Постанова № 30275074, 19.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2013 року Справа № 812/2006/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Солоніченко О.В.

при секретарі Майбороді С.Г.,

за участю

представника позивача: Степаненко Т.О. (дов. № 8631136 від 02.01.13),

представників першого відповідача: Тулупова О.А. (дов. №47/0/12-13/10-013 від 02.01.13),

представника другого відповідача: Сірої О.М. (дов. № 02-33/1 від 02.01.13),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 33749 грн., -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 33749 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, та 23.06.2008 подало податковому органу декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року, якою визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника податку у банку в розмірі 24920314,00 грн. За вказаний період податковим органом проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року, за результатами якої складено акт № 577/08-3/05763797. На підставі акту перевірки 22.08.2008 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00013608013/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33749,00 грн.

Судовими рішеннями Луганського окружного адміністративного суду, Донецького апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України податкове повідомлення-рішення від 22.08.2008 року 00013608013/0 скасоване.

Відповідач всупереч нормам Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України не виконує рішення Луганського окружного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України та не відшкодував підприємству визначену суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Рішення судів не виконані, грошові кошти на розрахунковий рахунок товариства не надійшли.

За таких обставин позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 33749 грн.

19 березня 2013 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду замінено другого відповідача - Головне управління державної казначейської служби України у Луганській області на Управління державної казначейської служби України в м. Луганську.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути на користь позивача 33749 грн.

Представник першого відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких, серед іншого зазначено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2008 року, результати якої оформлені актом перевірки від 14.08.2008 р. № 577/08-3/05763797. Вказаною перевіркою встановлені порушення абз. 3 п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97 -ВР із змінами та доповненнями та п. 5.12.2 «порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість». Таким чином перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування у сумі 33749 грн. Тому представник відповідача просила відмовити у позові в повному обсязі. Пояснень щодо невиконання судових рішень суду не надано.

Представник другого відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, зазначивши про неможливість бюджетного відшкодування сум ПДВ через відсутність відповідного висновку податкового органу. Також представник другого відповідача зазначила, що оскільки наявність висновку податкового органу є обов'язковою умовою для відшкодування податку, тому позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. В даному випадку позивач має право звертатися до суду виключно з позовом про зобов'язання податкового органу надати відповідний висновок.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (код ЄДРПОУ 05763797), зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.06.2003, з 09.07.1993 перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби. Зареєстровано платником податку на додану вартість з 08.07.1997 (а.с. 10-15).

20 травня 2008 року Позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року з визначеною сумою до відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку. (а.с. 16-17).

У період з 18.07.2008 по 31.07.2008 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2008 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт за № 577/08-3/05763797 від 14.08.2008.(а.с. 21-53)

На підставі акта перевірки № 577/08-3/05763797 від 14.08.2008 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № 00013608013/0 від 22.08.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 33749,00 грн.

Зазначені обставини встановлені судовими рішеннями Луганського окружного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України, Верховного суду України (а.с.54-58, 105-111).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 у справі № 2а-19878/08, визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 22.08.2008 року № 00013608013/0, прийняте до Відкритого акціонерного товариства «Холдінгова компанія «Луганськтепловоз», щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2008 року на 33749,00 грн. (а.с. 105-111)

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.08.2009 Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 у справі № 2а-19878/08 скасовано. У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Холдінгова компанія «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 22.08.2008 року № 00013608013/0 відмовлено. (а.с.112-114)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2012 Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.08.2009 скасовано; Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 скасовано в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання недійсним акта перевірки від 14.08.2008 № 577/08-3/05763797, в цій частині позовних вимог провадження у справі закрито; в решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 у справі № 2а-19878/08 залишено без змін.(а.с.54-56)

Висновок Вищого адміністративного суду України від 26.01.2012 погоджено Постановою Верховного суду України від 16.10.2012 року.(а.с.57,58)

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі - ПК України).

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2., п. 200.3 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з вимог п.15.1 ст. 15 платниками податку визнаються фізичні особи, юридичні особи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність(операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

П. 14.1.18. ст. 14 визначає бюджетне відшкодування як відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

П. 200.6 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7, п.п.200.8, 200.9 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

П. 200.10 ст. 200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.11 цієї статті за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з п. 200.12 ст. 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В силу п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до норм п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні вимоги містив і Закон України «Про податок на додану вартість», який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України.

В силу норм ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах , що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як зазначалось, податкове повідомлення-рішення органу державної податкової служби, якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, прийняте на підставі акта перевірки, скасовано судовими рішеннями, що набрали чинності. Тобто, відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства, правильність формування позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ, відсутність підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування встановлено в судовому порядку. Інших підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування першим відповідачем не вказано.

Таким чином, з огляду на відсутність підстав для відмови у бюджетному відшкодуванні заявлених позивачем сум податку на додану вартість, ці суми підлягають поверненню на рахунок позивача.

Суд погоджується з доводами позивача, що неналежне виконання своїх обов'язків податковими органами не повинно впливати на підтверджене судовими рішеннями, тобто законне право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд також враховує наступне.

Вищенаведені норми Податкового кодексу України не містять приписів, відповідно до

яких висновок податкового органу визнається виключною підставою бюджетного відшкодування сум ПДВ, що спростовує відповідні посилання другого відповідача.

Крім того, згідно з Постановою КМ України № 39 від 17.01.2011 «Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість» відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

З урахуванням вказаних норм та встановлених судом обставин, з метою захисту прав позивача відшкодування сум податку з бюджету здійснюється за рішенням суду.

Щодо доводів другого відповідача щодо неналежного способу захисту суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою для звернення до суду платників податків у справах про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є порушення передбаченого законом права на отримання з Бюджету надмірно сплаченого податку у встановлені строки.

Зобов'язання податкового органу надати висновок органу Державної казначейської служби не є способом захисту права платника в суді. У разі невідшкодування податку право платника порушується саме внаслідок неотримання коштів з Бюджету, тому способом захисту цього права і має бути вимога про стягнення вказаних коштів.

Виходячи з наведеного, та зважаючи на відсутність з боку позивача порушень норм закону та підтвердження в судовому засіданні правильності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ, ненадання податковим органом відповідного висновку органу державного казначейства про бюджетне відшкодування ПДВ вбачається неправомірним. Відтак, сума бюджетного відшкодування за травень 2008 року в загальному розмірі 33749 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Як вбачається з платіжного доручення, доданого до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 337,49 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 337,49 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33749 грн. (тридцять три тисячі сімсот сорок дев'ять грн. 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» витрати зі сплати судового збору у сумі 337,49 грн. (триста тридцять сім грн. 49 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 25 березня 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко