Постанова № 30275003, 11.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року 11:01Справа № 808/128/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Продрезерв Україна»,

м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Поета А.В., за довіреністю б/н від 15.02.2013,

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продрезерв Україна» (далі - позивач, ТОВ «Продрезерв Україна») звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000301224, прийняте відповідачем 20.12.2012.

В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що на даний момент орендарем та фактичним користувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Верхня 1а є ТОВ «ВКП «ФЕБ», яке сплачує за земельну ділянку, яка в тому числі знаходиться під будівлями ТОВ «Продрезерв Україна» орендні платежі, а тому твердження відповідача про порушення позивачем п. 287.6 ст. 287 ПК України є безпідставними, адже у випадку застосування цієї норми у відносинах, що склалися це фактично є подвійне оподаткування, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із земельного податку у розмірі 596,70 грн., є неправомірним.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного рішення.

Відповідач адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях вх. № 7291 від 10.02.2013р. зазначає, що з 02.08.2012р. за ТОВ «Продрезерв Україна» зареєстровано нерухоме майно, але не зареєстровано договір оренди землі, на якій таке нерухоме майно розташоване. Отже, в силу приписів п. 287.6 ст. 287 ПК України, позивач повинен сплачувати земельний податок на зазначену земельну ділянку на загальних підставах.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Згідно приписів ст. 128 КАС України за згодою представника позивача суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача. У попередніх судових засіданнях представник позивача заперечив проти задоволення позову та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №1200 від 27.11.2012, посадовими особами відповідача у період з 27.11.2012р. по 04.12.2012р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Продрезерв Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р. за результатами якої було складено акт перевірки № 307/22-1109/35672525 від 10.12.2012 (далі - акт перевірки).

Перевіркою зокрема було встановлено порушення ТОВ «Продрезерв Україна» п. 287.6 ст. 287 ПК України, що призвело до заниження земельного податку у сумі 596,70 грн.

20.12.2012р. на підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №000301224 від 20.12.2012р, яким ТОВ «Продрезерв Україна» було збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку у загальному розмірі 915,88 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 319,18 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ «Продрезерв Україна» звернулося до суду.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимоги слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом з'ясовано, що згідно договору купівлі-продажу від 24.07.2012р., укладеного між ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «ФЕБ» (продавець) з однієї сторони та ТОВ «Україна Продрезерв» (покупець) з іншої сторони, посвідченого 24.07.2012р. приватним нотаріусом ОСОБА_2, позивачем було придбано належні продавцю: бокс літ. И, гараж літ. К, що знаходяться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Верхня, будинок 1а, розташовані на земельній ділянці.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав №35037334 від 02.08.2012р., на підставі вищенаведеного договору купівлі-продажу за позивачем було зареєстровано право власності на зазначений об'єкт нерухомості, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 02.08.2012.

При цьому, згідно наявних в матеріалах справи копії відповіді головного управління Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області вих. №1162/200/02-34 від 07.12.2012р., та копії договору оренди землі та додатками до нього, за даними державного реєстру земель м. Запоріжжя право користування земельною ділянкою площею 0,6673 га (кадастровий номер № 2310100000:05:014:0076 по вул. Верхня 1а для розташування виробничого комплексу обслуговування автомобілів з готельним комплексом та гостьовою автостоянкою зареєстроване відповідно до договору оренди землі від 29.11.2005р. №04052610074 за ТОВ ВКП «ФІБ». Нормативна грошова оцінка 1м2 земельної ділянки по вул. Верхня, 1а станом на 19.07.2012р. становить 854,99 грн.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Згідно п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.287.6 ст. 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, оскільки право власності на нерухоме майно - бокс літ. И, гараж літ. К, що знаходяться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Верхня, будинок 1а, було зареєстроване за позивачем 02.08.2012р., в силу приписів п. 287.6 ст. 287 ПК України позивач повинен сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташовані відповідні об'єкти нерухомості.

Відповідно до п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру .

Згідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 24.07.2012р. у описі об'єкта загальна площа боксу літ. И складає 326,0 кв.м., загальна площа гаражу літ. К складає 99,6 кв. м., усього площа зазначених об'єктів складає 326,0+99,6=425,6 кв.м. Один відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, які належать на праві власності позивачу, складає 425,6 кв. м. х 854,99 (нормативна грошова оцінка 1м2 земельної ділянки згідно вищезазначеного листа управління Держкомзему) / 100% = 3 638,84 грн. Отже ставка податку за зазначену земельну ділянку для позивача складає 3 638,84 грн.

Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З огляду на наведену норму ПК України, сума земельного податку, яка підлягала сплаті позивачем щомісяця склала 3 638,84 грн. / 12 місяців = 303,24 грн.

Таким чином, відповідачем було вірно розраховано суму земельного податку, що підлягає сплаті позивачем за серпень-вересень 2012р. виходячи зі ставки податку у розмірі 3 638,84 грн. Так, за серпень 2012 року (з 02.08.2012р.) сума земельного податку, що підлягала сплаті позивачем склала: (303,24 грн. / 31 календарний день) х 30 календарних дні = 293,46 грн., за вересень 2012 р. - 303,24 грн., а всього за серпень-вересень 2012р. у розмірі 596,70 грн.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що фактично має місце подвійне оподаткування, оскільки за змістом вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що поняття земельного податку не є тотожним орендній платі за землю. Вищенаведеними нормами фактично визначений обов'язок землекористувача, який не оформив належним чином своє право користування земельною ділянкою, сплачувати земельний податок за таку земельну ділянку, що здійснюється незалежно від факту сплати орендної плати орендарем такої земельної ділянки за договором.

З приводу доводів позивача про те, що п. 287.6 ст. 287 ПК України може бути застосований лише в частині, що стосується земельної ділянки, яка знаходиться під будівлею, суд зазначає, що виходячи з наведеного вище розрахунку нарахованої позивачеві суми податку, зазначена сума і була розрахована виходячи лише з площі земельної ділянки, що знаходиться під будівлями і на прибудинкову територію податок не нараховувся.

З огляду на правомірність визначення відповідачем основної суми зобов'язання з податку на землю, правомірним є і застосування до позивача спірним рішенням штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем правомірно, з огляду на що підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Продрезерв Україна» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова