Постанова № 30275094, 20.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

20 березня 2013 р. № 820/1659/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Салацької Я.І.,

за участю представників сторін

позивача - Хоменка С.І.,

відповідача - Німого О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ «Харківська автомобільна торгівельна компанія» до Харківської ОДПІ Харківської області ДПС про визнання дій неправомірними та скасування рішення, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківська автомобільна торгівельна компанія» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив 1) визнати неправомірними дії відповідача, Харківської ОДПІ Харківської області ДПС по проведенню камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Харківська автомобільна компанія» з ПДВ за серпень 2012р., результати якої були оформлені актом №1925/153/36031913 від 12.11.2012р., 2) скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача, Харківської ОДПІ Харківської області ДПС №0002800153 від 23.11.2012р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне рішення ґрунтується на помилкових висновках податкової інспекції, котрі викладені в акті перевірки. Позивач наполягав, що податкового правопорушення не вчиняв, стверджував, що спірне рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки у серпні 2011 р. ТОВ «Альянс Автосервіс» виписало позивачу не одну, а дві податкові накладні на суми, що окремо не перевищували 100 000 грн., а тому відсутні зобов'язання у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Посилаючись на викладені вище мотиви, в судовому засіданні представник позивача просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Харківська ОДПІ Харківської області ДПС з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що висновки проведеної перевірки є вірними та правильними. Відповідач зазначав, що податковим органом виявлено та належно підтверджено факт вчинення платником податків податкового правопорушення передбаченого п.198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: віднесення до складу податкового кредиту суму податку не підтверджену належним чином оформленими податковими накладними, тобто відображення в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість суми по податковій накладній, отриманій від ТОВ «Альянс Автосервіс», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Посилаючись на викладені вище мотиви, в судовому засіданні представник відповідача просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 12.11.2012р. Харківською ОДПІ Харківської області ДПС було проведено камеральну перевірку податкової декларації ТОВ «Харківська автомобільна торгівельна компанія» (ідентифікаційний код - 36031913) з ПДВ за серпень 2012р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №1925/153/36031913 від 12.11.2012р.

Повноваження на проведення перевірок правильності справляння податків та зборів надані податковим органам приписами п.п.191.1.1 ст.191, п.п.20.1.4 ст.20, ст.75 Податкового кодексу України.

Отже, здійснюючи дії по проведенню камеральної перевірки відповідач діяв в межах повноважень.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст.76 Податкового кодексу України, де передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п.76.1 ст.76); порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п.76.2 ст.76).

Згідно з п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень не було допущено порушень у реалізації управлінської функції, адже ОДПІ діяла на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що визначені законом, тобто забезпечила додержання вимог ч.2 ст.19 Конституції України.

Що стосується посилання позивача про проведення камеральної перевірки після спливу 30 днів з моменту подання декларації з ПДВ за серпень 2012 року, то суд зазначає наступне.

Положеннями п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Разом з тим, встановлений вказаною нормою закону строк проведення камеральної перевірки не виключає права органу державної податкової служби на проведення такої перевірки після спливу таких 30 календарних днів. Крім того, судом було встановлено та визнано представником позивача, що податкова декларація з ПДВ за серпень 2012 року була подана позивачем 02.10.2012 року, тобто поза граничним терміном подання.

За таких обставин, вимога про визнання неправомірними дій по проведенню камеральної перевірки має бути залишена без задоволення, оскільки обґрунтованість наведених позивачем у позові і судовому засіданні доводів не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Згідно з актом №1925/153/36031913 від 12.11.2012р. в діяльності платника податків податковим органом виявлено факт вчинення податкового правопорушення - ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, а саме: віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ складеної ТОВ «Альянс Автосервіс» податкової накладної №1176 на загальну суму 980.147,00грн. (в т.ч. ПДВ - 163.357,81грн.), котра не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за відсутності складеної і долученої до податкової декларації скарги на дії постачальника.

Перевіряючи відповідність спірного рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає, що правовідносини з приводу справляння ПДВ врегульовані главою V Податкового кодексу України, відповідно до п.198.6 ст.198 якого не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку , у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема: понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011року.

Розв'язуючи спір суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, дослідивши добуті докази в їх сукупності, суд відзначає, що згідно з отриманою від ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя копією реєстру виданих податкових накладних ТОВ «Альянс Автосервіс» за серпень 2012 року вбачається, що ТОВ «Альянс Автосервіс» насправді складалась податкова накладна №1176 від 31.08.2011р. на суму ПДВ - 163.357,83 грн.

Саме вказана накладна і була відображена у складеному позивачем і поданому до Харківської ОДПІ реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2012р. в позиції №4.

У виправленому реєстрі отриманих податкових накладних позивач виключив зі складу податкового кредиту з ПДВ податкову накладну №1176 від 31.08.2011р. на суму ПДВ - 163.357,83грн. та додатково включив до складу податкового кредиту податкову накладну №1176 від 31.08.2011р. на загальну суму 490.073,50грн. (в т.ч. ПДВ - 81.678,92грн.) і податкову накладну №1227 від 31.08.2011р. на загальну суму 490.073,50грн. (в т.ч. ПДВ - 81.678,91грн.).

Вказані обставини також підтверджують факт первинного включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ саме податкової накладної №1176 від 31.08.2011р. на суму ПДВ - 163.357,83грн., а не інших податкових накладних.

Крім того, суд відмічає, що згідно даних ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ТОВ «Альянс Автосервіс» станом на 18.03.2013 року не надавався уточнений реєстр виданих та отриманих податкових накладних, в якому сторнувались показники податкової накладної № 1176 від 31.08.2011 року, виданої ТОВ «Харківська автомобільна компанія».

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними діями суб'єкта владних повноважень та спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову ТОВ "Харківська автомобільна торгівельна компанія" до Харківської ОДПІ Харківської області ДПС про визнання дій неправомірними та скасування рішення - відмовити.

2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 27.03.2013 року.

Суддя Старосєльцева О.В.