Рішення № 30283516, 20.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2013 р.Справа № 5023/409/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Кододова М.М.

розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області м. Харків до ВАТ "ХНД ПІ "Нафтогазтехніка", м. Харків про розірвання договору та стягнення 1700,00 грн. за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка", м. Харків до Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області про припинення пунктів 5.7 та 5.8 договоруза участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Шафоростова О.М., дов. № 164 від 07.12.2012 р.

відповідача за первісним позовом - Обраменко І.О., дов. від 21.01.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою (вих. № 03-244 від 14.01.11), в якій просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 1700,00грн. на користь Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 20.01.11 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

28.01.11 позивач надав до канцелярії суду заяву (вих.№03-507 від 26.01.11), в якій просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 1700,00грн., розірвати договір купівлі-продажу №1094 від 29.07.05, укладений між позивачем та відповідачем, зобов'язати відповідача повернути об'єкт групи "Ж" - дитячий оздоровчий табір "Вогник" за адресою: 61023, Харківська область, Дергачівський район, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8, у державну власність в особі РВ ФДМУ по Харківській області.

Суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

09.03.11 відповідач надав до канцелярії суду клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної чинності рішенням, винесеним в порядку адміністративного судочинства, у справі №2а-15598/10/2070. Разом із клопотанням були надані документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 09.03.11 було оголошено перерву до 16.03.11.

16.03.11 відповідач надав через канцелярію господарського суду клопотання про продовження на 15 днів строку вирішення спору у справі за межі передбачені ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено судом та продовжено строк розгляду справи до 02.04.11.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 16.03.11 до 29.03.11 до 11 години та з 11 години до 14 години 30 хвилин, та до 04.04.11.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2011 року було задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі 5023/409/11 до набрання законної сили рішенням по адміністративній справі № 2а-15598/10/2070.

На підставі розпорядження від 10.02.2012 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, у зв'язку з обранням судді Тихого П.В. на посаду судді Харківського апеляційного господарського, 15 лютого 2012 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу № 5023/409/11 було призначено для розгляду судді Шатернікову М.І.

28.01.2013 р. на адресу суду від представника відповідача надійшов лист (вх. 3254), в якому повідомляється, що Вищим адміністративним судом України розглянуто адміністративну справу № 2а-15598/10/2070 та викладено прохання поновити провадження у справі № 5023/409/11.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2013 року було поновлено провадження у справі та розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 12.02.2013 р. о 12:30.

У судовому засіданні 12.02.2013 р. було оголошено перерву до 27 лютого 2013 р. о 12:30 та у судовому засіданні 27.02.2013 р. було оголошено перерву до 20 березня 2013 р. о 10:30.

Публічним акціонерним товариством "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка" 27.02.2013 р. до канцелярії господарського суду Харківської області подано зустрічну позовну заяву (за вхідним № 7707) до Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області, в якій просить припинити пункти 5.7 та 5.8 договору № 1094 купівлі-продажу об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник", що знаходиться на балансі АК "Харківобленерго", за адресою: 61023, Харківська область, Дергачівський район, село Черкаська Лозова, Київське шосе, 8, укладеного 29.07.2005 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та ВАТ "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року було прийнято зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка" до Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області про припинення пунктів договору до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 5023/409/11.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 20.03.2013 р. підтримав поданий первісний позов, просив суд його задовольнити у повному обсязі та заперечував проти зустрічних позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 20.03.2013 р. та долученому судом до матеріалів справи.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти первісного позову заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що відповідачем були вчинені всі залежні від нього дії, необхідні для виконання у повному обсязі обов'язків передбачених договором купівлі-продажу № 1094, проте здійснити переоформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства та дотримання протипожежних та екологічних норм стало неможливим по незалежним від товариства непереборним обставинам, у зв'язку чим просить суд в задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити вимоги зустрічного позову.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, враховуючи строки розгляду справи, передбачені ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

29.07.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (продавець) та відкритим акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний і проектний інститут "Нафтогазтехніка" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1094 об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник", що знаходився на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго", розташованого за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, вул. Київське шосе, 8.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцеві об'єкт групи Ж - дитячий оздоровчий табір "Вогник", що розташований за адресою: 61023, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8,що приватизовано шляхом продажу на аукціоні, а покупець зобов'язується прийняти вказаний оздоровчий табір і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, та здійснити реєстрацію нерухомого майна в Дергачівському комунальному підприємстві технічної інвентаризації "Інвенрос" Харківської області.

Згідно умов вказаного договору позивач за первісним позовом протягом 5 років з моменту нотаріального посвідчення договору був зобов'язаний здійснювати контроль за виконанням умов договору.

Згідно розділу 5 Договору на відповідача покладалися наступні обов'язки:

5.1. У встановлений договором термін сплатити ціну продажу об'єкту приватизації.

5.2. У встановлений договором термін прийняти об'єкт приватизації.

5.3. Зберігати профіль діяльності об'єкта приватизації.

5.4. Не відчужувати об'єкт приватизації до сплати його повної вартості.

5.5. В разі подальшого відчуження або передачі в заставу об'єктів приватизації протягом 5 років з моменту нотаріального посвідчення договору погодити це відчуження або передачу в заставу з регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області;

5.6. Зберегти умови п. п. 5.3, 5.7, 5.8 договору для нового власника - у разі відчуження об'єкта приватизації, або п. п. 5.3, 5.8 для орендаря - у разі передачі табору в оренду;

5.7. Вжити заходів щодо оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства;

5.8. Дотримуватися протипожежних та екологічних норм.

Як свідчать матеріали справи вказаний об'єкт групи Ж - дитячий оздоровчий табір "Вогник" за актом приймання-передачі № 765 від 29.07.2005 року передано продавцем покупцеві.

Позивачем за первісним позовом було направлено лист ВАТ НДПІ "Нафтогазтехніка" від 26.11.2010 року № 13-8344 (замовлений з повідомленням та факсограмою) з пропозицією надати до Територіального відділення документи, що підтверджують виконання умов договору купівлі-продажу та взяти участь 08.12.2010 року в перевірці виконання умов вищезазначеного договору з виїздом за місцем знаходження об'єкту приватизації - ДОТ "Вогник". До здійснення перевірки було залучено представника місцевих органів самоврядування - голову Черкасько-Лозівської сільської ради Шабалтас П.П.

Покупцем ВАТ НДПІ "Нафтогазтехніка" було проігноровано звернення Регіонального відділення, документи не були надані, на перевірку представники покупця не з'явилися, допуск до об'єкту приватизації не забезпечили.

Керуючись Порядком здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженим Наказом ФДМУ від 24.06.2009 року № 967, перевіряючими було складено Акт про недопущення до перевірки та ненадання документів, а також складено Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 29.07.2005 № 1094 об'єкта грипи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник", що знаходиться на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго", за адресою: 61023, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8, в якому відображено ігнорування покупцем вимог Регіонального відділення та встановлено невиконання покупцем п. 5.7 договору про вжиття заходів щодо закріплення земельної ділянки відповідно до вимог діючого законодавства.

Про результати перевірки відповідача за первісним позовом було проінформовано листом від 15.12.2010 року № 13-8747 (з Актом про недопущення до перевірки та ненадання документів від 08.12.2010 року та Актом поточної перевірки від 08.12.2010 року виконання умов ДПК від 29.07.2005 року № 1094).

Позивач за первісним позовом обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що при здійсненні ним відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" контролю виконання умов договору купівлі-продажу було встановлено невиконання умов договору купівлі-продажу від 29.07.2005 року № 1094 в частині, вжиття заходів щодо закріплення земельної ділянки відповідно до вимог діючого законодавства та недопущення працівників державних органів приватизації для здійснення перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу, що і стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами, частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна", у редакції станом на дату укладення договору, при приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу; до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, щодо: здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження прогресивних технологій; здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної єдності виробництва та технологічних циклів; збереження та раціонального використання робочих місць; виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції; збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції (послуг) відповідно до бізнес - плану; завершення будівництва жилих будинків; утримання об'єктів соціально-побутового призначення; виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища; внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше ні встановлено договором або законом.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір купівлі-продажу від 29.07.2005р. (п. 5.7.) передбачає обов'язок покупця вжити заходів щодо оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавстві.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів оформлення земельної ділянки та закріплення її за відповідачем за первісним позовом відповідно до вимог чинного законодавства, надані матеріали (акт недопущення до перевірки від 08.12.2010 року та акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 08.12.2010р.) свідчать про те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в частині оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 29 ЗУ "Про приватизацію державного майна" за недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Факт недопущення до перевірки та ненадання відповідачем по первісному позову документів, що підтверджують виконання умов договору купівлі-продажу підтверджується актом про недопущення до перевірки, складеним 08.12.2010 року, у зв'язку з чим позивачем за первісним позовом було нараховано штраф у розмірі 1700,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн. є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та ч. 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", органи приватизації у разі невиконання покупцем умов договору купівлі-продажу мають право порушувати питання про розірвання такого договору та повернення об'єкту приватизації у власність Держави.

Договором купівлі-продажу від 29.07.2005р. (п. 11.3.) передбачено, що у разі невиконання однією з сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу другої сторони за рішенням господарського суду Харківської області.

Наявні матеріали справи, а саме акт поточної перевірки від 08.12.2010р., а також відсутність доказів оформлення за відповідачем земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства, є достатніми для розірвання договору купівлі-продажу від 29.07.2005р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відкритим акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний і проектний інститут "Нафтогазтехніка".

Заперечуючи проти первісних позовних вимог відповідач за первісним позовом посилається на те, що ним протягом 5 років з моменту укладення вказаного договору сумлінно виконувались обов'язки передбачені спірним договором: табір було прийнято, сплачено за нього обумовлену ціну у повному обсязі, було здійснено державну реєстрацію права власності на придбане нерухоме майно, об'єкт приватизації не було відчужено та не передано в оренду, було збережено профіль діяльності табору, не проводились ніякі роботи з будівництва, реконструкції чи переобладнання табору, а також вживались всі необхідні дії для оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства (заява про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки; листи ВАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" до Данилівського дослідного Держлісгоспу, у постійному користуванні якого знаходиться земельна площею 12,40 га на якій розташований оздоровчий табір, № 166 від 21.11.2005 р., № 176 від 09.12.2005 р., № 11 від 21.01.2010 р.; лист ВАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" до Черкасько-Лозівської сільської ради № 10 від 01.02.2006 р.; листи ВАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" до Харківської обладміністрації № 46 від 14.12.2009 р.), але переоформити земельну ділянку неможливо по незалежним від відповідача непереборним обставинам.

Такі твердження не приймаються судом, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а за змістом ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). А з огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. Проте, відповідачем до суду не надано доказів звернення до відповідних органів за захистом свого права.

Пунктом 11.3 договору купівлі - продажу від 29.07.2005р. передбачена можливість розірвання договору.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про розірвання договору купівлі - продажу від 29.07.2005р. № 1094 об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник", що знаходився на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго", розташованого за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, вул. Київське шосе, 8., то відповідач зобов'язаний повернути об'єкт приватизації у власність Держави.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що первісні позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка" про припинення пунктів 5.7 та 5.8 договору № 1094 купівлі-продажу об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник", що знаходиться на балансі АК "Харківобленерго", за адресою: 61023, Харківська область, Дергачівський район, село Черкаська Лозова, Київське шосе, 8, укладеного 29.07.2005 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та ВАТ "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка", судом встановлено наступне.

Пунктом 5.7. спірного договору, сторони встановили обов'язок покупця (позивача за зустрічним позовом) вжити заходів щодо оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства;

Пунктом 5.8. спірного договору, сторони встановили обов'язок покупця дотримуватися протипожежних та екологічних норм.

В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом посилається на ст. 607 Цивільного кодексу України та зазначає, що спірні пункти договору купівлі-продажу виконати неможливо по незалежним від ПАТ "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка" причинам, що встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2010 року у справі № 29/208-10 та обставини викладені у зустрічному позові свідчать про необхідність захисту прав і охоронюваних законом інтересів позивача за зустрічним позовом у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 6 ЦК України Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Така неможливість може бути як юридичною так і фактичною. За обставину, яка викликала неможливість виконання зобов'язання, жодна із сторін не відповідає

Проте, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до матеріалів справи позивачем по зустрічному позову не надано належних доказів неможливості виконати спірні пункти договору по незалежним від ПАТ "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка" причинам.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, суд не знаходить правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі за первісним позовом, які складаються з 187,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за первісним позовом, за зустрічним позовом залишаються за позивачем за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Розірвати договір купівлі-продажу № 1094 від 29.07.2005 року, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова,18, код ЄДРПОУ: 23148337) та відкритим акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний і проектний інститут "Нафтогазтехніка" (61003, м. Харків, пр. Московський, 10/12; код ЄДРПОУ: 19464239).

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний і проектний інститут "Нафтогазтехніка" (61003, м. Харків, пр. Московський, 10/12; код ЄДРПОУ: 19464239) повернути об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчий табір "Вогник", за адресою: 61023, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8 у державну власність в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова,18, код ЄДРПОУ: 23148337).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний і проектний інститут "Нафтогазтехніка" (61003, м. Харків, пр. Московський, 10/12; код ЄДРПОУ: 19464239) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у Дергачівському районі, код ЗКПО 24134314, код доходу бюджету - 24060300, розрахунковий рахунок державного бюджету № 31115115700200, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 1700,00 грн. штрафу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний і проектний інститут "Нафтогазтехніка" (61003, м. Харків, пр. Московський, 10/12; код ЄДРПОУ: 19464239) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 423,00 грн. судових витрат за подачу первісного позову.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.03.2013 р.

Суддя Шатерніков М.І.