Постанова № 30288905, 14.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

14 березня 2013 р. Справа № 802/719/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

представника позивача: Жейди Г.І.

представника відповідача: Радзіковської І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-залізобетон"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-залізобетон» до (надалі - позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представником позивача зазначено, що за наслідками проведеної перевірки, оформленої актом планової виїзної перевірки від 12.12.2012р. №3310/22-02/30836685, податковим органом за висновками п.1 та п.2 винесено податкові повідомлення рішення. Згідно до п.3 даного акту, встановлено порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, однак податкового повідомлення рішення не винесено.

Оскільки, Вінницькою ОДПІ до особового рахунку позивача внесено заборгованість в сумі 2 011грн. по п.3 акту перевірки, тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Вінницької ОДПІ, які полягають в порушенні вимог чинного законодавства, а саме процедури оформлення результатів перевірки ТОВ «Поділля-залізобетон» та зобов'язання Вінницької ОДПІ прийняти відповідне податкове повідомлення рішення на підставі п.3 акту перевірки від 12.12.2012р. №3310/22-02/30836685.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечувала та просила в їх задоволенні відмовити. Додатково зазначила, що податковим органом за наслідками встановлених порушень у межах повноважень та у строк визначених ПК України винесено податкові повідомлення рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

У період з 25.10.2012р. по 05.12.2012р. Вінницькою ОДПІ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Поділля-залізобетон». Результат якої оформлений актом від 12.12.2012р. №3310/22-02/30836685 (надалі - акт від 122.12.2012р. (а.с.10-66).

В ході проведення якої встановлено порушення 1) п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого TOB «Поділля-залізобетон» занижено податок на прибуток всього в сумі 1 261 100 грн., у тому числі за III квартал 2009р. на суму 17 872 грн., за II квартал 2010р. на суму 3 647 грн., за III квартал 2010р. на суму 149 157 грн., за IV квартал 2010р. на суму 122 698 грн., за І квартал 2011р. на суму 11 694 грн., за II квартал 2011р. на суму 92 818 грн., за III квартал 2011р. на суму 610 599 грн., за IV квартал 2011р. на суму 244 485 грн., за І квартал 2012р. на суму 4 242 грн., за II квартал 2012р. на суму 3 888 грн., за 4 квартал 2010р. в сумі 31 250 грн. ; 2) п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України занижено суму податку на додану вартість, яка вилягає нарахуванню до сплати в бюджет всього в сумі 776 600 грн., в тому числі за червень 2010р. на суму 2 918 грн., за липень 2010р. на суму 46 792 грн., за серпень 2010р. на суму 24 128 грн., вересень 2010р. на суму 48 404 грн., за жовтень 2010р. на суму 65 359 грн., за листопад 2010р. на суму 25 600 грн., за грудень 2010р. на суму 7 200 грн., за лютий 2011р. на суму 752 грн., за березень 2011р. на суму 8 603 грн., за квітень 2011р. на суму 40 667 грн., за травень 2011р. на 5 711 грн., за червень 2011р. на суму 50 252 грн., за липень 2011р. на суму 38 093 грн., за грудень 2011 р. на суму 99 859 грн., за вересень 2011р. на суму 156 483 грн., за жовтень 2011р. суму 66 713 грн., за листопад 2011р. на суму 38 863 грн., за грудень 2011р. на суму 42 460 грн., січень 2012р. на суму 4 040 грн., за квітень 2012р. на 3 120 грн., за травень 2012р. на 583 грн.; 3) п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за період з 01.07.2009р. по 31.12.2011 р., в сумі - 183 046 грн. 19 грн. в т. ч. 2009р. в сумі - 39 550 грн. 19 коп., а саме: за жовтень 2009р. в сумі - 39 550 грн. 19 коп., за 2010р. в сумі -30 грн. 83 коп., а саме за березень 2010 р. в сумі - 33 613 грн. 94 коп., за вересень 2010 р. в сумі - 37 516 грн. 89 за 2012 р. в сумі - 72 365 грн.17 коп. а саме: за лютий 2012 р. в сумі - 72 365 грн. 17 коп.; 4) На порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 6.1, 6.2, п. 7.1, п.7.2 «Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту», затвердженої спільним Наказом Мінфіну України, ДПА України, Мінекономіки України, Мінекобезпеки України, № 231/539/118/219 підприємством не подано податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих та підземних вод, які входять до складу напоїв з 30.01.2010р. по 30.06.2010р. та занижено суму збору на 749 грн.

Не погодившись з цим, позивачем на ім'я начальника Вінницької ОДПІ подано заперечення вих.№05/403 від 19.12.2012р.(а.с.67-80).

Листом від 26.12.2012р. вих.№55505/10/22-02, дані заперечення залишені без задоволення, а встановленні порушення без змін (а.с.81-92).

Із врахуванням зазначених обставин, 28.12.2012р. податковим органом винесено наступні податкові повідомлення рішення : 1) за порушення п.п.7.4.1 п.7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу, рішення форми «Р» № 0001972310, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 944 55 грн.; 2) за порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.135.5.4, п. 135.5 ст. 135, п.138.2 ст.138, п.п.138.1.9 ст. 139 Податкове кодексу України, рішення форми «Р» № 0001962310, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 1 314 137 грн.; 3) п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними та цільовими фондами», п. 6.1, 6.2,7.1 7.2 «Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів за збору за користування водами для потреб гідро енергетики і водного транспорту», рішення форми «Р», № 0001982310, за яким грошове зобов'язання становить 1 106 грн. (а.с.93-98).

Оскільки, по п.3 акту перевірки від 12.12.2012р. податкове повідомлення рішення не сформовано, тому позивач звернувся до суду з позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства, що визначає п.7.3 ст. 7 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Право органу державної податкової служби щодо проведення камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок, закріплено п. 20.1.4. п.20.1 ст. 20 та п.75.1 ст. 75 ПК України.

У відповідності до п.86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів), що закріплює п.86.3 ст. 86 ПК України.

В ході судового розгляду справи, представником позивача зазначено, що Вінницькою ОДПІ при оформленні результатів перевірки від 12.12.2012р. ТОВ «Поділля-залізобетон» порушено норми ПК України та «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 984.

Однак, на запитання представника податкової інспекції стосовно того, яку саме норму порушено податковим органом, при оформленні результатів перевірки від 12.12.2012р., відповіді представником позивача не надано.

Судом досліджено матеріали справи на предмет дотримання норм щодо проведення перевірки та оформлення її результатів, та встановлено, що перевірка проводилась у період з 25.10.2012р. по 05.12.2012р., термін якої продовжувався з 22.11.2012р. по 05.12.2012р. на підставі наказу Вінницької ОДПІ від 21.12.2012р. № 3064/12. Встановивши виявленні порушення сформовано акт перевірки, який датований 12.12.2012р., та з яким позивач не погодився що підтверджується фактом подання заперечень від 19.12.2012р. Дані заперечення листом від 26.12.2012р. залишені без задоволення, а встановлені порушення без змін, із врахуванням даного факту 28.12.2012р. винесено податкові повідомленні рішення.

Згідно до п.3 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984, акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово - господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Положення п.86.3 ст. 86 ПК України встановлюють, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до п.5.2 вищезазначеного Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: Зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів). В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення, що передбачає п.6 Порядку.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у відповідності до п.86.8.ст. 86 ПК України.

Отже, при проведенні позапланової виїзної перевірки позивача, податковим органом не порушено жодну норму щодо порядку її проведення та оформлення результатів.

Таким чином, позовні вимоги в частинні визнання протиправними дій Вінницької ОДПІ, які полягають в порушенні вимог чинного законодавства, а саме процедури оформлення результатів перевірки ТОВ «Поділля-залізобетон» задоволенню не підлягають.

Стовно позовної вимоги в частинні зобов'язання Вінницької ОДПІ прийняти відповідне податкове повідомлення рішення на підставі п.3 акту перевірки від 12.12.2012р. №3310/22-02/30836685, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

З аналізу даних правових норм можна зробити висновок, що саме до повноважень податкового оркану входить право, у випадках встановлених законом, виносити податкове повідомлення рішення.

Як слідує із наданих до суду доказів, згідно до п. 3 акту перевірки від 12.12.2012р. встановлено порушення п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, однак податкове повідомлення рішення згідно до ст. 58 ПК України не винесено.

Так, п.58.2 ст. 58 ПК України передбачає, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З матеріалів акту від 12.12.2012р. випливає, що у період з 01.07.2009р. по 31.12.2011р., а саме за жовтень 2009р. в сумі 39 550 грн. 19 коп., за березень 2010р. в сумі 33 613 грн. 94 коп. за вересень 2010р. в сумі 37 516 грн. 89 коп. та за лютий 2012р. в сумі 72 362 грн. 17 коп. несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Тобто, позивачем не дотримано строків, щодо перерахування даного податку, однак факт його сплати свідчить про те, що дана заборгованість є узгодженою.

Так, згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У відповідності до п.54.1 ст. 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Водночас, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, згідно до п.56.11 ст. 56 ПК України.

Положенням п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового) зобов'язання.

Суд відмічає, що за приписами ст. 36 ПК України до обов'язків платника податків відносять обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, який виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за жовтень 2009р., за березень, вересень 2010р. та за лютий 2012р. несе ТОВ «Поділля-залізобетон».

Судом встановлено, що податковим органом за наслідками проведеної перевірки 12.12.2012р., нараховано пеню в сумі 2 011грн., що підтверджується виданою довідкою Вінницької ОДПІ від 14.02.2013р. за вих. № 2953/10/19 (а.с.99).

Дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку даному факту, суд погоджується з позицією відповідача та вважає правомірним нарахування пені в сумі 2 011 грн. на підставі п.3 акту від 12.12.2012р., адже п.129.1 ст. 129 ПК України визначено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

За даних обставин, не знаходять свого підтвердження посилання представника позивача щодо обов'язку сформувати Вінницькою ОДПІ, за наслідками п.3 акту перевірки від 12.12.2012р., податкового повідомлення рішення, адже у відповідності до вимог ПК України, перерахований до бюджету, хоча із порушенням термінів щодо сплати, податок з доходів фізичних осіб, є угодженою заборгованістю, а тому податковий орган встановивши дане порушення правомірно нарахував пеню в сумі 2 011 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з того, що у відповідності до п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Дану норму дублює і Податковий кодексу України, зокрема п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168 ПК України передбачає, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Таким чином дослідивши матеріали справи в розрізі заявлених позовних вимог, яким у відповідності до вимог діючого законодавства надано правову оцінку, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, на виконання свого обов'язку відповідачем доведено правомірність вчинення своїх дій.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Таким чином, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна