Ухвала суду № 30269887, 28.03.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.03.2013

Справа № 5021/359/2011

Суддя господарського суду Сумської області Моїсеєнко В.М., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш», м.Суми на дії державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області № 5021/359/2011 виданого 05.04.2011р. по справі № 5021/359/2011 за позовом - Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш», м.Суми до відповідачів: 1. Державного підприємства «Сумиспирт», с.Стецьківка; 2. Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, м.Київ, про стягнення 6463,25 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача Кисіль А.В.

від відповідачів: 1. не з’явився

2. не з’явився

ВДВС Вакула С.М.

За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.

В судовому засіданні 21.03.2013р. оголошувалдася перерва до 9 год.40 хв.28.03.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.03.2011 року по справі № 5021/359/2011 позовні вимоги позивача задоволені повністю , на користь позивача з першого відповідача стягнуто 6463,25 грн. боргу, 102,00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що 05.04.2011р. видано відповідний наказ.

04.03.2013р. позивач по справі подав скаргу на дії державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. по справі № 5021/359/2011, в якій просить скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Вакули С.М. про зупинення виконавчого провадження ВП № 35402865 від 31.10.2012р. та зобов’язати відділ державної виконавчої державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. по справі № 5021/359/2011.

29.04.2012р. постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Вакулою С.М. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. по справі № 5021/359/2011, проте постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 12.09.2012р., державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Вакулою С.М. було повернуто наказ господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. стягувачеві.

У відповідності до ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», заявник повторно пред’явив наказ господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. до виконання, направивши відповідну заяву про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2012р. вих.. № 04/09-012557 на адресу відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції.

На підставі зазначеної заяви було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. , проте постановою про зупинення виконавчого провадження ВП № 35402865 від 31.10. 2012р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Вакулою С.М. було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. у справі № 5021/359/2011.

Підставою для зупинення виконавчого провадження , згідно зазначеної постанови державного виконавця є той факт, що відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 17.07.2007р. порушена справа № 7/86-07 про банкрутство ДП «Сумиспирт», введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, державним виконавцем вдруге зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 05.04.2011р у справі № 5021/359/2011 на підставі п.8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Заявник вважає такі дії державного виконавця неправомірними, оскільки вимоги АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» виникли у 2010р. , тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, а мораторій на виконання його вимог не поширюється.

21.03.2013р. від відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції надійшли заперечення на скаргу позивача, згідно яких останній просить суд відмовити в задоволенні скарги , посилаючись на п.8 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та ухвалу господарського суду Сумської області від 17.07.2012р. по справі № 7/86-07 , якою зупинено зведене виконавче провадження № 24450223 про стягнення боргів з Державного підприємства «Сумиспирт» до вирішення господарським судом справи про банкрутство. Крім того, у наданих до суду запереченнях , відділ державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції зазначає, що в наказі господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. по справі № 5021/359/2011 не зазначено, які саме вимоги пред’явлено до виконання.

27.03.2013р. заявник – позивач по справі подав доповнення до скарги , які оглянуті в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню .

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» обставинами, що зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження є порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

З наведеної норми Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що необхідною умовою зупинення виконавчого провадження є не лише порушення господарським судом справи про банкрутство боржника, а й поширення при цьому на вимогу стягувача дії мораторію.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII зі змінами та доповненнями передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Згідно цього ж закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду від 17.07.2007р. по справі № 7/86-07 .

Конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів ( обов’язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов’язань , не діють.

З аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що дія мораторію розповсюджується на конкурсну заборгованість – вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника, та не поширюється на поточну заборгованість – вимоги, що виникли після порушення справи.

Вимоги позивача - АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» виникли у 2010 році (наказ видано у 2011 році), тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, а тому мораторій на виконання його вимог не поширюється.

Тому зупинення виконавчого провадження у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника не відповідають законодавству, оскільки відповідно до п. 8 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-XIV зі змінами та доповненнями господарським судом винесена ухвала про порушення процедури банкрутства підприємства.

В розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII зі змінами та доповненнями АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» є поточним кредитором, тобто кредитором за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Така ж правова позиція найшла своє відображення в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.02.2008 р. та Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. №04-5/1193 в абзаці 2 пункту 5.4., яким передбачено, що у вирішенні питання про те, на які вимоги кредиторів поширюється мораторій, слід виходити з такого.

Мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17 Закону (частини 6 та 24 статті 1, частина 5 статті 12 Закону).

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди».

Таким чином державний виконавець не мав законних підстав для винесення постанови про зупинення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» .

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Сумської області від 27.10.2011р. у справі № 5021/359/2011 постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Вакули С.М. про зупинення виконавчого провадження від 10.05.2011р. було скасовано та зобов’язано поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. у даній справі.

Таким чином, державним виконавцем вдруге зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду сумської області від 05.04.2011р. у справі № 5021/359/2011 на підставі п.8 ч.1 ст.37 Закону України « Про виконавче провадження», не зважаючи на той факт, що ухвалою господарського суду Сумської області від 27.10.2011р. скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Вакули С.М. про зупинення виконавчого провадження від 10.05.2011р. та зобов’язано поновити виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу суду.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України « Про виконавче провадження» наведено перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою. відповідно до п.2 зазначеної статті передбачається виконанню державною виконавчою службою, зокрема, накази господарських судів.

Частиною 1 ст.18 Закону України « Про виконавче провадження» встановлено вимоги до виконавчого документа, а саме назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, наказ господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. у справі № 5021/3569/2011 оформлений у повній відповідності до вимог чинного законодавства України та має всі необхідні реквізити для проведення виконавчих дій, тому твердження відповідача , викладені у запереченнях від 21.03.2013р. суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 11 Закону України « Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1, п. 2 ст.25 Закону України « Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що, державним виконавцем на момент винесення постанови про зупинення виконавчого провадження, не були здійснені дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV зі змінами та доповненнями.

Тому суд вважає скаргу обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 25, 39, 82 Закону України “Про виконавче провадження” ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче товариство «ВНДІкомпресормаш» ( 40020, м. Суми, пр.Курський,6, код 00220434) – задовольнити.

2. Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Вакули С.М. про зупинення виконавчого провадження ВП № 35402865 від 31.10.2012р.

3. Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 05.04.2011р. по справі № 5021/359/2011.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО