Рішення № 30277150, 19.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2013 р. Справа № 911/349/13-г

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр плюс», м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С», м.Обухів

про стягнення 205159,35 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Семенченко В.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр плюс» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (далі - відповідач) про стягнення 205159,35 грн.

Провадження у справі №911/349/13-г порушено відповідно до ухвали суду від 29.01.2013 року та призначено справу до розгляду на 12.02.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 12.02.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався до 19.03.2013 року.

В судовому засіданні 19.02.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 12.02.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором поставки № П-00000665 від 03.01.2011 року (далі - Договір), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр плюс» (позивач, Постачальник) до Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (відповідач, Покупець).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язувався у зумовлені Договором строки передавати товар (визначений у Специфікації) у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язувався приймати товар і сплачувати за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених Договором.

Як стверджує позивач та підтверджується наданими ним доказами, на виконання умов Договору Постачальником було здійснено поставку Товару Покупцю на суму 654821,49 грн. за наведеними в позові та доданими до матеріалів справи видатковими накладними за період з 11.01.2010 року по 26.06.2012 року.

Факт отримання Товару підтверджується підписами представників відповідача та штампом на видаткових накладних, в ході розгляду спору факт отримання Товару відповідачем не заперечено та не спростовано.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий Товар не оплатив, сплатив 462911,75 грн., таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 191909,74 грн.

Згідно з п. 6.1.1. Договору оплата за поставлений Товар здійснюється через 30 календарних днів від факту реалізації Товару.

Відповідно до п. 6.2. Договору на письмову вимогу Постачальника Покупець надає письмовий звіт про реалізацію Товару.

Позивач повідомив суду, що 19.10.2012 року ним було направлено на адресу Покупця вимогу про надання звіту про реалізацію Товару та сплату заборгованості (або повернення нереалізованого Товару)є, однак, така вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Також, позивач надав суду докази звернення до відповідача з вимогою від 31.08.2012 року № 358 про погашення заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, умовами Договору строк оплати Товару чітко не врегульований, позивач правомірно вважає настання строку оплати згідно 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 191909,74 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв'язку з порушенням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати Товару, позивач просить також стягнути з відповідача 11041,34 грн. пені та 2208,27 грн. 3% річних за 140 днів прострочки з 08.09.2012 року (від дати надіслання першої вимоги від 31.08.2012 року № 358).

Згідно п. 7.2. Договору, за несвоєчасну оплату поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Дослідивши наданий розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована на суми фактичного прострочення за відповідні періоди прострочення в межах визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, таким чином, вимога про стягнення пені в сумі 11041,34 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового забов'язання, на вимогу кредитора забов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних було проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, таким чином, вимога позивача про стягнення 2208,27 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 65, кв. 120, код 24654657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр плюс» (61001, м. Харків, Московський р-н, вул. Юр'ївська, 17, код 32674184) 191909,74 грн. основного боргу, 11041,34 грн. пені, 2208,27 грн. 3% річних та 4105 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.

дата підписання 28.03.2013 року.