Постанова № 30274927, 19.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року № 813/718/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Полійчук С.Г.,

розглянувши справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумак ЛТД" до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012 р. № 0000192301, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чумак ЛТД" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 р. № 0000192301.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновки податкового органу про завищення ТзОВ «Чумак ЛТД» податкового кредиту, внаслідок господарських операцій з ПП ОСОБА_1 по придбанню солі є безпідставними. Вважає, що не зазначення безпосередньо в податкових та видаткових накладних в номенклатурі товару поліпропіленових мішків, в яких реалізовувалась сіль не є порушенням податкового законодавства та не свідчить про завищення податкового кредиту на суму 5000 грн. в лютому 2012 р., оскільки мішки, в яких була сіль, віднесено до собівартості продукції, крім того мішки не є зворотною тарою і така тара не відображається в податковій накладній. Також вважає, що суму ПДВ14 950 грн. правомірно віднесено до податкового кредиту в березні 2012 р. на підставі податкової накладної № 23 від 23.03.2012 р., виписаної продавцем ПП ОСОБА_1, оскільки така включена до Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність в податкових накладних коду УКТЗЕД саме по собі не свідчить про безпідставність формування податкового кредиту. З цих підстав просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

ДПІ позов заперечила. Вважає вимоги ТзОВ «Чумак ЛТД» необгрунтованими та незаконними. Вважає операції з купівлі продажу солі між ТзОВ «Чумак ЛТД» та ПП ОСОБА_1 не дають підстав ТзОВ «Чумак ЛТД» для формування по них податкового кредиту, оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що товар, який ПП ОСОБА_1 реалізовував, був підакцизним товаром, і накладних ПП ОСОБА_1 не зазначав коду товару згідно з УКТ ЗЕД, відповідно податкова накладна оформлена з таким порушення не дає, відповідно до ст. 201 ПК України права на формування податкового кредиту. Також вважає, що підприємство не представило документів, що свідчать про фактичну реалізацію або використання у виробництві для фасування таблетованої солі «Екстра» мішків поліпропіленових, а в разі фасування цього товару в мішки, в накладних ці мішки повинні зазначатись як товар в номенклатурі в податковій накладній. На думку ДПІ, факт використання придбаної кількості мішків в лютому 2012 р., при задекларованих товариством показниках поставки солі, неможливий. З цих підстав просить в позові відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

26.07.2012 р. ДПІ у Радехівському районі Львівської області ДПС провела позапланову перевірку ТзОВ «Чумак ЛТД» з питань достовірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2012 р., акт від № 17/22-00/36610467.

В основу висновку про завищення податкового кредиту покладено операції з придбання солі від ПП ОСОБА_1 Зокрема, при перевірці правильності визначення податкового кредиту встановлено:

- в січні 2012 р. ТзОВ «Чумак ЛТД» подав уточнюючий розрахунок, яким зменшив податковий кредит на суму 14 820 грн., нарахував штрафну санкцію 445 грн., проте не подано додатку № 5 за січень 2012 р. до уточнюючої декларації, такий подано лише 19.07.2012 р.;

- в лютому 2012 р. до податкового кредиту включено накладні, отримані від ПП ОСОБА_1 без зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД (підакцизний товар ввезений на митну територію України), а саме в податковій накладній № 12 від 15.02.2012 р. на суму 88 920 грн., ПДВ 14 820 грн. Вказана накладна була включена до податкового кредиту без подання додатку № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до податкового кредиту за лютий 2012 р. Даний додаток було подано лише 29.05.2012 р. Також додаток № 5 до уточнюючого розрахунку про зменшення податкового кредиту за лютий 2012 р. на суму 14 820 грн. та нарахування штрафної санкції 445 грн. було подано лише 19.07.2012 р.

Також до податкового кредиту за лютий 2012 р. віднесено суму ПДВ 19 800 грн. на підставі податкових накладних № 32 від 09.02.2012 р., № 10 від 09.02.2012 р., отриманих від ПП «Каре» про поставку поліпропіленових мішків. Тобто до валових витрат віднесено 25 000 грн., до податкового кредиту 5 000 грн. Однак при реалізації солі у податкових та видаткових накладних даний вид товару не вказано, для таблетування солі (в склад собівартості) мішки поліпропіленові не відносяться, реалізації в лютому даного виду ТМЦ відповідно до наданих до перевірки не було.

- в березні 2012 р. до податкового кредиту включено суми ПДВ на підставі податкових накладних № 20 від 01.03.2012 р., № 23 від 23.03.2012 р., № 28 від 29.03.2012 р., виписані ПП ОСОБА_1 без зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД. Зазначені накладі включені до податкового кредиту без подання додатку № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)». Додаток № 8 подано лише 29.05.2012 р.

18.07.2012 р. подано уточнюючий розрахунок про зменшення податкового кредиту на суму 17 450 грн. по податкових накладних № 20 від 01.03.12 р., № 28 від 29.03.12 р., нараховано штрафну санкцію 445 грн., а податкову накладну № 23 від 23.03.12 р. не знято при поданні уточнюючого розрахунку;

- в квітні 2012 р. до податкового кредиту включено суми ПДВ на підставі податкової накладної № 30 від 02.04.2012 р., виданої ПП ОСОБА_1 без зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Зазначена податкова накладна була включена до податкового кредиту без подання додатку № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до податкової накладної за квітень 2012 р. Даний додаток за квітень 2012 р. було подано 29.05.2012 р., а 18.07.2012 р. подано уточнюючий розрахунок про зменшення податкового кредиту та нарахування штрафної санкції 448 грн.

Таким чином, було встановлено порушення ТзОВ «Чумак ЛТД» п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 49590,00 грн. (за січень 2012 р. - 14 820,00 грн., лютий 2012 р.- 19 820 грн., березень 2012 р. - 14 950 грн.).

ТзОВ «Чумак ЛТД» в адміністративному порядку заперечувала висновки акту перевірки від 26.07.2012 р. В результаті розгляду заперечень від 31.07.2012 р. на акт перевірки, ДПІ у Радехівському районі Львівської області ДПС рішенням від 07.08.2012 р. частково задовольнила скаргу платника, врахувавши, що уточнюючий розрахунок по ПДВ за січень 2012 р. та лютий 2012 р., у зв'язку з самостійним виявленням помилок та нарахуванням штрафних санкцій визнані як податкова звітність та проведені в картці обліку рахунків з ПДВ.

10.08.2012 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192301 про сплату 19 950 грн. ПДВ та 4 987,50 грн. штрафних санкцій, яке було також оскаржено платником до ДПС у Львівській області та ДПС України. Рішенням ДПС у Львівській області від 07.09.2012 р. та рішенням ДПС України від 08.10.2012 р. скаргу платника залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000192301 від 10.08.2012 р. без змін. Відтак, платник звернувся до суду.

Винесенню оскаржуваного рішення передували такі події.

ТзОВ «Чумак ЛТД» є підприємством основним видом діяльності якого є добування солі.

Протягом лютого, березня та квітня ТзОВ «Чумак ЛТД» купувало в ПП ОСОБА_1 сіль виварочну «Екстра». В лютому 2012 р. на підставі податкової накладної № 12 від 15.02.2012 р. придбано сіль на суму 88 920 грн., ПДВ 14 820 грн. В березні 2012 р. сіль придбано на підставі податкових накладних № 20 від 01.03.2012 р. на суму 89 700 грн., ПДВ 14 950 грн.; № 23 від 23.03.2012 р. на суму 89 700 грн.., ПДВ 14 9590 грн.; № 28 від 29.03.2012 р. на суму 15 000 грн., ПДВ 2 500 грн. В квітні сіль придбано на підставі податкової накладної № 30 від 02.04.2012 р. на суму 97 500 грн., ПДВ 16 250 грн.

Крім того, ТзОВ «Чумак ЛТД» купувало в ПП «Каре» мішки поліпропіленові на загальну суму 30 000 грн. згідно податкових накладних № 32 від 09.02.2012 р. в кількості 6667 шт. на суму 10 000 грн., ПДВ 166,67 грн. та № 10 від 09.02.2012 р. в кількості 13333 шт. на суму 20 000 грн., ПДВ 3 333,33 грн. Відповідно ТзОВ «Чумак ЛТД» віднесло 25 000 грн. до складу валових витрат, а 5000 грн. до податкового кредиту.

З урахуванням часткового задоволення скарг платника податків, спір виник щодо правомірності включення ним до податкового кредиту в березні 2012 р. 14 950 грн. на підставі податкової накладної № 23 від 23.03.2012 р. на суму 89 700 грн., ПДВ 14 950 грн. без зазначення в ній коду товару згідно з УКТ ЗЕД та щодо правомірності включення до податкового кредиту в лютому 2012 р. 5 000 грн. на підставі накладних про придбання в ПП «Каре» мішків поліпропіленових.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.

Відносини щодо нарахування та сплати податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. (надалі -ПК України).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст. 201).

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

З урахуванням наведено, відповідач вважає, що відсутність в податковій накладній № 23 від 26.03.2012 р. такого обов'язкового реквізиту, як код товару (сіль виварочна вакуумна) згідно з УКТ ЗЕД, що є підакцизним товаром, ввезеним на митну територію України, позбавляє права позивача права на включення до податкового кредиту відповідної суми ПДВ.

Оцінюючи доводи відповідача, Суд вважає їх безпідставними.

Судом оглядалась податкова накладна № 23 від 23.03.2012 р. на суму 89 700 грн., ПДВ 14 9590 грн. встановлено, що продавцем товару (сіль виварочна вакуумна) був ПП ОСОБА_1, який в гр.4 накладної не вказав коду товар згідно з УКТ ЗЕД. Матеріалами справи підтверджується, що даний товар є підакцизним товаром ввезеним на митну територію України. Зазначена податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджено у відповідь на запит платника листом від 07.08.2012 р. відділом інформатизації та обліку платників податків. Зауважень щодо інших обов'язкових реквізитів в податковій накладній в ДПІ немає.

Суд враховує, що покупець ТзОВ «Чумак ЛТД» включив ПДВ до складу податкового кредиту в березні 2012 р. та сплатив ПДВ до бюджету. Податковим органом не встановлено будь-яких сумнівів в реальності операції купівлі-продажу солі між позивачем та ПП ОСОБА_1 Актом перевірки від 13.07.2012 р. № 27/1700/НОМЕР_1 «Про результати проведення зустрічної перевірки ПП ОСОБА_1» встановленого, в кого він придбав товар, одночасно підтверджено факт відображення ПП ОСОБА_1 в податковому обліку операцій з ТзОВ «Чумак ЛТД» по реалізації товарів за період січень-квітень 2012 р. на суму 469 740 грн., ПДВ 78 290 грн. Відтак, податковим органом підтверджено, що мало місце купівля-продаж солі, а відповідно і було сплачено ПДВ.

Суд відзначає, що з оспорювана податкова накладна дає можливість правильно встановити покупця та продавця товару, дані щодо кількості та вартості товару, дату операції.

З наведених вище норм вбачається, що один з реквізитів податкової накладної, передбачений пп. «і» п. 201.1 ПКУ дає можливість відстежувати рух імпортованих товарів у межах усієї країни, а разом з тим і вираховувати, чи було оподатковано поставку такого товару податком на додану вартість на ціну, не нижче митної вартості.

Разом з тим, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (201.6 ПКУ).

У цьому контексті суд відзначає про відсутність таких доказів щодо повідомлень ДПІ позивача про наявність у реєстрі розбіжностей з метою уточнення податкових зобов'язань. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відсутність у податковій накладній відомостей про код товару за УКТЗЕД не призвела до будь-яких негативних наслідків для державного бюджету, а отже є формальним недоліком. Враховуючи наведене, а також надаючи перевагу змісту господарської операції над формою її фіксації, Суд вважає, що недоліки в заповненні реквізитів податкової накладної № 23 від 26.03.2012 р., виявлені в результаті перевірки позивача, не свідчать про її недостовірність, недійсності та не свідчать про недопустимість її використання як доказу сплати податку на додану вартість у ціні придбання.

Із зазначеного слідує, що сума податкового кредиту 14 950 грн. в березні 2012 р. позивачем сформована правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві, а сумніву в дійсності купівлі-продажу немає.

Щодо правомірності включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 5000 грн. на підставі податкових накладних отриманих від продавця мішків поліпропіленових ПП «КАРЕ», то Суд вважає, що такий також правомірно включено.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Покликаючись на зазначену норму, ДПІ вважає, що не підтверджується факт використання ТзОВ «Чумак ЛТД» всієї придбаної кількості мішків в лютому при співвідношенні з обсягом задекларованої кількості солі, тому податковий кредит в лютому 2012 р. не міг визначатись виходячи з цієї операції.

Згідно з розрахунком планова вартість 1 тонни солі таблетованої «Екстра» на лютий 2012 р. становить 1 429,09 грн. без ПДВ і 1714,91 з ПДВ. В лютому ТзОВ «Чумак ЛТД» придбало в ПП «Каре» мішки поліпропіленові на загальну суму 30 000 грн., з яких 25 000 грн. віднесено до валових витрат, а 5 000 грн. до податкового кредиту лютого 2012 р.

Матеріалами справи підтверджується, а саме податковими накладними № 32 та № 10 від 09.02.2012 р., факт купівлі-продажу мішків. В ДПІ зауважень до цих накладних немає. Також не заперечується платником, що вже при реалізації солі ці мішки окремо в податкових накладних не відображались. Пояснюється це тим, що сіль продавалась в цих же поліпропіленових мішках і не була зворотною тарою, їх вартість вже була включена в собівартість солі. Крім того, в затвердженій формі податкової накладної не передбачено графи зворотної тари.

Отже, Суд вважає, що покликання ДПІ на розрахунок, за яким кількість мішків (20 000 шт.) в лютому не могла бути витрачена на той обсяг солі, який був, є безпідставними та не відповідають дійсності.

Крім того, правомірність доводів платника підтверджується, як самим розрахунком планової вартості 1 тонни солі на лютий 2012 р. в який вже включається вартість тари, так і тим, що даними головної книги підприємства, оборотно-сальдової відомості по бал. рах. № 22 «малоцінні та швидкозношувальні предмети» підтверджується їх відсутність на підприємстві. Також суд звертає увагу ДПІ на те, що суми витрат на придбання мішків позивачем віднесено до валових витрат відповідного періоду, а оскаржуваним рішенням нараховано лише податкові зобов'язання по ПДВ, і не нараховано по податку на прибуток. Це додатково свідчить про те, що мішки справді придбано, ПДВ в ціні товару сплачено, включено до податкового обліку, а тому й податковий кредит в лютому 2012 р. із зазначених підстав сформовано правомірно.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 р. № 0000192301 прийняте необґрунтовано, упереджено, недобросовісно і нерозсудливо, а тому позов слід задовольнити.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасуватимповідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Радехіському районі Львівської області Державної податкової служби від 10 серпня 2012 року № 0000192301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумак Лтд" судові витрати в розмірі 250 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 25 березня 2013 р.

Головуючий суддя Кравчук В.М.