Ухвала суду № 30283403, 26.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

26.03.13 Справа№ 5015/7141/11

Суддя С.Б.Кітаєва, розглянувши скаргу від 12.01.2013 р ( вх.№ 782/13 від 14.01.13 р )

Скаржника (боржника ) : Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології", с.Зарічне Жидачівського району Львівськолї області

Орган виконання судових рішень : Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (державний виконавець Сіщук В.В.), м.Львів

Боржник: Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м.Львів

Скара на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівськї області (державний виконавець п.Сіщук В.В) в порядку ст. 121-2 ГПК України

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від Скаржника: Кротов В.Є. - представник, довіреність № 13/1 від 03.01.2013 року;

від Боржника: Рихвицький Р.А.-представник, довіреність № 4-05-188 від 06.09.12 року;

від ВДВС: не з»явився.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології", с.Зарічне Жидачівського району Львівськолї області

Орган виконання судових рішень : Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (державний виконавець Сіщук В.В.), м.Львів

Боржник: Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м.Львів

Скарга на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівськї області (державний виконавець п.Сіщук В.В) в порядку ст. 121-2 ГПК України

Ухвалою суду від 17.01.2013 року скаргу прийнято до розгляду та судове засідання призначено на 31.01.2013 року на 11 год. 30 хв.; вимоги до сторін висвітлені в ухвалах.

Представник скаржника в судове засідання 26.03.2013 р. з'явився, просить суд визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Львівській області від 21.12.2012р. № ВП №35712978 та визнати дії органу Державної виконавчої служби незаконними (згідно поданого уточнення від 31.01.2013р.).

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника заявника, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.01.2012р. у справі №5015/7141/11 позов ТзОВ "Енергозберігаючі технології" задоволено повністю та стягнуто з Управління освіти департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради 655 279,16 грн. основного боргу; 3% річних в сумі 105 233,31 грн; 603 927,02 грн. інфляційних нарахувань; 27288,79 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом Львівської області видано наказ від 27.12.2012р., який було прийнято до виконання Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на підставі заяви стягувача.

На підставі письмової заяви ТзОВ "Енергозберігаючі технології" про повернення наказу господарського суду відповідно до п.1 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову від 06.08.2012р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Вказаний наказ стягувач повторно пред'явив для виконання у Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, проте 11.01.2013р. отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №35712978 від 21.12.2012р. на підставі п.7 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з вказано постановою, стягувач подав скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в порядку ст.121-2 ГПК України.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. Зокрема, ч.4 ст.82 передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" вказано, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, наказу в тому числі, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, а ч.1 ст.25 цього ж Закону зобов'язує державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов"язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред"явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам цього Закону, та пред"явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно п.1 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача, проте таке повернення, як передбачено частиною 5 цієї ж статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. визначено, що за змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 в сукупності цих норм, повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення (п.9.11.). У цій же постанові, в п.9.13 вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на те, що стягувач (скаржник за заявою) звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в межах строку пред'явлення наказу до виконання, наказ відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження" і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, що зобов'язує державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в скарзі є правомірними, доведеними матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу ТзОВ "Енергозберігаючі технології" задоволити.

2. Визнати дії органу Державної виконавчої служби незаконними та зобов"язати Державного виконавця здійснити передбачені законом дії щодо відкриття виконавчого провадження.

3. Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №35712978 від 21.12.2012р.

Суддя Кітаєва С.Б.