Постанова № 30269680, 27.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2013 року 810/933/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелонте» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (ДПІ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелонте» про стягнення податкового боргу у сумі 4364,00 грн. з рахунків.

Зазначали, що податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, а оскільки у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, просили стягнути відповідний борг із рахунків боржника.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином. До початку судового засідання від представника ДПІ надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, жодних клопотань та заперечень проти адміністративного позову не надав.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

ТОВ «Мелонте» є юридичною особою, зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 26 жовтня 2009 року, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Вишгородському районі Київської області за №1556-ТОВ з 27 жовтня 2009 року (а.с. 9).

У відповідача утворився податковий борг у розмірі 4364 грн. (з податку на прибуток приватних підприємств - 114 грн., з податку на додану вартість - 4250 грн.) із наступних підстав.

У січні 2010 року працівниками ДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Мелонте» з питання неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 12 січня 2010 року № 40/15-166/36445290/6, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000211501/0 від 21.01.2011 року та визначено податкове зобов'язання у сумі 340 грн. за несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на прибуток приватних підприємств.

З урахуванням часткового погашення боргу за рахунок переплати на суму 226 грн., несплачена сума з цього податку становить 114 грн.

Крім того, на підставі акта перевірки № 2079/25-2/36445290 від 29 вересня 2011 року через неподання податкової звітності за січень-травень 2011 року з податку на додану вартість, ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0005631502 від 10 жовтня 2011 року та визначила податкове зобов'язання у розмірі 4250 грн.

Вказані повідомлення-рішення відповідачем оскаржені не були, тому є узгодженими.

Зазначені податкові зобов'язання в установлений законом строк не сплачено, на час судового розгляду відомості щодо погашення такого боргу відповідачем - відсутні.

Податковим органом направлено на адресу ТОВ «Мелонте» податкову вимогу від 11 лютого 2011 року №128 форми "Ю" на суму податкового боргу у розмірі 114 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, суд виходить із такого.

Як встановлює стаття 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України (ПК України, ПКУ) платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням пункту 46.1 статті 46 ПКУ податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Нормами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України врегульовано, що грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового боргу та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Однак, підпунктом 20.1.27 пункту 20.1 статті 20 ПКУ встановлено право органу державної податкової служби визначати у встановлених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платника податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як закріплює підпункт 14.1.157 статті 14 ПКУ податковим повідомленням-рішенням є письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Як передбачає стаття 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу.

Як зазначено у пункті 14.1.175 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, передбачено підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодеку України.

Згідно пункту 87.1 статті 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За правилами пункту 95.2. статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За нормами 95.3. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 цієї ж статті орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За приписами пункту 41.5 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості позивачем суду надані, їх копії долучені до матеріалів справи. Відповідач на пропозицію подати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, відповідних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

За правилами частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свдків та проведенням судових експертиз.

За відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, підстави для присудження на його користь судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути із розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелонте» на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 4364 (чотири тисячі триста шістдесят чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.