Постанова № 30279739, 15.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2013 р. Справа №2а/0570/17708/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год.17 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.

При секретарі судового засідання - Березовській Є.Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» (м.Сніжне)

до Торезької об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (м. Торез)

про скасування податкових повідомлень - рішень

за участю представників сторін: від позивача - Синельников Р.О. за довір.

від відповідача - Паламарчук Р.М. за довір., Мочкаєв Ю.І., Затєєв Д.В. за довір.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» (надалі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Торезької об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі ДПІ) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.10.2012 року № 0000292200 та від 01.10.2012 року №0000302200.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

По-перше, посилання в акті та податковому повідомленні-рішенні №0000292200 від 01.10.2012 р. на п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним, оскільки господарська операція позивача з резидентом України ПП «Спецпромтехніка» не є операцією з імпорту товару.

Крім цього, на думку позивача, оскільки ним на спірну господарську операцію було надано відповідну податкову накладну, то посилання ДПІ на порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є також безпідставними.

Щодо встановленого актом перевірки порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач зазначив, що оскільки позивач дійсно поніс витрати на придбання станка фрезерного вертикального 65 А90Ф1 (який відноситься до основних фондів), який і досі експлуатується позивачем у виробництві, то в такому випадку позивач цілком законно амортизував такі витрати.

Придбання станку супроводжувалось рухом активів - здійснювалось перерахування грошових коштів, зняття станку з балансу у ПП «Спецпромтехніка» та прийняття його на баланс ТОВ «Восток-Інвест»; перевезенням станку, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 25.03.2010 р.; здійсненням позивачем всіх можливих дій щодо встановлення відповідної правосуб'єктності постачальника (при цьому відповідно до отриманої з баз даних Державної податкової служби постачальник мав достатню правосуб'єктність); дотриманням господарської мети придбання станку, адже придбаний станок використовується у виробничій діяльності позивача і на теперішній час.

Щодо посилання в акті перевірки на постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 р. по звинуваченню ОСОБА_5 (директора ПП «Спецпромтехніка» у фіктивній підприємницькій діяльності, позивач зазначив, що здійснення контролю за правильністю ведення податкового обліку, повнотою і своєчасністю сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є завданням органів державної податкової служби, а не контрагентів платників податків.

Позивач зазначив також, що можливі порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит і посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.01.2011 р. по справі №К-10500/08, де зазначено, що «платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів(обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом».Водночас позивач вжив всіх залежних від нього заходів для з»ясування податкового статусу ПП «Спецпромтехніка», зажадавши від нього документи про взяття на облік як платника податків, про реєстрацію як платника ПДВ і звіривши одержані відомості з базами даних платників ПДВ і анульованих свідоцтв ПДВ на веб-сайті Державної податкової адміністрації України. Згідно постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. будь-яких порушень чинного законодавства щодо позивача не встановлено. Позивач до фіктивного підприємництва ОСОБА_5 ніякого відношення не має, а первинні документи за згаданим договором складені у повній відповідності із законодавством про бухгалтерський облік і фінансову звітність та містять усі обов'язкові реквізити. Щодо неприйняття відповідачем товарно-транспортної накладної від 25.03.2010 р. про перевезення станку в якості первинного документу, то така накладна цілком відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ДПІ проти позову заперечує та посилається на ті обставини, що взаємовідносини між ПП «Спецпромтехніка» та його контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки згідно постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 р. по звинуваченню ОСОБА_5, директора ПП «Спецпромтехніка» в здійсненні незаконної діяльності по наданню фінансових послуг по переведенню грошових коштів з безготівкової в готівкову форму шляхом зарахування грошових коштів по безтоварним фінансово - господарським операціям на поточні банківські рахунки спеціально зареєстрованих для такої діяльності юридичних осіб-суб»єктів підприємницької діяльності. При цьому, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, в документи податкової звітності по податку на додану вартість вносяться завідомо недостовірні відомості про наявність у підприємств операцій , що дають право на формування податкового кредиту по ПДВ, в результаті чого незаконно збільшується податковий кредит з ПДВ і відповідно зменшується сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету. Таким чином, ОСОБА_5 здійснював фіктивну підприємницьку діяльність, а саме відкрив ПП «Спецпромтехніка» з метою використання підприємства для прикриття незаконної діяльності. Правочини, укладені між ПП «Спецпромтехніка» та його контрагентами відповідно до п.1, п.2 ст.215. п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

ДПІ також зазначила, що під час перевірки позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували факт транспортування від ПП «Спецпромтехніка» на адресу ТОВ «Восток-Інвест» товарно-матеріальних цінностей, журнали - ордери по рах.63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Відповідач посилається також на постанови Сніжнянського міського суду Донецької області по справам про адміністративне правопорушення, якими визнано винними директора та головного бухгалтера позивача та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.163-1 Кодексу про адміністративні правопорушення за правопорушення, зазначені в акті перевірки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» є юридичною особою, ЄДРПОУ за №31551630, перебуває на податковому обліку у Торезькій об'єднаній державній податковій інспекції Державної податкової служби, зареєстрований як платник податку на додану вартість - свідоцтво №06673933 від 27.06.2001р.

ДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Спецпромтехніка» за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт від 17.09.2006 року № 399/22-2/31551630.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ були прийняті:

- податкове повідомлення - рішення від 01.10.2012 року № 0000302200, яким позивачеві згідно з п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 40378 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 7676 грн. 25 коп., загалом в сумі 48054грн.25 коп.;

- податкове повідомлення - рішення від 01.10.2012 року № 0000292200, яким позивачеві згідно з п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 102000 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 25500грн. 00 коп., загалом в сумі 127500грн.00 коп.

По податковому повідомленню-рішенню від 01.10.2012 року № 0000302200.

Із змісту акту перевірки вбачається, що підставою для визначення позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 40378 грн. слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі40378 грн., у тому числі: за 2 квартал 2010 р. у сумі 7650 грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 7650 грн., за 4 квартал 2010 р. у сумі 7650 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 7650 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 2027 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 2025 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 2026 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 1849 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 1851 грн.

Вказане порушення, на думку ДПІ, в результаті наступного.

Перевіркою показників, відображених у рядку 06 Декларації «Інші витрати» за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 у сумі 2094148 грн. на підставі податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, видаткової накладної №032568 від 25.03.2010, рахунку-фактури №32568 від 12.03.2010, договору поставки №00017/КП від 11.03.2010 з додатками, акту прийому-передачі(внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.03.2010, інвентарної карточки обліку основних засобів на станок фрезерний вертикальний 65 А90Ф1 - встановлено його завищення за рахунок відображення сум амортизації на станок, придбаний ТОВ «Восток-Інвест» від ПП «Спецпромтехніка» У розмірі 44045 грн., в т.ч. 2 кв. 2011 р. - 8809 грн., 3 кв.2011 р. - 8809 грн., 4 кв.2011 р. - 8809 грн., 1 кв.2012 р. - 8809 грн., 2 кв.2012 р. - 8809 грн.

Торезькою ОДПІ отримано постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 р. по звинуваченню ОСОБА_5, директора ПП «Спецпромтехніка» в здійсненні незаконної діяльності по наданню фінансових послуг по переведенню грошових коштів з безготівкової в готівкову форму шляхом зарахування грошових коштів по безтоварним фінансово - господарським операціям на поточні банківські рахунки спеціально зареєстрованих для такої діяльності юридичних осіб-суб»єктів підприємницької діяльності. При цьому, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, в документи податкової звітності по податку на додану вартість вносяться завідомо недостовірні відомості про наявність у підприємств операцій , що дають право на формування податкового кредиту по ПДВ, в результаті чого незаконно збільшується податковий кредит з ПДВ і відповідно зменшується сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету. Таким чином, ОСОБА_5 здійснював фіктивну підприємницьку діяльність, а саме відкрив ПП «Спецпромтехніка» з метою використання підприємства для прикриття незаконної діяльності.

В акті зазначено, що ПП «Спецпромтехніка» надано рахунок-фактуру 32568 від 12.03.2010 та видаткову накладну №032568 від 25.03.2010 р. на станок фрезерний вертикальний 65А90Ф1 у кількості 1 од. на загальну суму 612000 грн., в т.ч. ПДВ 102000 грн.

Господарські відносини, які були здійснені від імені ПП «Спецпромтехніка», слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Правочини, укладені між ПП «Спецпромтехніка» та його контрагентами відповідно до п.1, п.2 ст.215. п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Жодних документів, підтверджуючих факт транспортування від ПП «Спецпромтехніка» на адресу ТОВ «Восток-Інвест» не надано.

ТОВ «Восток-Інвест» розрахунки нарахованої амортизації за перевіряємий період до перевірки не надані, у зв'язку з чим сума завищеної амортизації, нарахованої на витрати по придбанню станка у ПП «Спецпромтехніка», розрахована податковим органом самостійно.

До складу інших витрат у податкових деклараціях з податку на прибуток ТОВ «Восток-Інвест» за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 включалися суми нарахованої амортизації: 2 кв.2011 р.- 84178 грн., 2-3 кв.2011 р. - 168356 грн., 2-4 кв.2011 р. - 256812 грн., 1 кв.2012 р. - 70456 грн., півріччя 2012 р. - 146551 грн.

Відповідно до п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України станок фрезерний вертикальний 65А90Ф1 віднесено до 9 групи основних фондів з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років. З урахуванням того, що відповідно до акту приймання-передачі внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.03.2010 р., даний станок введено в експлуатацію 31.03.2010 р., амортизаційні відрахування за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 розраховувалися на строк корисного використання 11 років.

В ході перевірки не надані документи, які підтверджують транспортування товару від постачальника до покупця, відомість нарахування амортизації, журнали-ордери по рах.10 «Основні засоби».

У періоді вчинення порушення відповідальними посадовими особами ТОВ «Восток-Інвест» були - директор ОСОБА_6, головний бухгалтер Фірсова(Литвиненко) Інна Миколаївна, в.о. головного бухгалтера Костина Ганна Володимирівна, головний бухгалтер ОСОБА_11.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Між позивачем(Покупець) та Приватним підприємством «Спецпромтехніка» в особі директора ОСОБА_5 (Постачальник) 11.03.2010 р. був укладений договір за №00017/КП постачання станку фрезерного вертикального 65 А90Ф1 в кількості однієї штуки, відповідно до п.2.1 якого вартість товару складає 612000 грн., у т.ч. ПДВ - 102000грн.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що постачання товару здійснюється транспортом Постачальника за рахунок Постачальника(склад Покупця).

Згідно видаткової накладної №032568 від 25.03.2010 р. позивач отримав від ПП «Спецпромтехніка» станок фрезерний вертикальний 65 А90Ф1 в кількості 1 од. вартістю 612000 грн., у т.ч. ПДВ - 102000 грн.

Платіжними дорученнями №3957 від 19.03.2010 р. на суму 61200 грн., №4221 від 01.06.2010 р. на суму 200000 грн., №4235 від 03.06.2010 р. на суму 200000 грн., №4333 від 21.06.2010 р. на суму 150800 грн. позивач сплатив ПП «Спецпромтехніка» вартість отриманого товару.

Перевезення станку підтверджується товарно-транспортною накладною №Р18/03 від 25.03.2010р., у якій зазначено, що станок фрезерний вертикальний 65А91Ф1 було перевезено автомобілем НОМЕР_3, пункт навантаження - м. Дніпнропетровськ, пункт розвантаження- м. Сніжне.

Наказом позивача від 04.01.2010 №04/01-1 було створено комісію по прийманню та вводу в експлуатацію основних засобів.

Згідно до акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.03.2010 р. станок фрезерний вертикальний 65 А90Ф1 на підставі наказу №04/01-1 від 04.01.2010 р. було прийнято та введено в експлуатацію до виробничого цеху за первісною балансовою вартістю 510000 грн. та присвоєно інвентарний номер 034/53.

На станок головним бухгалтером позивача Литвиненко І.Н. 31.03.2010 р. було заведено інвентарну картку обліку основних засобів, до якої внесено станок фрезерний вертикальний 65 А90Ф1.

За правилами п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до частини другої ст.3 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (далі - Закон про бухгалтерський облік) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою, третьою ст.9 Закону про бухгалтерський облік передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів розуміється поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

П.п. 8.1.2. п. 8.1. ст.. 8 Закону визначено, що амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Згідно до абз.1,3 п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

Позивачем у перевіряємий період були нараховані амортизаційні відрахування на станок фрезерний вертикальний 65А91Ф1, який було придбано у ПП «Спецпромтехніка».

Податковий орган вважає неправомірним нарахування та включення позивачем до декларацій з податку на прибуток підприємств суми амортизаційних відрахувань по основним фондам, які були придбані у ПП «Спецпромтехніка», оскільки витрати на їх придбання не підтверджені документально з підстави зокрема отриманої постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. по звинуваченню ОСОБА_5

Проте, у даному випадку суд повинний дослідити саме реальність укладеного між позивачем та ПП «Спецпромтехніка» договору.

Придбання, перевезення, введення в експлуатацію та подальше використання у власній господарській діяльності станку підтверджується належними первинними документами, зокрема, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, актом приймання-передачі, інвентарною карткою обліку основних засобів, платіжними дорученнями .

Тобто, реальність зазначеної господарської операції підтверджена належними первинними документами, відповідно позивачем правомірно нараховувалась амортизація.

Що стосується доводів відповідача про відсутність товарно-транспортних документів на момент перевірки, які б підтвердили перевезення станку від ПП «Спецпромтехніка» до позивача, слід зазначити наступне.

Як було зазначено вище, відповідно до п.3.6 договору від 11.03.2010 р. за №00017/КП та товарно-транспортній накладній від 25.03.2010 р. №Р18/03(а.с.55), перевезення здійснювалось ПП «Спецпромтехніка».

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для позбавлення права на включення до складу валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

По податковому повідомленню-рішенню №0000292200 від 01.10.2012р.

З акту перевірки вбачається, що підставою нарахування позивачеві податку на додану вартість в сумі 102000 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 25500грн. стало порушення позивачем п.п. 7.4.1. п.п.7.4.5 п. 7.4., п.п.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 102000 грн. в березні 2010 р. в результаті придбання станка фрезерного вертикального 65 А90Ф1 від ПП «Спецпромтехніка».

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У відповідності до вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм доводить, що об»єктом оподаткування є господарська операція з поставки товару, а підставою нарахування податкового кредиту є наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства і сплата продавцю вартості товару з ПДВ. Ці підстави є достатніми, але не вичерпними для визначення податкового кредиту.

У даному випадку суд повинен дослідити обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту, зокрема, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, тобто фактичне їх здійснення сторонами, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Як було встановлено вище, суд дійшов до висновку про реальність господарської операції по придбанню позивачем у ПП «Спецпромтехніка» станку фрезерного вертикального 65 А90Ф1, його подальше використання у власній господарській діяльності підтверджена належними первинними документами, позивачем належним чином було відображено зазначену господарську операцію у бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за цією господарською операцією.

Посилання відповідача на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. по справі №1-301/11 не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

Зазначеною постановою застосовано у відношенні ОСОБА_5 , звинуваченого за ч.2 ст. 205, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.1 ст.364, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, п.«в»ст. 1 Закону України «Про амністію» от 8.07.2011г. та від кримінальної відповідальності звільнено. Провадження по кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_5 - припинено.

За вимогами ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Даною постановою встановлено наступне.

Групою осіб під керівництвом ОСОБА_5 було вчинено фіктивне підприємництво шляхом створення низки підприємств з метою здійснення незаконної діяльності.

Зокрема, ними були створені ПП «Універсал-Н», ПП «Дніпротранс Д07», ПП «Сервістранс -Н-08», ПП «Автопромресурс» Н09», ПП «Агроспецтехніка Н09» ті інші.

ОСОБА_5 використовував підприємство ПП «Спецпромтехніка» для здійснення діяльності з переведення грошових коштів з безготівкової форми у готівкову.

Також, зазначеною постановою встановлено, що організованою групою осіб під керівництвом ОСОБА_5 інтересам держави нанесено збиток у вигляді ненадходження до Державного бюджету України грошових коштів на загальну суму 93449 грн.

Проте, даною постановою не встановлено, які саме господарські операції є безтоварними та не встановлено, що спірна господарська операція є безтоварною.

За таких обставин, відповідно до ст.72 КАС України дана постанова не може бути прийнята у якості доказу по даній справі. .

Посилання відповідача на постанови Сніжнянського міського суду Донецької області по справам про адміністративне правопорушення, якими визнано винними директора та головного бухгалтера позивача та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.163-1 Кодексу про адміністративні правопорушення за правопорушення, також не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 01.10.2012 р. по справі №0545/9294/2012 директора ТОВ «Восток-Інвест» ОСОБА_6 визнано винним за ст.163-1 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 85 грн.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 18.02.2013 р. по справі №33/775/110/13 постанову судді Сніжнянського міського суду Донецької області від 1 жовтня 2012 року скасовано на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 03.12.2012 р. по справі №0545/10169/2012 головного бухгалтера ТОВ «Восток-Інвест» ОСОБА_11 визнано винним за ст.163-1 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 85 грн.

Як із постанови, так і з акту перевірки Торезької ОДПІ Донецької області Державної податкової служби №399/22-2/31551630 від 17.09.2012 р. вбачається, що ОСОБА_11 був прийнятий на посаду головного бухгалтера позивача наказом №14к від 18.07.2011 року, в той час коли спірні господарська операція відбулася значно раніше .

Статтею ст.163-1 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено відповідальність за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків , а саме відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Таким чином, головного бухгалтера ТОВ «Восток-Інвест» притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил ведення податкового обліку, а предметом даної справи є порушення податкового законодавства.

За приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано до суду первинні документи, які підтверджують використання станку фрезерного вертикального 65 А90Ф1 у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, визначення позивачеві податку на прибуток за порушення п.8.1.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України у сумі 40378 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 7676,25 грн. загалом в сумі 48054,25 грн. та визначення позивачеві податку на додану вартість в сумі 102000грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 25500 грн. за порушення п.п. 7.4.1. п.п.7.4.5 п. 7.4., п.п.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України спірними податковими повідомленнями-рішеннями є неправомірним.

За таких обставин, ДПІ незаконно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачеві донараховано податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 40378грн., застосовано штрафні санкції в сумі 7676 грн.25 коп. та донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 102000 грн., застосовано штрафні санкції 25500 грн., відповідно позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» до Торезької об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2012 року № 0000292200 та від 01.10.2012 року №0000302200 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1755грн.54коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, Податковим кодексом України,

ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Торезької об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 01.10.2012 року №0000302200, яким позивачеві збільшено грошове зобов»язання з податку на прибуток 40378грн. та застосовано штрафні(фінансові) санкції - 7676грн.25 коп. у загальній сумі 48054грн.25 коп.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Торезької об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 01.10.2012 року №0000292200, яким позивачеві збільшено грошове зобов»язання з податку на додану вартість 102000грн. та застосовано штрафні(фінансові) санкції - 25500грн. у загальній сумі 127500грн.00 коп.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» витрати по сплаті судового збору у сумі 1755грн. 54коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено та підписано 20 березня 2013 р.

Суддя Наумова К.Г.