Постанова № 30274647, 25.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

25 березня 2013 р. Справа № 802/854/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: Козятинського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення штрафу в розмірі 510 грн.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 510 грн. штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, накладеного згідно постанови територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області № 146348 від 09.08.2012р.

Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні суб'єкта владних повноважень, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто в скороченому провадженні.

Так, ухвалою суду від 01.03.2013р. відповідачу встановлено 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень суду не направив. Ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 01.03.2013р. направлялась йому за адресою, внесеною до державного реєстру, проте конверт з вказаною ухвалою повернувся до суду з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".

Положенням частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.

Оцінивши повідомлені позивачем та представником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області обставини, в тому числі й в клопотанні від 04.03.2013р., суд вважає, що на даний час наявні достатні підстави прийняти законне судове рішення, оскільки, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, на час розгляду справи у суді, не припинена як юридична особа.

Прокурором, як позивачем у справі, жодної інформації щодо припинення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті суду не доведено. Крім того, відповідні відомості до ЄДРПОУ відносно припинення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті не внесено, а інформація, що юридична особа перебуває в стані припинення підприємницької діяльності не свідчить про відсутність обов'язку виконувати рішення даної особи, в зв'язку із чим подавався позов прокурором в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

Згідно наданих прокурором доказів судом встановлено, що 09.08.2012р. начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області винесено постанову № 146348 про застосування до відповідача за ч. 1 абз. 4 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" фінансових санкцій у вигляді накладення штрафу в розмірі 510 грн.

Дана постанова винесена на підставі акту проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 27.06.2012р. за № 051072, згідно якого встановлено, що відповідач є власником легкового автомобіля та здійснює його експлуатацію без наявності документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме наявності ліцензійної картки.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, також передбачено документи для регулярних спеціальних та нерегулярних пасажирських перевезень, та інші документи, передбачені законодавством України. Під "іншими документами" слід розуміти й будь-які документи, передбачені іншими законами та постановами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі для водія таксі, зокрема, ліцензійна картка.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

На час розгляду справи в суді сума штрафу відповідачем не була сплачена, зазначене рішення - не оскаржено ні до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, як передбачено п. 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 143 від 29.01.2006 р., ні до суду, що свідчить про визнання ним вини за вчинене порушення. Таким чином, сума заборгованості відповідача становить 510 грн. та підлягає стягненню.

Судом також встановлено, що постанова Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про застосування фінансових санкцій не є виконавчим документом в розумінні ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Задовольняючи даний позов суд виходить із того, що постанова про застосування фінансових санкцій є обов'язковою до виконання. Примусовий механізм виконання даних рішень не визначений законодавством, саме тому прокурор звернувся до суду для прийняття рішення, яке виконується примусово органами державної виконавчої служби.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму штрафних санкцій в розмірі 510 грн. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 183-2, 255, 257 КАС України, Законом України "Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21000) в дохід Державного бюджету (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, Держбюджет м. Вінниця, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) 510 грн. (п'ятсот десять грн.) штрафних санкцій.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович

Копія вірна:

суддя:

секретар: