Рішення № 30279687, 27.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.13 Справа№ 914/799/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Новояворівськ Львівської області;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м. Львів;

про: стягнення 30089 грн. 98 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - ФОП;

відповідача: не з'явився;

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 25.02.2013 року порушено провадження у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» про стягнення 30089 грн. 98 коп. Розгляд справи призначено на 27.03.2013 року.

В судовому засіданні 27.03.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Подав докази часткового погашення відповідачем заборгованості в розмірі 3000 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення № 1018 від 26.03.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений судом про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.03.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» про стягнення 30089 грн. 98 коп. боргу.

Позивач в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки № 19 від 03.10.2011 року. На підставі укладеного договору позивач здійснював поставку продукції, оплата за яку проведена лише частково.

Оскільки станом на дату подання позову заборгованість відповідача складала 30089 грн. 98 коп., а в процесі розгляду справи відповідач здійснив оплату на суму 3000 грн. 00 коп., позивач просить суд задоволити позовну заяву та стягнути з відповідача 27089 грн. 98 коп.

Відповідач додаткових доказів оплати не представив, наявність боргу не спростував.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 03.10.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» (надалі по тексту рішення - відповідач, покупець) було укладено договір постачання № 19 (надалі по тексту рішення - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити продукцію ТМ «Стандарт Парк» в асортименті (надалі за текстом - «продукція»), а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити таку продукцію.

Відповідно до п. 4.1 договору продукція, що є предметом поставки за цим договором, відвантажується покупцю протягом 3-5 днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.1 договором розрахунок за цим договором між постачальником і покупцем проводиться шляхом 100% попередньої оплати покупцем за продукцію на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем здійснено поставку товару, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000013 від 21 жовтня 2011 року на суму 104244 грн. 00 коп.; № РН-0000019 від 10 листопада 2011 року на суму 532 грн. 02 коп.; № РН-0000026 від 28 листопада 2011 року на суму 9282 грн. 00 коп.; № РН-0000032 від 07 грудня 2011 року на суму 3552 грн. 00 коп.; № РН-0000036 від 14 грудня 2011 року на суму 84696 грн. 00 коп.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було здійснено часткову оплату в розмірі 169216 грн. 04 коп. і станом на 14.11.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 33089 грн. 98 коп. про що сторони склали акт звірки розрахунків.

22.11.2012 року відповідачем була здійснена оплата в розмірі 3000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 770 від 22.11.2012 року.

Із врахуванням викладеного заборгованість відповідача станом на момент звернення до суду (25.02.2013 року) складала 30089 грн. 98 коп.

В процесі розгляд справи судом відповідач здійснив оплату в розмірі 3000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1018 від 26.03.2013 року.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Як встановлено судом 03.10.2011 року сторони уклали договір постачання № 19, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач здійснював поставку товару відповідачу за період з 21.10.2011 року по 14.12.2012 року на загальну суму 202306 грн. 02 коп.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.1 договором сторони передбачили 100% попередню оплату покупця на розрахунковий рахунок продавця.

Позивачем здійснювалася поставка товару в порушення п. 5.1 договору на власний розсуд та ризик. Датою здійснення останньої оплати отриманої продукції, згідно представлених суду доказів, є 21.02.2013 року. Датою здійснення останньої поставки є 14.12.2012 року.

Ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт надіслання позивачем та отримання відповідачем вимоги про сплату заборгованості від 04.02.2013 року.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В процесі розгляду справи по суті відповідач здійснив часткову оплату товару в розмірі 3000 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення № 1018 від 26.03.2013 року, що є підставою для припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи як зазначено в абз. 3 п. 4.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Внаслідок наведеного суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення 27089 грн. 98 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись вищенаведеними нормами та ст. ст. 33, 34, 43, 49, п.1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4, код ЄДР 36416850) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідн.номер НОМЕР_1) 27089 грн. 98 коп. боргу та 1720 грн. 50 коп. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 3000 грн. 00 коп. боргу провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 29.03.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв