Постанова № 30275057, 26.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

26 березня 2013 р. справа № 2а- 4471/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

відповідача - Коротенка О.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_10 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, ОСОБА_11, ОСОБА_1, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_10, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, ОСОБА_11, ОСОБА_1, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- встановити та визнати дії посадових осіб сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області щодо зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини позивача ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 - протиправними та незаконними;

- зобов'язати сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області анулювати запис про зняття з реєстрації та поновити реєстрацію місця проживання малолітньої дитини позивача ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, з дня зняття її з реєстрації за даною адресою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 р. було здійснено заміну відповідача - СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ОСОБА_10 з 20.08.2006 р. по теперішній час перебуває у шлюбі з ОСОБА_11, мають спільних дітей: ОСОБА_13 1992 року народження та ОСОБА_12 2004 року народження. Позивачем разом з її чоловіком 07.08.2009 р. відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу був придбаний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. З ухвали Московського районного суду м. Харкова від 29.08.2011 р. позивачу стало відомо, що 04.08.2011 р. ОСОБА_1, діючи від імені ОСОБА_11 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, уклав з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу зазначеного будинку. Позивач стверджує, що згоди на продаж будинку не надавала. Під час розгляду цивільної справи у Московському районному суді м. Харкова позивачу стало відомо, що 16.05.2011 р. на підставі заяви, поданої ОСОБА_1, що діяв від імені чоловіка позивача, було знято ОСОБА_11 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_12 2004 року народження з паспортної реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, та вказано у відкріпних талонах, що вони будуть зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2. Позивач зазначив, що ОСОБА_11 довіреністю не уповноважував ОСОБА_1 на зняття з паспортної реєстрації малолітньої дитини ОСОБА_12. Крім того, позивач разом з її чоловіком не давали згоди на таке зняття з паспортної реєстрації їх малолітньої дитини. Отже, на думку позивача, посадові особи СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області всупереч чинному законодавству, без згоди батьків, зняли з реєстрації місця проживання малолітню дитину ОСОБА_12. Посилаючись на вказані мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач, СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, зазначив, що під час зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_12 він діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1, діючи від імені чоловіка позивача на підставі довіреності, мав повноваження на звернення із заявою про зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_12. Зазначив, що вказана заява є поданою відповідно до чинного законодавства, при цьому особистого підпису малолітньої дитини ОСОБА_12 та надання письмової згоди матері дитини чинним законодавством не вимагається. Посилаючись на викладені вище обставини, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач ОСОБА_1 зазначив, що звертаючись із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_11, він діяв у повній відповідності із законом та відповідно до наданої йому довіреності, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач, ОСОБА_10, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та просив прийняти рішення на розсуд суду з урахуванням інтересів дитини.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача, ГУ ДМС України в Харківській області, та відповідач ОСОБА_11 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутності не надавали.

Згідно зі ст. 35 КАС України, відповідачі є належно повідомленими про дату, час та місце судового засідання.

Суд вважає, що неприбуття представника відповідача, ГУ ДМС України в Харківській області, та відповідача ОСОБА_11 у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.05.2011 р. ОСОБА_1, діючи від імені та в інтересах чоловіка позивача ОСОБА_11 на підставі довіреності від 02.11.2010 р., посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_9 та зареєстрованої в реєстрі за № 4900, подав до СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області заяву про зняття з реєстрації місця проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, чоловіка позивача ОСОБА_11 та малолітньої дитини позивача ОСОБА_12 2004 року народження (а.с. 32).

На підставі зазначеної заяви СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 16.05.2011 р. було знято з реєстрації місця проживання чоловіка позивача ОСОБА_11 та малолітньої дитини позивача ОСОБА_12.

Спірні правовідносини частково регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 р. № 1382-IV (в редакції від 02.12.2010 р., що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1382-IV), який визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону № 1382-IV, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1382-IV, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто.

У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до органу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено за зверненням іншої особи та на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку.

Зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх, які не мають батьків, та осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування.

Аналізуючи в сукупності вказані норми Закону, суд констатує, що Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (в редакції від 02.12.2010 р.) не регулює питання зняття малолітніх дітей з реєстраційного обліку, тому суд вважає за доцільне застосувати норми Сімейного кодексу України.

Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III (далі - СК України) визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Згідно ч. 1 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Частиною 1 статті 160 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про безпідставність дій СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області щодо зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини позивача ОСОБА_12 2004 року народження, оскільки місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. З огляду на те, що позивач як мати малолітньої дитини не давала згоди на зняття останньої з реєстраційного обліку, у СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області були відсутні підстави для такого зняття лише за заявою батька такої малолітньої дитини.

Стосовно довіреності, наданої батьком дитини ОСОБА_1, судом встановлено наступне.

Згідно довіреності від 02.11.2010 р., посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_9 та зареєстрованої в реєстрі за № 4900, чоловік позивача ОСОБА_11 уповноважив ОСОБА_1, зокрема серед іншого, по будь-яким питанням бути представником ОСОБА_11 в органах внутрішніх справ, у паспортному відділі з питань прописки, виписки, постанови та зняття з реєстраційного обліку. (а.с. 36).

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно ч. 1, 2 ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Частиною 1 статті 242 ЦК України встановлено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, маючи повноваження діяти лише від імені ОСОБА_11, не може бути представником малолітньої дитини ОСОБА_12 у спірних правовідносинах, оскільки законними представниками є її батько ОСОБА_11 та мати ОСОБА_10.

ОСОБА_1 як представник за довіреністю був уповноважений на вчинення лише тих правочинів, що зазначені у довіреності, і лише щодо ОСОБА_11.

Довіреності від ОСОБА_11 на вчинення правочину щодо зняття з реєстрації, а отже на розпорядження місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_12, ОСОБА_1 не отримував, і не мав права подавати заяву про зняття дитини з реєстрації місця проживання.

Також ОСОБА_1 не отримував довіреності від позивача як матері малолітньої дитини ОСОБА_12 щодо зняття останньої з реєстрації місця проживання.

З огляду на те, що позивач як мати малолітньої дитини ОСОБА_12 не давала згоди на зняття останньої з реєстраційного обліку, та оскільки заява про зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_12 була подана представником, що не мав права на представництво інтересів вказаної малолітньої дитини, суд приходить до висновку про безпідставність дій СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області щодо зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини позивача ОСОБА_12 2004 року народження в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Суд звертає увагу на те, що статтею 7 Закону № 1382-IV в редакції від 20.11.2012 р. (станом на час розгляду справи) передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема серед іншого, на підставі заяви особи або її законного представника.

У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу законного представника; документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).

Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Аналіз вказаної правової норми дає підстави вважати, що законодавцем в новій редакції Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи, в даному випадку - малолітньої дитини, за заявою законного представника має здійснюватись за згодою обох батьків такої малолітньої дитини.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши у спірних правовідносинах дії СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області відповідно до вказаної норми закону, суд зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, вчинено дії за відсутності передбачених законом підстав.

За таких обставин дії посадових СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Правомірність таких дій відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, відповідно до приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, суду не доведено.

Відповідно до Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 р. № 1085/2010, було утворено Державну міграційну службу України, на яку покладено функції з реалізації державної політики з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а також у справах міграції в межах, визначених законодавством про біженців.

Таким чином, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язує правонаступника СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області анулювати запис про зняття з реєстрації та поновити реєстрацію місця проживання малолітньої дитини позивача ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, з дня зняття її з реєстрації за даною адресою, оскільки вчинення таких дій забезпечить поновлення порушених прав позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_10 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, ОСОБА_11, ОСОБА_1, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Встановити та визнати дії посадових осіб сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області щодо зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини позивача ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 - протиправними та незаконними.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Римарська, 24, код ЄДРПОУ 37764460) анулювати запис про зняття з реєстрації та поновити реєстрацію місця проживання малолітньої дитини позивача ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, з дня зняття її з реєстрації за даною адресою.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 27.03.2013 р.

Суддя Сагайдак В.В.