Постанова № 30272054, 19.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2013 року Справа № 812/1893/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Гаркуші Ю.О.,

за участю:

представника позивача: Цукера І.Б. (довіреність від 18.02.2013 року),

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Фелікс" до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про стягнення коштів в якості повернення по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,-

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства "Фелікс" до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про стягнення коштів в сумі 46042,50 грн. в якості повернення по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В судовому засіданні 19.03.2013 представник позивача надав уточнення до позову, в якому просив стягнути кошти в сумі 42359,41 грн. в якості повернення по страховим внескам.

25.02.2013 ухвалою Луганського окружного адміністративного суду по справі було відкрито провадження та справу було призначено до розгляду.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у червні - серпні 2010 року УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі прийняв рішення про стягнення з позивача штрафних санкцій на загальну суму 46042,50 грн., а саме № 335 від 08.06.2010 на суму 17209,10 грн., № 336 від 08.06.2010 на суму 478,15 грн., № 443 від 15.07.2010 на суму 3204,94 грн., № 476 від 10.08.2010 на суму 25150,31 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 у справі №2а-6270/10/1270 зазначені рішення були визнані недійсними та скасовані. Рішення набрало законної сили.

Але зазначену постанову суду відповідач проігнорував та не провів коригування у картці особового рахунку щодо нарахування в сумі 42359,41 грн., у зв'язку із чим у грудні 2010 року кошти у розмірі 42359,41 грн., які були перераховані підприємством, були зараховані в рахунок поточних платежів

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та подав уточнення до позову, в яких зазначив, що в позові помилково зазначені рішення № 443 від 15.07.2010 та № 336 від 08.06.2010 та наголосив, що відповідач звернув стягнення на кошти позивача в рахунок зобов'язань, які не існують, тому сума 42359,41 грн. є переплатою зі страхових внесків.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся, причини неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на надання письмових заперечень не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що 08.06.2010 відповідачем УПФУ в м. Краснодоні Луганської області рішенням № 335 застосовано фінансові санкції до ПП «Фелікс» в розмірі 12915,03 грн. (на суму недоїмки 129150,25 грн.) та нараховано пеню в розмірі 4294,07 грн. (0,1% на суми недоїмки в залежності від кількості днів затримки) за період з 20.08.2009 по 01.06.2010 (а.с.7).

10.08.2010 відповідачем УПФУ в м. Краснодоні Луганської області рішенням № 476 застосовано фінансові санкції до ПП «Фелікс» в розмірі 7654,33 грн. (на суму недоїмки 76543,34 грн.) та нараховано пеню в розмірі 17495,00 грн. (0,1% на суми недоїмки в залежності від кількості днів затримки) за період з 20.11.2009 по 09.08.2010 (а.с.10).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 2 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону №1058 (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Частиною 5 ст. 106 Закону України № 1058 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 у справі №2а-6270/10/1270 задоволені позовні вимоги ПП «Фелікс», рішення УПФУ в м. Краснодоні від 08.06.2010 №№ 335, 336, від 15.07.2010 № 443, від 10.08.2010 № 476, якими нараховано позивача штрафні санкції та пеню у розмірі 46042,50 грн., визнані недійсними та скасовані (а.с.11-17). Постанова на момент розгляду справи набрала законної сили.

Згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні, 07.02.2011 відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу №Ю130 на суму недоїмки у розмірі 532 807,31 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 у справі №2а-2129/11/1270 вимогу про сплату боргу №Ю130 від 07.02.2011 визнано недійсною та скасовано (а.с.22-24). Постанова на момент розгляду справи набрала законної сили.

В грудні 2010 року позивачем до Пенсійного фонду були перераховані кошти у розмірі 1-2%, 33,2% від нарахованої заробітної плати без ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.12.2010 № 2016 - 9000,00 грн., від 14.12.2010 № 2180 - 20000,00 грн., від 23.12.2010 року № 2337 - 5000,00 грн., від 24.12.2010 № 2359 - 12000,00 грн. від 27.12.2010 № 2367 - 20000,00 грн., які були надані представником позивача в судовому засіданні.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 у справі №2а-2948/11/1270 позовні вимоги ПП «Фелікс» задоволені у повному обсязі, визнано противоправними дії УПФУ в м. Краснодон Луганської області по зарахуванню коштів в сумі 46042,50 грн., виплачених позивачем на погашення сум, нарахованих управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області приватному підприємству "Фелікс" згідно рішень № 335 від 08.06.2010 року, № 336 від 08.06.2010 року, № 443 від 15.07.2010 року, № 476 від 10.08.2010 року, зобов'язано УПФУ в м. Краснодоні Луганської області зарахувати 17209,10 грн., виплачених позивачем, в рахунок сплати зобов'язань за січень 2010 року, та 28833,40 грн., виплачених позивачем, в рахунок сплати зобов'язань за лютий 2010 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 у справі №2а-2948/11/1270 залишено без змін.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що після скасування рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 у справі №2а-6270/10/1270 рішень УПФУ в м. Краснодоні від 08.06.2010 № 335, 336, від 15.07.2010 № 443, від 10.08.2010 № 476, якими нараховано позивачу штрафні санкції та пеню у розмірі 46042,50 грн., відповідач не мав права проводити ніяких дій стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі зазначених рішень. Також УПФУ в м. Краснодоні Луганської області не повинно було перерозподіляти страхові внески, які були сплачені позивачем, в рахунок поточних платежів.

Більш того, після прийняття Луганським окружним адміністративним судом постанов про визнання недійсними та скасування рішень УПФУ в м. Краснодоні Луганської області від 08.06.2010 № 335, 336, від 15.07.2010 № 443, від 10.08.2010 № 476 та скасування вимоги про сплату боргу №Ю130 від 07.02.2011, сплачені позивачем суми страхових внесків є переплатою суми страхових внесків.

Згідно картки особового рахунку, наданої представником позивача, фактична сума перерозподілених платежів складає 42 359,41 грн., яка повинна бути повернута на рахунок підприємства позивача.

Відповідно до частин 1,2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки позивачем доведено правомірність своєї вимоги, адміністративний позов приватного підприємства "Фелікс" про стягнення коштів в сумі 42 359,41 грн. в якості повернення по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягає задоволенню.

Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнений адміністративний позов приватного підприємства "Фелікс" до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про стягнення коштів у розмірі 42359,41 грн. в якості повернення по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (94407, Луганська область, м. Краснодон, мікроцентр, 20) на користь приватного підприємства "Фелікс" (94407, Луганська область, м. Краснодон, пл. Комсомольська, 1) кошти у розмірі 42 359,41 (сорок дві тисячі триста п'ятдесят дев'ять гривень 41 копійка) в якості повернення по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Фелікс" (94407, Луганська область, м. Краснодон, пл. Комсомольська, 1) судові витрати у розмірі 461,00 грн. (чотириста шістдесят одна гривня 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 25 березня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко