Рішення № 30280751, 29.01.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1323/1340/12 Головуючий у 1 інстанції: Микитчин І.М.

Провадження № 22-ц/783/1889/13 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія: 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Гуцала І.П., Мікуш Ю.Р.,

при секретарі Мариняк О.І.,

з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_4 до фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 про відшкодування збитків. Посилаючись на те, що зазначені особи здійснювали підприємницьку діяльність в орендованому у нього приміщенні, і не оплачували спожиту електороенергію відповідно до умов договорів оренди, просив стянути в його користь солідарно з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 10 842 грн. та з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_7 6505 грн. 76 коп. заподіяної шкоди і судові витрати.

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено. Стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 10 842 грн. заподіяної шкоди. Стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 6505 грн. 76 коп. заподіяної шкоди. Стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 2 925 грн. 00 коп. судових витрат. Стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 975 грн. 00 коп. судових витрат.

Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 В апеляційній скарзі стверджує про незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи. На думку апелянта, судом не досліджено чи дійсно приміщення орендували відповідачі та хто саме із відповідачів орендував приміщення, в який конкретно термін. Апелянт посилається на те. що 30..05.2011 року ОСОБА_4 вже звертався з приводу того самого предмету позову та з тієї ж підстави з позовною заявою до ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_7 про стягнення коштів в сумі 14 836 грн.11 коп., в якій зазначав, що договір оренди приміщення укладено саме з ОСОБА_8, яка і взяла на себе зобов»язання сплачувати плату за користування орендованим приміщенням, проводити відшкодування вартості комунальних послуг. Стверджує, що позивач свідомо зменшив обсяг споживання електроенергії з 1000 кВТ/год до 500 кВт/год., а тому всю відповідальність за понадлімітне споживання електроенергією він повинен нести самостійно. Зазначає, що 14 479 кВт/год. є донарахуванням за період з серпня 2010 року по березень 2011 року, яке пов»язане із наданням ОСОБА_4 неправильних показників лічильника за цей період, що встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 22.11.2011 року. Вважає, що відповідальність за несвоєчасну сплату електроенергії та за понадлімітне споживання такої повністю повинен нести позивач, оскільки саме він є споживачем електроенергії. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання вимог скарги, які аналогічні її доводам, пояснення ОСОБА_4 про заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 рішення суду не оскаржується, а тому законність і обгрунтованість рішення суду перевіряється в межах задоволення позову щодо ОСОБА_2

Відповідно до положень ст.ст.11, 509 ЦК України зобов"язання виникають також з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст.793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається в письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позов щодо ОСОБА_2, суд виходив з того, що остання відповідно до договору оренди приміщення по АДРЕСА_1, укладеного з ОСОБА_4 1.01.2011 року, зобов"язалась сплачувати комунальні порслуги, однак зобов"язань по оплаті за спожиту електроенергію не виконала.

Однак з таким висновком погодитись не можна, так як висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Так, судом не взято до уваги те, що позивачем не подано письмового договору оренди приміщення з ОСОБА_2, що позивачем не доведено, що такий договір укладався та не підтверджено строку його дії, в зв"язку з чим відсутня можливість встановлення вимог закону до форми його укладення - в письмовій формі чи з нотаріальним посвідченням.

Також матеріалами стверджується, що ОСОБА_4 з позовом про визнання правочину - договору оренди приміщення дійсним, укладеного з ОСОБА_2, з підстав, визначених ст.218 ЦК України чи ст.219 ЦК України, не звертався.

А відтак, оскільки позивачем не подано доказів про укладення договору оренди, колегія суддів вважає, що суд не мав підстав для висновку про правомірність вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 щодо стягнення плати за електроенергію відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення.

Тому колегія суддів вважає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України слід скасувати рішення щодо ОСОБА_2 з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову до ОСОБА_2

В зв"язку з задоволенням апеляційної скарги з ОСОБА_4підлягає стягненню в користь ОСОБА_2 325 грн. 50 коп. слачених судових витрат.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307 , п.3 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2012 року в частині солідарного стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 6505 грн. 76 коп. заподіяної шкоди та 975 грн. 00 коп. судових витрат скасувати. Ухвалити нове рішення. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення завданої шкоди і судових витрат.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 325 (триста двадцять п"ять) грн. 50 (п"ятдесят) коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий : Павлишин О.Ф.

Судді : Гуцал І.П.

Мікуш Ю.Р.