Рішення № 30277066, 25.03.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.2013Справа № 901/591/13-гЗа позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рійк Цваан Україна»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Рик-Агро»

про стягнення 20400,26 грн.

Суддя С.А. Чумаченко

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Рійк Цваан Україна» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Рик-Агро» про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 20400,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору поставки від 22.06.12 позивач поставив відповідачу товар (насіння овочевих культур) на загальну суму 32625,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 14106957 від 22.06.12, а також специфікацією до договору за № 1 від 22.06.12 року , яки були підписані особисто директором відповідача В.В. Панайотовим. Але, відповідач лише частково сплатив вартість отриманого товару, у наслідок чого за ним склалася заборгованості у розмірі 17625,00 грн. за отриманий товар

Крім вимог про стягнення основного боргу, відповідачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1315,64 грн. на підставі п. 8.2 договору 223,09 грн. - річних та 1236,53 грн. різницю курсу евро, що передбачено пунктами договору 6.4 та 8.3. Добровільно заборгованість відповідачем погашена не була, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалами від 25.02.13, від 11.03.13 суд відклав розгляд справи у зв'язку з неявкою представників сторін та не надання ними затребуваних документів.

У судове засідання позивач не з'явився, але від нього на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, також позивач просив суд позов задовольнити .

Відповідач жодного разу не забезпечив явку свого представника у судові засідання, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, ухилився від проведення з позивачем звірки взаємних розрахунків від 06.03.13 року, про час і місце слухання справи був сповіщений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за адресою державної реєстрації.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, № 15414690 від 19.12.2012, яка є в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рик-Агро», зареєстрований в якості юридичної особи та його державна реєстрація : вулиця Леніна будинок 40, селище міського типу Роздольне, Роздольненський район, Автономна Республіка Крим, Україна, 96200 (а.с. 17-18).

Відповідачу за вказаною адресою, яка співпадає із адресою, що зазначена позивачем у позовній заяві (вулиця Леніна будинок 40, селище міського типу Роздольне, Роздольненський район, Автономна Республіка Крим, Україна, 96200 ) судом направлялися ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.

Отже, суд вважає, що відповідач про день та час судових засідань був повідомлений належним чином, ухвали суду направлялися за вказаною вище адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рик-Агро», однак своїм правом на участь в судових засіданнях, наданим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, товариство не скористалося, відзив на позов не представив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі в судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи , суддя -

ВСТАНОВИВ:

22.06.12 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Рійк Цваан Україна» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рик-Агро» (покупець), був укладений договір поставки товару (насіння овочевих культур селекції фірми «Рійк Цваан») ( а.с. 9-11)

Відповідно до пункту 1.1. договору, продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товар за ціною та на умовах, передбачених цим договором.

Ціна за одиницю товару визначена у Специфікаціях до цього Договору ( а у разі їх відсутності - у накладних) з урахуванням положень п. 6.4. договору.

Одиниця виміру кількості товару - упаковка. Кількість насінь в упаковці зазначена в Специфікаціях до цього Договору ( а у разі відсутності - у накладних) , п.3.1 договору.

Асортимент та кількість товару визначається сторонами у Специфікації о цього договору ( а ц разі їх відсутності - у накладних), п. 3.2. договору поставки від 22.06.13 року .

Приймання - передача товару оформлюється накладною, яка складається у письмовій форми та є невід'ємною частиною даного договору . Право власності на товар переходить до покупця у момент здійснення його повної оплати на умовах даного Договору. ( п.5.1, п. 5.3)

Як вибачається із матеріалів справи, позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання по договору поставки від 22.06.12 в частині поставки відповідачу товару, що підтверджено видатковою накладною № 14106957 від 22.06.12, а також специфікацією до договору за № 1 від 22.06.12 року , яки були підписані особисто директором відповідача В.В. Панайотовим на загальну суму 32 625,00 грн. (а.с. 12-13).

П.6.2. договору поставки встановлено , що часткова оплата товару за Специфікацією № 1 в розмірі 40 % , що складає 13050,00 грн., яка повинна бути проведена до 15.07.12 року .

21.08.12 року відповідача частково провів оплату товару у сумі 15 000,00 грн., але зобов'язання виконав з порушенням строків , встановлених договором поставки від 22.06.12, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості перед позивачем складає 17625,00 грн. ( а.с. 14-15)

П. 6.3. договору встановлений обов'язок відповідача щодо остаточної оплати товару за специфікацією № 1 в розмірі 60 %, що складає 19 575,00 грн. та повинна бути проведена до 01.09.12 .

Відповідно до п.6.4. договору сторонами був погоджений договірний курс гривні до євро на дату підписання Договору - 10,12 грн. за 1 євро. У разі підвищення на дату платежу офіційного курсу гривні до євро, встановленого НБУ у порівнянні з курсом, вказаним вище, Договірний курс на дату платежу вважається таким, що дорівнює офіційному курсу гривні до євро, встановленого Національним Банком України.

Згідно до п. 8.3.Договору Базою для розрахунків фінансових санкцій є сума заборгованості Покупця у євро. Визначена розрахунками сума санкцій підлягає сплаті у гривнях за курсом, встановленим у порядку, визначеному п. 6.4 Договору, а саме на 01.02.2013р. курс НБУ становив 10,83 грн. (17625,00/ 10,12 =1741,60 євро), 741,60 євро х 10,83 = 18861,52 грн. 8861,52 - 17625,00 = 1236,53 грн.

Так, наявність боргу підтверджується розрахунком суми заборгованості , проектом акту звірки взаємних розрахунків з відповідачем від 06.03.13 , вимогою за № 524 від 15.10.12 ., яка спрямовувалась на адресу відповідача щодо сплати боргу. Але, ці вимоги були залишені відповідачем без відповіді. До наступного часу відповідач не виконав умови договору поставки від 22.06.12, так як не сплатив позивачу у повному обсязі вартість отриманого товару.

Отже, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу основу суму боргу з урахуванням договірного курсу гриві до евро у розмірі 18861,53 грн. ( 17 625,00 грн. + 1236,53 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з несплатою відповідачем вартості отриманого товару у розмірі 17625,00 грн. у строки, встановлені договором, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення платежу за період з 15.07.12 по 21.08.12 (38 днів) та з 01.09.12 по 01.02.13 (154 дня) у розмірі 1315,64 грн., та річних за періоду розмірі 223,09 грн. що передбачено умовами договору, а саме п. 8.2

Згідно ст.. ст.. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України обмежує строк нарахування пені 6 місяцями від дня , коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок розміру пені та річних , наданий позивачем , встановив , що вказаний розрахунок відповідає умовам договору та нормам діючого законодавства.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рійк Цваан Україна» про стягнення 20400,26 грн., у тому числі 18861,53 грн. основної суми заборгованості за поставлений товар по договору поставки від 22.06.., пені у розмірі 1315,64 грн. та річних у розмірі 223,09 грн., слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому вказану суму слід стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Рик-Агро».

При цьому суд враховує, що відповідач в процесі розгляду справи жодного разу не надав до дня слухання справі відзиву на позов з обґрунтуванням своїх заперечень або доказу погашення заборгованості , а також ухилився від проведення з позивачем звірки взаємних розрахунків.

Спір розглянуто за наявними у справі матеріалами. Інших документів сторонами не надано.

Судовій збір суд відносить на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлено та підписано 28.03.2013.

Керуючись статтями 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рик-Агро» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рійк Цваан Україна» 20400,26 грн., у тому числі 18861,53 грн. основну суму заборгованості за поставлений товар по договору поставки від 22.06.12 , пеню у розмірі 1315,64 грн., 223,09 грн. - річних , та судовій збір у розмірі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя С.А. Чумаченко