Рішення № 30268159, 13.02.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 429/12540/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., при секретарі - Антощенко В.В., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Косікової Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення сум інфляційних втрат та 3 % річних,-

В С Т А Н О В И В :

11 грудня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", в якому просить стягнути 1554 грн. 98коп. інфляційних нарахувань на суму боргу та 630 грн. 02 коп. 3% річних.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2009 року з відповідача на користь позивача стягнуто моральну шкоду у розмірі 7000 грн., рішення суду набрало законної сили 13.07.2009 року. В період з 13.07.2009 року по 27.12.2011 року (дату перерахування коштів відділом державної виконавчої служби) відповідач ухилявся від сплати зазначених коштів. Позивач вважає, що відповідачем порушено грошове зобов'язання, тому просить суд задовольнити його вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, посилався на доводи позовної заяви та додатково пояснив, що відшкодування моральної шкоди зводиться до сплати грошей, тому його можна вважати грошовим зобов'язанням, а статтями 598, 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись в своїх запереченнях на те, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, не є грошовими зобов'язаннями. Крім того позивачем наведено невірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, внаслідок чого суми завищені.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

28.09.2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду від 01.04.2009 року про стягнення з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у сумі 7000 грн. (а.с.23).

30.01.2012 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного рішення, у зв'язку з тим, що суму перераховано стягувачеві у повному обсязі (а.с.24).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відтак, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

З урахуванням викладеного положення ст. 625 ЦК України регулюють зобов'язальні правовідносини, тобто поширюються на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду.

Оскільки між сторонами виникли деліктні, а не договірні зобов'язання, підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України не має.

Таким чином, дія ч. 2 ст. 625 ЦК України про обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки відсутні правові підстави для його задоволення.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя А. О. Врона