а.с.31-73).

Отже, сукупність вищезазначених первинних документів, які є належними та достовірними, спростовує висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій, здійснених ТОВ "Барлінек Інвест" та ТОВ "Комфорт - лайф".

Відтак, посилання в акті перевірки на те, що матеріалами зустрічних перевірок контрагентів ТОВ "Комфорт - лайф" встановлено відсутність реального здійснення операцій поставок до даного підприємства-постачальника, не можуть братись до уваги судом при прийняті рішення, оскільки здійсненні господарські операції між позивачем та ТОВ "Комфорт - лайф" документально підтверджені в рамках податкового та бухгалтерського обліку продавця ТОВ "Барлінек Інвест" за відповідний період, та відповідають вимогам податкового законодавства.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що обов'язковою підставою для визначення податкового кредиту по податку на додану вартість є наявність податкових та видаткових накладних, оформлених із дотриманням чинного законодавства.

Оцінивши наведені висновки відповідача, суд зауважує, що порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. При дослідженні факту здійснення господарської операції, судом оцінюються відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, здійснивши системний аналіз чинного на момент вчинення спірних правовідносин законодавства та наданих у справу доказів, суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо завищення суми від'ємного значення по декларації за жовтень 2012 року на суму 25 839, 00 грн., а також завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2012 року на 25 839,00 грн. та суми від'ємного значення на 18 924,00 грн. є необґрунтованими та безпідставними, а прийняті податкові повідомлення-рішення - протиправними.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, представником відповідача не було надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі даного акту та застосування штрафних санкцій.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0000121503 від 19.02.2013 року, № 0000131503 від 19.02.2013 року, № 0000141503 від 19.02.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (21034, м. Вінниця, вул. Чехова, 7-В) судові витрати в сумі 706 (сімсот шість) грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна