Постанова № 30288922, 21.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2012 р. 14:44 Справа №2а-2712/12/0170/21

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В. розглянувши за участю представника позивача Шевчук М.М. - дов. б/н від 18.05.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Укрморекосервіс»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальність «Укрморекосервіс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС (далі відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2008р. № 0000912301/0 та № 0000922301/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не погоджується з вказаними повідомленнями - рішеннями, та посилаючись на положення п. 7.4.1, п. 7.5.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вказує на те, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 482678,00 грн. виникла внаслідок здійснення позивачем у 2005-2006 роках будівництва Комплексу по перевантаженню та сортуванню ТБО по вул. Полтавська. №5 у м. Саки. Податкові накладні, які підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг) або здійснення ним попередньої оплати за товари надані до перевірки в повному обсязі, що знайшло відображення в акті від 16 грудня 2008 року №00009/2301/0. Позивач також зазначає, що будь-які висновки стосовно законності проведення будівельних робіт підприємством не можуть бути зроблені органами державної податкової служби, більш того, такі висновки не можуть бути підґрунтям для застосування санкцій стосовно позивача, зокрема встановлення факту завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2008 року на суму 482678 грн.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, під час розгляду справи надіслав на адресу суду письмові заперечення, в яких, зокрема зазначив, що відповідно до абзацу а) п.п 7.7.7 п.7.7 ст7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом вважається, платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного шкодування та враховує її згідно з п.п 7.7.3 п.7.7 ст7 Закону України «Про податок на додану вартість» цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Крім того, в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23776 грн., у зв'язку з чим, були прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалами від 11.04.2012р. суд призначив у справі судово-економічну експертизу та зупинив провадження у справі.

Ухвалою від 09.11.2012р. суд поновив провадження у справі та продовжив судовий розгляд.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

З 18.11.2008р. по 08.12.2008р. відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2005 року по 31.08.2006 року.

За результатами проведення вказаної перевірки, 15.12.2008р. складений Акт № 1889/23-01/33187955, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем, зокрема: п.п.7.7.1., п.п..7.7.2 п.п.7.7.3., п.п.7.7.4., п.п.7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997р. ТОВ "Укрморекосервіс" не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість; п.п.7.7.1., п.п..7.7.2 п.п.7.7.3., п.п.7.7.4., п.п.7.7.7. п.7.7, п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997р. ТОВ "Укрморекосервіс" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень місяць 2008 року на суму 482 678 грн.; п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. ТОВ "Укрморекосервіс" занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23776 грн., у тому числі: за серпень 2008р. на 13203 грн., за вересень 2008 р. на 10573 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.12.2008 року № 0000912301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 482678,00 грн. та № 0000922301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість на суму 32229,00 грн., де 23776,00 грн. - основний платіж, 8453,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами законодавства, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, тобто у періоді, що був охоплений перевіркою.

Законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168).

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем у податковій декларації з ПДВ за вересень 2008 року заявлена сума бюджетного відшкодування у рядку 25.1 у розмірі 482678,00 грн.

Порядок визначення суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, і строки проведення розрахунків встановлені п. 7.7 ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168).

Згідно з п. 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 № 166 якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування ( додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування ( додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість)

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема висновків експертів

Під час розгляду справи судом призначено судово-економічну експертизу, висновок № 78/12 від 07.11.2012р. залучений до матеріалів справи, який суд вважає повним та обґрунтованим та приймає в якості доказу по справі.

Згідно з наданими позивачем на дослідження податковими Деклараціями з ПДВ за період з серпня 2005 року по червень 2006 року значення рядку 25 Декларації «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» дорівнює «0».

З липня 2006 року по серпень 2008 року позивачем разом з Декларацією з ПДВ надавав Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», в якому значення колонки 4 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» та переноситься до рядка 25 Декларації «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» також дорівнює «0».

Матеріали справи та висновок експерта свідчать про те, що 17.10.2008р. позивачем разом з податковою декларацією з ПДВ надані додаток 2 "Довідка" і додаток 3 "Розрахунок бюджетного відшкодування", в яких:

- значення колонки 3 додатку 2 та рядок 1 додатку 3 становлять 703152,00 грн. і відповідають рядку 24 Декларації;

- значення колонки 4 додатку 2 та рядок 2 додатку 3 становлять 482678 грн.;

- значення рядка 3 додатку 3 становить 482678,00 грн. і відповідають рядку 25 Декларації за вересень 2008 року.

Таким чином, позивачем у вересні 2008 року заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 482678,00 грн. з періодом виникнення з листопада 2005 року по серпень 2006 року.

З експертного висновку також вбачається, що податковий кредит, задекларований в період з листопада 2005 року по серпень 2006 року позивачем сплачений в період виникнення.

Закон № 168 не ставив виникнення права на бюджетне відшкодування у залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а виявляє, що суми ПДВ повинні бути фактично оплачені в попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування становить: за даними експертизи - 482678,00 грн.; за даними Декларації 482678,00 грн.

Розбіжності між даними експертизи та даними позивача відсутні.

Право на бюджетне відшкодування позивача виникло у періоді виникнення від'ємного значення, розрахованого згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 та дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, тобто з листопада 2005 року по серпень 2006 року.

Позивачем бюджетне відшкодування не було задеклароване в періоді його виникнення, що призвело до його заниження в попередніх податкових періодах відповідно до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Виходячи с того, що позивачем сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню була задекларована у вересні 2008 року, право на отримання суми бюджетного відшкодування з урахуванням граничних строків (1095 днів) у позивача виникає починаючі з листопада 2005 року по вересень 2008 року та включає суму ПДВ, фактично сплаченого в період з листопада 2005 року по серпень 2006 року в розмірі 482678 грн.

Стосовно епізоду завищення податкового кредиту і заниження податку на додану вартість на загальну суму 23776 грн., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем в досліджуваному періоді здійснювалися будівельно - монтажні роботи по будівництву Комплексу по сортуванню і перевантаженню ТБО у м. Саки, вул. Полтавська, 5 шляхом залучення різних будівельних організацій, зокрема: ВКФ "Титан", ПП "Промбудцентр", МПП "Селенг", ВАТ "Цукропроммеханізация" і ін.

Підприємством отримувалися товари (роботи, послуги), пов'язані з будівництвом Комплексу з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)

Податкові накладні, які підтверджують факт придбання позивачем товарів (робіт, послуг) або здійснення ним попередньої оплати за товари надані до перевірки в повному обсязі, що відображене в акті перевірки та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, згідно акту виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 21.10.2004 р. по 31.03.2006 р., де в таблиці звідних даних по ПДВ за поданим ДПІ:

- сума податкового кредиту складає 773400 грн., зокрема за період з березня 2005 року по травень 2005 року 127428 грн.;

Крім того, в акті відмічено, що порушень вимог ст. 7 Закону № 168 не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що даною перевіркою підтверджена обґрунтованість включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ з придбання товарів (послуг), пов'язаних з будівництвом Комплексу по сортуванню і перевантаженню ТБО у м. Саки, вул. Полтавська, 5.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

-з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

-безсторонньо (неупереджено);

-добросовісно;

-розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

-з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

-своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення або вчинення дії, відо бражає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішен ня повинно бути вмотивованим.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 16.12.2008 р. № 0000912301/0 та № 0000922301/0 не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд, враховуючи вимогу позивача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, вважає за можливе, відповідно до ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав позивача та вирішує, у зв'язку з тим, що акт індивідуальної дії може бути лише скасовано, як протиправний, визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 16.12.2008 р. № 0000912301/0 та № 0000922301/0

У зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам законодавства та підтверджені матеріалами справи.

В судовому засіданні 21.11.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено та підписано 26.11.2012 року.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 69-71, ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 16.12.2008 р. № 0000912301/0 та № 0000922301/0.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.