Ухвала суду № 30276236, 19.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р.Справа № 2а-1870/8587/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2012р. по справі № 2а-1870/8587/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс"

до Державної податкової інспекції у місті Сумах

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс" (далі - позивач, ТОВ "Імпульс") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2012 року №0004891502/33276 на суму 111067,61 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 р. в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2012 року №0004891502/33276 було відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно укладених з Сумською міською радою договорів ТОВ "Імпульс" орендує земельні ділянки, які розташовані в м. Суми за адресою: вул. Прикордонна, 27, площею 0,19 га терміном до 05.02.2013 року (договір від 01.04.2003 року, а.с.20-23); вул. Харківська, п/с 12, площею 3214 кв. м. терміном до 02.08.2019 року (договір від 22.11.2000 року, а.с.25-28); вул. Прикордонна, 27, площею 1,08 га терміном до 27.12.2011 року (договір від 12.04.2007 року, а.с.30-34); вул. Харківська, 122, площею 1,10 га терміном до 05.07.2015 року (договір від 21.09.2005 року, а.с.36-40).

31.01.2011 року ТОВ "Імпульс" подало до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію з орендної плати за землю №4362 за 2011 рік та узгодило податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік (а.с.42-49).

07.05.2012 року ДПІ у м. Сумах було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Імпульс" з питання дотримання вимог податкового законодавства, а саме повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 07.05.2012 року №747/152/30012738 (а.с.8-11).

Проведеною перевіркою встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року, визначений ТОВ "Імпульс" в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Харківській, п/с 12 (площею 3214 кв. м.), 1,1% для земельної ділянки по вул. Прикордонній, 27 (площею 1900 кв. м.), 1% для земельної ділянки по вул. Прикордонній, 27 (площею 10800 кв. м.) та 1% для земельної ділянки по вул. Харківській, п/с 12 (площею 11000 кв. м.), чим порушено п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим ТОВ "Імпульс" донараховано податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року на суму 77782,26 грн.

31.07.2012 року на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004891502/33276, яким ТОВ "Імпульс" збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 111067,61 грн., в тому числі 77782,26 грн. основного платежу та 33285,35 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.12).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову, виходив з того, що оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Згідно з ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі -ПКУ) плата за землю є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПКУ).

Пунктом 6.1 статті 6 ПКУ надано визначення податку, згідно якого податок є обов'язковий, безумовний платіж до бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Питання орендної плати за землю врегульовані ст. 288 Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок (ст. 271 ПКУ).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру земельного податку або визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються ПКУ.

Згідно вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу, а згідно п.п. в) п. 288.5.2 цього ж пункту та статті ПКУ не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Таким чином, з 01 січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Так оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями Податкового кодексу України. Тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать ПКУ в частині визначення розміру орендної плати, не можуть застосовуватися та мати пріоритет над нормами ПКУ.

Пунктом 7.3 ст. 7 ПКУ встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують оскільки хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, а тому сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2012р. по справі № 2а-1870/8587/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.