Рішення № 30279312, 27.03.2013, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1510/6062/12

Провадження № 2/500/441/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі - Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ «КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави. Свої вимоги мотивує тим, що 27.12.2007 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № 373 М1 (далі - Кредитний договір) про надання кредиту в сумі 70 000,00 грн. (далі - кредит), із відсотковою ставкою в розмірі 19,00 відсотків річних та кінцевим терміном повернення кредиту 24.12.2012 р. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 27.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір застави рухомого майна №373 MIZ/А1 (далі - договір застави-1) та між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна №373 MIZ/А2 (далі - договір застави-2). Позивач умови договору виконав в повному обсязі, проте відповідачі умови належним чином не виконували, у зв'язку з чим станом на 17.12.2012 рік виникла заборгованість у розмірі 144 467.30 грн. В порушення умов договорів застави, якими передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором відповідачі зобов'язання не виконали. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмети застави за договорами застави.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань до суду не надали.

Представник відповідачів - ОСОБА_3 в попередніх судових засіданнях позовні вимоги та обставини позову не визнав, надав суду заперечення на позов, в яких вказував, що розрахунок заборгованості неогрунтованний та суперечить умовам кредитного договору.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Для забезпечення виконання сторонами зобов'язань за кредитним договором застосовуються будь-які види забезпечення, передбачені главою 49 ЦК України. Найбільш ефективним серед видів забезпечення виконання зобов'язань вважається застава, яка характеризується тим, що виконує забезпечувальну функцію; передбачає встановлення додаткового (акцесорного) зобов'язання, яким забезпечується основне зобов'язання; передбачає настання певних майнових наслідків у випадку неспроможності боржника.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про заставу» кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.590 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що 27.12.2007 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 373 МІ, згідно умов якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 70 000,00 грн. зі сплатою 19,00 % відсотків річних на строк до 24.12.2012 р. (а.с. 9-10).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язується надати позичальникові кредит у сумі, зазначеній у п.1.2. даного договору (70 000,00 грн.) на термін і на умовах, передбачених у даному договорі, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно із цим договором у повному обсязі.

Відповідно п.4.1. кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.3., 2.2.3., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.6., 2.3.9, 2.4.1., 4.12. договору, а також графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, який наведений в додатку №1 до договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі 19 % річних.

Згідно п.п. 6.1.,6,2, кредитного договору при порушені позичальником будь-якого із зобов'язань по сплату відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, строків повернення кредиту, винагороди, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. При порушені позичальником зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.7., 2.2.8., 2.2.11. договору, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2 % від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється в гривні.

Відповідно до п.3.1. договору виконання зобов'язань позичальника за даним договором забезпечується: договором застави майна №373 MIZ від 27.12.2007 року, договором застави автотранспорту №373 MIZ/А1 від 27.12.2007 року, договором застави автотранспорту №373 MIZ/А2 від 27.12.2007 року, договором поруки №373 MIР/1 від 27.12.2007 року, договором поруки №373 MIР/2 від 27.12.2007 року, договором поруки №373 MIР/3 від 27.12.2007 року.

Згідно п.6.6. кредитного договору при порушені позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більше ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк буде змушений звернутися до суду. Позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову.

Як вбачається з договору застави автотранспорту №373 MIZ/А1 від 27.12.2007 року, укладеного між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, останній надав в заставу автомобіль Камаз, модель: 5320, рік випуску: 1983, тип ТЗ: Бортовий-С, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_1 Даним договором застави передбачено, що заставодержатель (банк) має міцний пріоритет (переважне право) в разі невиконання заставодавцем (ОСОБА_1.) зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу автотранспорту переважно перед іншими кредиторами заставодавця (а.с. 13-14).

Відповідно до п. 9 договору застави автотранспорту сторони визначили, що заставна вартість предмету застави складає 30 000,00 грн., яка в еквіваленті складає 5 940 доларів США 59 центів за курсом НБУ 5,0500 грн. за 1 долар США, на 27.12.2007 р.

Згідно з договором застави автотранспорту №373 MIZ/А2 від 27.12.2007 року, укладеного між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, останній надав в заставу автомобіль Камаз, модель: 55111, рік випуску: 1991, тип ТЗ; Вантажний самоскид, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2 Даним договором застави передбачено, що заставодержатель (банк) має міцний пріоритет (переважне право) в разі невиконання заставодавцем (ОСОБА_2.) зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу автотранспорту переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Відповідно до п. 9 договору застави автотранспорту сторони визначили, що заставна вартість предмету застави складає 52500,00 грн., яка в еквіваленті складає 10 396 доларів США 04 цента за курсом НБУ 5,0500 грн. за 1 долар США, на 27.12.2007 р.

Закладом є застава нерухомого майна, що передається у володіння заставодержателю або за його наказом - у володіння третій особі (ст. 575 ЦК України).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави (ч.6 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту станом на 17.02.2012 року заборгованість відповідачів по Кредитному договору становить 144 467,30 грн., яка складається з:

- 60 444,08 грн. - заборгованості за кредитом;

- 56 516,62 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 20 389,11 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,

а також штрафів відповідно до умов кредитного договору:

- 250,00 грн. - штрафу (фіксована частина);

- 6 867,49 грн. - штрафу (процентна складова).

В п.23 договорів застави рухомого майна у випадку невиконання заставодавцем зобов'язань, а також в інших випадках, передбачених цим договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно п.4 ч.2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 зазначеного Закону.

Так, ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» передбачає, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

За таких обставин, позовні вимоги в частині звернення стягнення на автомобіль Камаз, модель: 5320, рік випуску: 1983, тип ТЗ: Бортовий-С, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_1 та на автомобіль Камаз, модель: 55111, рік випуску: 1991, тип ТЗ; вантажний самоскид, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаних предметів застави підлягають задоволенню, оскільки вони обґрунтовані та вартість майна, на яке накладається стягнення не перевищує розмір заборгованості за кредитом.

Як роз'яснено в п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положення п.4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та вся його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

П. 17.10 Договорів застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем (позичальником) зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконав, та разом з ОСОБА_2 предмети застави в заклад банку не передали. Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.16 ч.1 п. 5 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від дії її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що також необхідно задовольнити вимоги позивача, щодо передання ключів та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів - предметів застави.

За правилами ст. 88 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється у дольовому порядку.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 533, 589, 590, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 373 М1 від 24.12.2007 р. в розмірі 144 467,30 грн., звернути стягнення на автомобіль Камаз, модель: 5320, рік випуску: 1983, тип ТЗ: Бортовий-С, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_1 та на автомобіль Камаз, модель: 55111, рік випуску: 1991, тип ТЗ; вантажний самоскид, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаних предметів застави (на підставі договорів застави автотранспорту №373 MIZ/А1 від 27.12.2007 р. та №373 MIZ/А2 від 27.12.2007 р.) публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄРДПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення публічним акціонерному товариством комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предметів договорів застави, початкова ціна предметів договорів застави встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стації оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Передати в заклад публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» предмети застави шляхом витребування у ОСОБА_1 належний йому на праві власності автомобіль Камаз, модель: 5320, рік випуску: 1983, тип ТЗ: Бортовий-С, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та у ОСОБА_2 належний йому на праві власності автомобіль Камаз, модель: 55111, рік випуску: 1991, тип ТЗ; вантажний самоскид, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2., комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 722,34 (сімсот двадцять дві гривні тридцять чотири копійки) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 722,34 (сімсот двадцять дві гривні тридцять чотири копійки) грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т.П.Пащенко