Рішення № 30269802, 28.03.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.13р.

Справа № 904/1636/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ

до Комунального закладу "Нікопольська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 222 592, 61 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: юрисконсульт Корягіна І.А., дов. № 1514 від 26.12.2012р.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (найменування позивача наведено з урахуванням його найменування відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи) звернулось до господарського суду з позовом до Комунального закладу "Нікопольська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення з останнього на свою користь основного боргу за поставлений та протранспортований природний газ у сумі 217 230, 30 грн., пені за період прострочення оплати поставленого та протранспортованого природного газу з 06.01.2013р. по 20.02.2013р. у сумі 4 106, 54 грн., інфляційних втрат, розрахованих на суму основного боргу із застосуванням індексу інфляції за січень 2013 року, у сумі 434, 46 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов’язання з 06.01.2013р. по 20.02.2013р. у сумі 821, 31 грн., а всього: 222 592, 61 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, що повністю або частково фінансуються з державного або місцевого бюджетів, № 093246-12Б від 21.02.2012р. щодо оплати у встановлений договором строк вартості послуг з постачання та транспортування природного газу, наданих позивачем відповідачу у грудні 2012 року, наявністю боргу відповідача за вказаний період постачання та транспортування природного газу у сумі 217 230, 30 грн. Відповідальність у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних та втрати від інфляції заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання, призначене для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

15.03.2013р. від відповідача засобами факсимільного зв’язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване зайнятістю представника відповідача у судовому засіданні при розгляді іншої справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2012р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (постачальник) та Комунальний заклад "Нікопольська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" (споживач) уклали договір № 093246-12Б на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, що повністю або частково фінансуються з державного або місцевого бюджетів (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) постачальник протягом 2012 року здійснює споживачу постачання та транспортування природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно до зовнішньоекономічних контрактів в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг з транспортування газу у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Договір укладено строком дії до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п. 10.1. Договору).

Передача газу здійснюється на межах балансової належності об’єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення) (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.2.1. Договору перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до Договору (наявний в матеріалах справи).

Кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об’єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору (п. 3.3. Договору).

Постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених оператором, де передає газ споживачу (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця (п. 2.5. Договору).

Згідно з п. 2.6. Договору послуги з постачання та транспортування газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору.

Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу та послуг з його транспортування за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника (п. 2.7. Договору).

Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов’язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. 2.8. Договору).

Згідно з п. 2.9. Договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору ціна за 1 000, 00 куб. м природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 3 509, 00 грн., крім того ПДВ 20 % - 701, 80 грн.:

збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України нараховується на ціну газу за 1 000, 00 куб. м природного газу і складає 70, 18 грн., крім того ПДВ 20 % - 14, 036 грн.;

тариф на постачання природного газу за 1 000, 00 куб. м природного газу становить 70, 50 грн., крім того ПДВ 20% - 14, 10 грн.;

тариф на транспортування природного газу розподільними та магістральними (або газовидобувними) газовими мережами за 1 000, 00 куб. м природного газу становить 305, 60 грн., крім того ПДВ 20% - 61, 12 грн.

Всього за 1 000, 00 куб. м природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання – 3 955, 28 грн., крім того ПДВ - 20 % - 791, 056 грн., разом за 1 000 куб. м – 4 746, 336 грн.

Загальна сума Договору складає 1 206 500, 00 грн.

Розрахунковий період за Договором становить один місяць (п. 4.5. Договору).

Відповідно до погодженого та підписаного позивачем та відповідачем акту прийому-передачі природного газу за грудень 2012 від 31.12.2012р. позивач здійснив подачу та безперервне транспортування природного газу відповідачу на суму 217 230, 30 грн.

Оплата вартості послуг з постачання та транспортування газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу (п. 4.6. Договору).

Відповідно до п. 4.6.1. Договору авансові та/або планові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником планового обсягу на розрахунковий період за п’ять календарних днів до початку місяця поставки газу.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання та транспортування газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п’ятого числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6.3. Договору).

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленого та протранспортованого природного газу у грудні 2012 року у встановлений Договором строк, наявність боргу відповідача у сумі 217 230, 30 грн., що і є причиною спору.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи умови Договору (п.п. 4.6.1., 4.6.3.), строк оплати поставленого та протранспортованого природного газу за спірний період та у спірній сумі є таким, що настав.

Доказів оплати вартості поставленого та протранспортованого природного газу відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спірний період у сумі 217 230, 30 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 217 230, 30 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пункт 6.2.2. Договору передбачає, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оскільки прострочення оплати відповідачем вартості поставленого та протранспортованого природного газу у грудні 2012 року має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати з 06.01.2013р. по 20.02.2013р. у сумі 4 106, 54 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого та протранспортованого природного газу у грудні 2012 року має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період прострочення оплати з 06.01.2013р. по 20.02.2013р. у сумі 821, 31 грн., інфляційних втрат, розрахованих на суму основного боргу із застосуванням індексу інфляції за січень 2013 року, у сумі 434, 46 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат перевірені господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки суд не вбачає поважних причин неявки представника відповідача у судове засідання. Суд не обмежував відповідача колом певних осіб для представництва його інтересів при розгляді даної справи судом.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За наявними у справі матеріалами суд не вбачає підстав дійти висновку, що відповідач не мав можливості замінити свого представника у зв'язку з його зайнятістю у судовому засіданні при розгляді іншої справи. Окрім того, до поданого клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не надав жодних доказів в підтвердження обставин, на які він посилається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу "Нікопольська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Першотравнева, 56, ідентифікаційний код 05494716) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, буд. 2; фактична адреса: 53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Сєрова, 51, ідентифікаційний код 03340920) основний борг у сумі 217 230 (двісті сімнадцять тисяч двісті тридцять) грн. 30 коп., пеню у сумі 4 106 (чотири тисячі сто шість) грн. 54 коп., інфляційні втрати у сумі 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 46 коп., 3% річних у сумі 821 (вісімсот двадцять одна) грн. 31 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 4 451 (чотири тисячі чотириста п’ятдесят одна) грн. 85 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.А. Коваль

Повне рішення складено 25.03.2013р.