Рішення № 30276947, 27.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4393/13 27.03.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Українська страхова група»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»Простягнення 1 199,65 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачане з'явився Від відповідача Дзюба І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - Відповідач) про стягнення 1 199,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 1 150,30 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 41,13 грн. та 3% річних у розмірі 8,22 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 27.03.2013 р.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав відзив на позовну заяву за змістом якого заперечував в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем не надано висновку суб'єкту оціночної діяльності про розмір шкоди, а надана позивачем ремонтна калькуляція виконана без врахування вимог чинного законодавства. Крім того, згідно відзиву, представник відповідача заперечував в задоволенні штрафних санкцій оскільки претензія про відшкодування шкоди в порядку регресу була направлена позивачем не на юридичну адресу відповідача, що дає можливість дійти висновку про неотримання претензії відповідачем та необізнаність відповідача про наявність грошових вимог позивача до отримання позовної заяви.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ

02.02.2012 р. між позивачем та ТОВ «Золотая Баня» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1309-12-80018, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать чинному законодавству України, які пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, автомобілем «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

14.06.2012 р. о 14 годині 45 хвилин водій ОСОБА_2, в м. Дрогобичі по вул. В. Великого 7, (стоянка автомобілів біля магазину «Сільпо») керуючи транспортним засобом автомобілем марки «ЗАЗ110557», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, перед початком руху не переконався, що такий буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеку іншим учасникам руху, здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого останній отримав механічні пошкодження, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ВДАІ Дрогобицького МВ ГУМВС України в Львівській області.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.07.2012 р. у справі №3/1306/1684/2012 водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Ремонтною калькуляцією №ЗСКА-1658 від 18.06.2012 р., складеною за комп'ютерною програмою «Audatex», визначено, що відновлювальний ремонт транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 1 900,00 грн.

Страховим актом №PCRF-1658 від 21.06.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 14.06.2012 р. о 14 годині 45 хвилин в м. Дрогобичі по вул. В. Великого 7, (стоянка автомобілів біля магазину «Сільпо»), визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 1 150,30 грн.

На підставі страхового акту, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 1 150,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7032 від 22.06.2012 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 1 150,30 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_2 транспортного засобу автомобіля «ЗАЗ110557», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована - відповідачем згідно із полісом №АВ/7234425.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АВ/7234425, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

05.09.2012 р., позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 1 150,30 грн.

Посилання відповідача на неотримання претензії від 05.09.2012 р. у зв'язку із її направленням на іншу адресу (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122) ніж його юридична адреса, спростовується підписом представника в повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103236003276 від 10.09.2012 р. Також отримання поштових відправлень відповідачем за вказаною адресою, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103021700880, з якого вбачається, факт отримання (підпис представника) відповідачем ухвали про порушення провадження у справі від 11.03.2013 р., і як наслідок з'явлення його представника у судове засідання призначене на 27.03.13. Крім того, місцезнаходження відповідача за адресою: 01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122, також зазначено його представником у описовій частині відзиву на позовну заяву (сторінка 1).

Матеріалами справи (ремонтна калькуляція №ЗСКА-1658 від 18.06.2012 р. за програмою «Audatex») підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 1 900,30 грн., а до позивача перейшло право вимоги в межах суми 1 150,30 грн.

Дані, ремонтної калькуляції системи «Audatex» №ЗСКА-1658 від 18.06.2012 р., складеній на основі комп'ютерної програми «Audatex»x, відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року. Визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеній на основі комп'ютерної програми «Audatex», не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп'ютерна програма «Audatex» рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а відтак заперечення відповідача про те що, надана відповідачем ремонтна калькуляція не може враховуватися при визначені розміру страхового відшкодування є необгнрунтованими.

Полісом №АВ/7234425, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АВ/7234425 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 1 150,30 грн. до звернення позивача із позовом до суду.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 41,13 грн. та 3% річних у розмірі 8,22 грн. нарахованих позивачем на суму простроченого страхового відшкодування у період з 05.12.2012 р. по 01.03.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань.

Слід зазначити, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (спеціальними законами), які застосовуються до спірних правовідносин не передбачено розмір неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом до іншої страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірні відносини між сторонами відсутні, відтак, відсутні і правові підстави для стягнення пені.

Наведене випливає з вимог ст. 547 та п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до яких правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи не вбачається укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних регресних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення 41,13 грн. пені.

Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Таким чином положення п. 37.2 ст. 37 вказаного Закону не розповсюджуються на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки останні (сторони) є страховиками, а у зазначеній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню вразі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.

Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відтак, виходячи зі змісту норм ст. 992 Цивільного кодексу України та п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) право на стягнення пені у розмірі, встановленому законом або договором, належить лише страхувальнику або вигодонабувачу.

За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму страхового відшкодування задоволенню не підлягають.

Аналогічну правову думку містить постанова Вищого господарського суду України від 27.03.2012 р. у справі №4/17-3520-2011.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 979 ЦК України передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, зокрема, сплата 3% річних та інфляційних збитків від простроченої суми за весь час прострочення. Таким чином, три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Судом встановлено, що згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у відповідача виникло зобов'язання сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування в порядку регресу.

Зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування в порядку регресу, яке за змістом правовідношення є грошовим, відповідач у встановлений строк не виконав, а тому нарахування 3% річних та інфляційних збитків за прострочення грошового зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування є правомірним.

На підставі викладеного за перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку, розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по виплаті страхового відшкодування в порядку регресу становить 8,23 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті страхового відшкодування у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 1 150,30 грн. та 3% річних у розмірі 8,22 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмовити.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський 25; ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А; код ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування у розмірі 1 150 (одна тисяча сто п'ятдесят) грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 8 (вісім) грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 1 661 (одна тисяча шістсот шістдесят одна) грн. 51 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2013 р.