Постанова № 30276551, 05.03.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 р. Справа № 2a-1870/10007/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Олійника А.В.,

представників позивача - Потапенко Н.І., Фесенко В.П.,

представника відповідача - Талденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалві" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фалві" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 29.10.2012 № 0000522230/0/54923 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11 038 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Росток+» за червень 2012 року, згідно акту від 09.10.2012 № 3110/2230/36550694/44 та листа від 29.10.2012 № 54929/22-3010, ДПІ у м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем вимог ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до зменшення суми від'ємного значення за червень 2012 року у сумі 11 038 грн. На підставі вказаних висновків, 29 жовтня 2012 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000522230/0/54923 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11 038 грн.

В порядку оскарження позивачем було подано первинну скаргу, за результатами розгляду якої ДПС у Сумській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 14.12.2012 № 18091/10/10-105-358/383ск, податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 № 0000522230/0/54923 залишено без змін, скарга - без задоволення.

На переконання позивача, висновки ДПІ у м. Сумах щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з придбаних у ПП «Росток+» товарно-матеріальних цінностей є необґрунтованими.

Реальність правочинів, укладених ТОВ "Фалві" з ПП «Росток+» підтверджується первинними бухгалтерськими документами податкового обліку - податковими накладними, регістрами бухгалтерського обліку, фінансовою звітністю підприємства та результатами господарської діяльності ТОВ "Фалві".

У зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З вищезазначених підстав, в судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, в запереченні на адміністративний позов (а.с. 117-119 т. 2) зазначив, що перевіркою встановлено, що ТОВ "Фалві" в порушення вимог статті 198 Податкового кодексу України занижено розмір від'ємного значення по податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 11 038 грн.

За висновками перевірок у ПП «Росток+» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по господарських операціях з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями в розумінні статті 185 Податкового кодексу України. ПП «Росток+» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Враховуючи вищевикладені обставини, проведеною перевіркою не встановлено фактів, які б мали свідчити про реальність поставки цементу від ПП «Росток+» до ТОВ "Фалві".

Враховуючи наведені обставини, в судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечувала та просила суд в його задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у м. Сумах від 28.09.2012 № 1739 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Сумах Клюс В.В. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фалві" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Росток+" за червень 2012 року. За результатами перевірки 09 жовтня 2012 року складений акт № 3110/2230/36550694/44 (а.с. 28-36 т.1), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, а саме ТОВ "Фалві" занижено податок на додану вартість на загальну суму 11 038грн., в результаті чого зменшено від'ємного значення за червень 2012 року по ПДВ у сумі 9396 грн., та нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПП «Росток+» за червень 2012 встановлено його заниження всього у сумі 1642 грн.

29.10.2012 ДПІ у м. Сумах надіслала ТОВ "Фалві" лист № 54929/22-3010, яким внесла зміни до акту від 09.10.2012 № 3110/2230/36550694/44, зазначивши, що відповідачем порушено п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємного значення за червень 2012 року по ПДВ у сумі 11 038 грн.

Не погоджуючись з актом перевірки ТОВ "Фалві" подало заперечення, які залишились без задоволення, а висновки про порушення податкового законодавства - без змін.

На підставі висновків акту перевірки № 3110/2230/36550694/44 від 09 жовтня 2012 року, ДПІ в м. Сумах 29 жовтня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522230/0/54923 (а.с. 6 т.1), яким ТОВ "Фалві" зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 11 038 грн.

З метою оскарження податкового повідомлення-рішення позивачем ДПС у Сумській області була подана скарга, яка згідно рішення від 14.12.2012 № 18091/10/10-105-358/383ск (а.с. 7-8 т. 1) залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 № 0000522230/0/54923 - без змін.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Фалві" (Покупець) та ПП "Росток+" (Продавець) укладений договір купівлі-продажу цементу від 01.03.2012 № 15/03-12, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця цементну продукцію (далі по тексту - Товар) в асортименті, кількості і терміни, передбачені цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити Товар на умовах і в порядку, визначених цим Договором (а.с. 38-46 т. 1). Оплата товару Покупцем здійснюється у безготівковому порядку - шляхом перерахування грошових коштів Покупцем.

На виконання вимог договору позивач отримував цемент відповідно до видаткових накладних, наявних у матеріалах справи: № 592 від 01.06.2012; № 604 від 02.06.2012; № 605 від 02.06.2012; № 637 від 06.06.2012; № 650 від 0.06.2012; № 671 від 12.06.2012; № 689 від 13.06.2012; № 690 від 13.06.2012; № 696 від 15.06.2012; № 707 від 15.06.2012; № 708 від 15.06.2012; № 723 від 17.06.2012, № 727 від 19.06.2012; № 745 від 20.06.2012; № 757 від 21.06.2012; № 788 від 22.06.2012; № 802 від 26.06.2012; № 815 від 27.06.2012.

У підтвердження реальності виконання умов договору позивачем до суду надані податкові накладні: № 3 від 01.06.2012; № 14 від 02.06.2012; № 15 від 02.06.2012; № 42 від 06.06.2012; № 52 від 08.06.2012; № 72 від 12.06.2012; № 87 від 13.06.2012; № 88 від 13.06.2012; № 97 від 15.06.2012; № 103 від 15.06.2012; № 104 від 15.06.2012; № 113 від 17.06.2012; № 123 від 19.06.2012; № 134 від 20.06.2012; № 145 від 21.06.2012; № 160 від 22.06.2012, № 173 від 26.06.2012, № 187 від 27.06.2012.

Факт отримання позивачем цементу підтверджується актами приймання передачі товару: № 24 від 01.06.2012; № 02/06 від 02.06.2012; № 1/06 від 02.06.2012; № 2/06 від 06.06.2012; № 25 від 08.06.2012; № 26 від 13.06.2012; № 27 від 14.06.2012; № 28 від 14.06.2012; № 15/06 від 15.06.2012; № 29 від 18.06.2012; № 30 від 18.06.2012; № 3/06 від 17.06.2012; № 31 від 19.06.2012; № 32 від 20.06.2012; № 33 від 22.06.2012; № 34 від 22.06.2012; № 35 від 26.06.2012; № 36 від 27.06.2012.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними: від 02.06.2012 б/н; від 02.06.2012 № Р605/1; від 02.06.2012 № Р605/2; від 02.06.2012 № Р605/3; від 02.06.2012 № Р605/4; від 02.06.2012 № Р605/5; від 02.06.2012 № Р605/6; від 02.06.2012 № Р605/7; від 02.06.2012 № Р605/8; від 06.06.2012 № Р637/1; від 06.06.2012 № Р637/2; від 06.06.2012 № Р637/3; від 06.06.2012 № Р637/4; від 06.06.2012 № Р637/5; від 06.06.2012 № Р637/6; від 15.06.2012 б/н; від 17.06.2012 № Р723/1; від 17.06.2012 № Р723/2; від 17.06.2012 № Р723/3; від 17.06.2012 № Р723/4; від 17.06.2012 № Р723/5; від 17.06.2012 № Р723/6.

Оплата товару здійснювалася у безготівковому розрахунку, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 95-114 т. 2).

Крім того, факт використання придбаного цементу в господарській діяльності ТОВ "Фалві", а саме перепродаж цементу іншим контрагентам, підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання товару, наявними у матеріалах справи (а.с. 164-250 т. 1, а.с. 1 - 35 т. 2).

Перевіркою встановлено факт неможливості реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності суб'єкта господарювання у порядку, передбаченому діючим законодавством України по господарським операціям (безтоварність операцій) по взаємовідносинам ТОВ «Фалві» з ПП «Росток+» за червень 2012 року.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів відсутності у позивача первинних документів.

Крім того, податковий орган, у акті перевірки робить висновок щодо проведення операції з ознаками "фіктивності", відсутність реального здійснення господарських операцій та їх безтоварність з боку контрагента позивача - ПП "Росток+".

Проте, оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках щодо проведених перевірок контрагента позивача.

Проте, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від контрагентів податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Крім того, чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалві" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2012 № 0000522230/0/54923 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 № 0000522230/0/54923 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11 038 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складено та підписано 11.03.2013.