ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.03.13 р. Справа № 905/1034/13-г
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Приватного акціонерного товариства Фармацевтична фабрика «Віола» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланс-Хім» про стягнення 5000 грн.,-
За участю представників сторін:
від позивача – не з’явився.
від відповідача – не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Приватне акціонерне товариство Фармацевтична фабрика «Віола» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланс-Хім» про стягнення 5000 грн., як безпідставно набутого майна.
В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 1212 ЦК України.
Заявою від 12.03.2013року позивач просив розглянути справу без участі його представника. Позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що ухвали суду від 13.02.2013р., 27.02.2013р., 12.03.2013р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
18 жовтня 2012 року між ТОВ «Ланс-хім» (постачальник) та ЗАТ Фармацевтична фабрика «Віола», правонаступником якого є ПАТ Фармацевтична фабрика «Віола» був укладений договір поставки товарів №4 (далі Договір) (а.с. 7-8), за умовами якого Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар – хімічну сировину, яка передбачена у специфікаціях (пункт 1.1 Договору).
Пунктом 1.2 Договору встановлено, що загальна сума Договору складається із сум, вказаних в усіх накладних, прикладених до цього Договору, які є його невід’ємною частиною.
Згідно до пункту 3.1, 3.2 Договору, покупець здійснює оплату з відстрочкою платежу не більше 30 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Поставщика. Моментом оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до 18.10.2011 року.
За своєю правовою природою договір від 18.10.2010 року №4, укладений між позивачем та відповідачем є Договором поставки.
Частинами 1,2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що зобов’язання щодо поставки товару за Договором були виконані ТОВ «Ланс-хім» належним чином. Згідно видаткових накладних №2 від 11.01.2011р., №50 від 16.09.2011р., №57 від 11.10.2011р. відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 79070 грн. (а.с.11-13).
Здійснюючи розрахунки за поставлений товар, позивач в період з 11.02.2011р. по 12.01.2012р. перерахував відповідачу 84070 грн. (а.с.40-53). Зокрема, платіжним дорученням №13253 від 12.01.2012р. позивачем помилково перераховано зайві кошти у сумі 5000 грн.(а.с.9).
Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976.
Згідно пункту 2.35 Інструкції Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Відповідно до статті 6 Указу Президента України від 16.03.2005 року №227/95 підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.
11 травня 2012 року та 01 березня 2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію про перерахування на рахунок ПАТ Фармацевтична фабрика «Віола» помилково сплачених 5000 грн., (а.с.36) проте ТОВ «Ланс-хім» відповіді позивачу не направив, кошти не перерахував.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача, визначений ст. 1212 ЦК України, повернути грошові кошти у розмірі 5000 грн., отримані ним від позивача без достатніх на те підстав.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначені нормами гл. 83 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.
Оскільки між сторонами у справі було укладено договір поставки, а кошти, які позивач просить стягнути з ТОВ «Ланс-хім», отримано останнім як зайво перераховані, то такі кошти набуто за відсутності правової підстави, а тому можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача та обґрунтовують його заперечення.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Фармацевтична фабрика «Віола» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланс-Хім» підлягають задоволенню.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Фармацевтична фабрика «Віола» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланс-Хім» про стягнення 5000 грн.– задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланс-Хім» (84500, м.Артемівськ, вул. Сибірцева,2, код ЄДРПОУ 33503730) на користь Приватного акціонерного товариства Фармацевтична фабрика «Віола» (69063, м.Запоріжжя, вул.Кірова,75, код ЄДРПОУ 01973472, р/р 26009043770001 в АКБ «Індустріалбанк» м.Запоріжжя, МФО 313849) суму безпідставно отриманих коштів у розмірі 5000 (п’ять тисяч) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланс-Хім» (84500, м.Артемівськ, вул. Сибірцева,2, код ЄДРПОУ 33503730) на користь Приватного акціонерного товариства Фармацевтична фабрика «Віола» (69063, м.Запоріжжя, вул.Кірова,75, код ЄДРПОУ 01973472, р/р 26009043770001 в АКБ «Індустріалбанк» м.Запоріжжя, МФО 313849) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 25 березня 2013 року.
Повний текст рішення складено та підписано 28 березня 2013 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Зекунов Е.В.
Судове рішення № 30277143, Господарський суд Донецької області було прийнято 25.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 905/1034/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: