Рішення № 30279850, 26.03.2013, Господарський суд Чернігівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?26? березня 2013 року справа № 927/263/13-г

Позивач: «Торговий дім «Пальміра» Дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія),65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 53Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла», 14005, м. Чернігів, вул. Комунальна,2Про стягнення 19037,80 грн. Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : Мороз М.М. довіреність №06/1266 від 30.11.2012 р. представник

Суть спору:

Торговим домом «Пальміра» Дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) подано позов до Публічного акціонерного товариства «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» про стягнення 16000 грн. боргу по неоплаті вартості товару, отриманого згідно договору поставки № 60 від 01.01.2011 р., 1518,90 грн. пені, 1518,90 грн. відсотків річних.

Відповідач в відзиві на позов зазначив, що станом на день порушення провадження у справі (21.02.2013 р.) заборгованість останнього становила 14000 грн. Крім того, відповідач заперечує проти строку нарахування пені і зазначає, що нарахування останньої повинно здійснюватись за 186 днів, а не за 231 день, як це нараховує позивач. Відповідач також просить врахувати той факт, що він частково розраховується з позивачем за отриманий товар і просить розглянути можливість застосування ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Позивач у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 04889482.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд

Встановив:

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Між сторонами 01.01.2011 р. укладено договір № 60, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язувався продати і доставити власними силами (в межах України) покупцю (відповідачу) харчові інгредієнти (далі - «товар») в асортименті і кількості, вказаному в додатках, які є невід»ємною частиною договору, а покупець зобов'язувався прийняти указаний товар і сплатити його вартість (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що кількість, асортимент і найменування товару, що поставляється у відповідності до п. 1.1. даного договору, визначаються в додатках (або специфікаціях), виходячи із наявності товару на складі у продавця, і відображаються в накладних, що оформлюються при відпуску товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до видаткових накладних № 1179 від 05.04.2012 р. на суму 9500 грн., № 1234 від 09.04.2012 р. на суму 9500 грн., № 1346 від 18.04.2012 р. на суму 5000 грн., № 1367 від 19.04.2012 р. на суму 18000 грн., № 1649 від 08.05.2012 р. на суму 19000 грн. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 61000 грн. Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що ціни та товар, що поставляються у відповідності до п. 1.1. договору, визначаються у відповідних накладних.

Як визначено сторонами п. 5.1 договору розрахунки за товари, що поставляються по даному договору, здійснюються покупцем наступним чином: відстрочка платежу 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання товару. Відповідач порушив умови договору. Відповідно до банківських виписок відповідачем частково оплачено вартість товару, відпущеного за вищевказаними накладними. Загальна сума платежів складає 47000 грн., підставами всіх платежів відповідач у платіжних дорученнях визначив як оплата товару за накладною № 1234. Таким чином вартість товару, відпущеного за накладною № 1234 сплачена повністю. Частина решти суми оплати (35500 грн.) правомірно віднесено позивачем в рахунок сплати боргу за попередніми накладними (№№1179, 1346, 1367), відповідно вартість товару за якими повністю оплачена, та частково в рахунок сплати товару за останньою накладною від 08.05.2012 р. № 1649. При цьому позивачем пред'явлено вимоги про сплату боргу в сумі 16000 грн. за накладною № 1649 та безпідставно не враховано проплату відповідача платіжним дорученням №11086 від 24.01.2013 р. на суму 1000 грн. та платіжним дорученням №11290 від 08.02.2013 р. на суму 1000 грн., яка проведена до подачі позову до суду і що також підтвердив сам позивач виписками банку. Позов пред'явлено 19.02.2013 р., що підтвердив позивач копією кур'єрської накладної № 4623557. Отже, борг відповідача становить 14000 грн. На день винесення рішення судом відповідач не надав доказів сплати 14000 грн. боргу.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 14000 грн. є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1. договору в разі порушення строку, визначеного в п. 5.1. договору, покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 1518,90 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по неоплаті товару, переданого по накладній № 1649 від 08.05.2012 р. за період з 08.06.2012 р. по 25.01.2013 р.

Позивач надав на вимогу суду розрахунок пені, за яким сума пені складає 1216 грн 44 коп. При цьому позивачем заява про зменшення суми позовних вимог не подавалась, отже, сума позовних вимог щодо стягнення пені становить 1518,90 грн.

Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасній оплаті боргу.

Вимоги позивача по стягненню пені підлягають частковому задоволенню.

Згідно п. 6 ч.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи положення п. 5.1. договору та ст. 232 Господарського кодексу України, а також те, що позивачем при нарахуванні пені не враховано кількість днів у 2012 р. (366 - високосний рік), сума пені, що підлягає стягненню становить 1206,56 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 08.06.2012 р. по 08.12.2012 р.

В решті вимог по стягненню пені в позові має бути відмовлено.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені відхилено, оскільки відповідачем не підтверджено факт проведення розрахунків після подання позову. Судом не взято до уваги, як підстава для зменшення суми пені, посилання відповідача на складне фінансове становище, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1. договору, в редакції протоколу врегулювання розбіжностей № 1, в разі порушення строку, визначеного в п. 5.1. договору покупець виплачує 15% річних.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 1518,90 грн. річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 08.06.2012 р. по 24.01.2013 р. (231 день).

Вимоги позивача по стягненню річних підлягають частковому задоволенню сумі 1514,77 грн. за період прострочення грошового зобов'язання за період з 08.06.2012 р. по 24.01.2013 р., оскільки позивачем при нарахуванні річних не враховано часткової оплати відповідача та кількості та кількість днів у 2012 р. (366 - високосний рік). З врахуванням часткових оплат відповідача сума боргу, з якої нараховуються відсотки річних з 24.01.2013 р. становить 15000 грн. В решті вимог по стягненню річних в позові має бути відмовлено.

Судові витрати покладаються сторін пропорційно сумі задоволених позовних вимог згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549,550,610,611,625,712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

1. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла», Чернігів, вул. Комунальна, 2 (р. 26003301830192 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 353456, р. 260041829 в ПАТ «Ерсте Банк», МФО 380009, код 00382295) на користь Торгового дому «Пальміра» Дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А. (Швейцарія), м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 53 (р. 26007314832 в АБ «Південний», МФО 328209, код 25422297) 14000 грн. боргу, 1206,56 грн. пені, 1514,77 грн. річних, 1511,15 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 29.03.2013 р.

Суддя Н.О. Скорик