Постанова № 30263392, 28.03.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

28 березня 2013 року Справа № 823/441/13-а

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за відсутністю представників сторін, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу на суму 3790 грн. 97 коп., -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, в якому просить визнати дії протиправними; визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ф 323 від 06.02.2013р.; зобов'язати припинити нарахування позивачу єдиного внеску як особі, що перебуває на пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.02.2013р. він отримав вимогу про сплату недоїмки від 06.02.2013р. № Ф-323 УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області. Позивач не погоджується з вказаними вимогою, вважаючи її незаконною, а тому оскаржує її в судовому порядку. Відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», починаючи з серпня 2011р. обов'язок щодо сплати єдиного внеску є добровільним, у зв'язку з чим ОСОБА_1 просить припинити нарахування йому єдиного внеску як пенсіонеру за віком.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав клопотання, згідно якого підтримав позовні вимоги та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак надіслав письмові заперечення проти задоволення позову, у яких зазначив, що умови призначення позивачу пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Враховуючи зазначене, положення частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» поширюються на осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач отримує пенсію, призначену відповідно до інших законів України, а тому йому необхідно сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах. Крім того, в своїх запереченнях представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності.

Оскільки відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, суд відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України розглядає справу у відсутність відповідача та у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 є фізичною особою підприємцем, який зареєстрований Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області 06.12.2007р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 позивач з 01.01.2012р. перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Згідно повідомлення-розрахунку від 06.02.2013р. № Ф-323 УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області нараховано позивачу суму єдиного внеску за 2011р. - 2024 грн. 76 коп., за 2012р. - 3 790 грн. 97 коп., всього 5815 грн. 73 коп.

06.02.2013р. відповідачем прийнято вимогу про сплату недоїмки № Ф-323. У вказаній вимозі зазначено, що станом на 06.02.2013р. заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску за 2012р. становить 3790 грн. 97 коп.

Статтями 18, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058 (у подальшому - Закон №1058) визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, № 2464-VI ( у подальшому - Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 статті 4 Закону №2464 визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058 (у подальшому - Закон №1058) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Разом з цим, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому частина третя вказаної статті чітко передбачає, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Таким чином, зменшення пенсійного віку є пільгою особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, і не змінює вид пенсії, яка таким особам призначається, а саме: пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону №1058.

Посилання відповідача на призначення позивачеві пенсії за віком відповідно до інших, ніж Закон №1058, законів, спростовується вищезазначеним, тому є необґрунтованим.

Беручи до уваги вказану обставину, суд приходить до висновку, що відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464 позивач звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого сплачувати єдиний внесок не зобов'язаний, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вимоги від 15.02.2013р. № Ф-152 щодо сплати єдиного внеску за 2012р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску позивачу, як особі, що перебуває на пенсії за віком суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464 пенсіонери за віком звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі закону, і не потребують винесення Пенсійним фондом України чи його територіальними органами індивідуальних рішень за їх зверненнями.

Вказане підтверджується положеннями статей 12, 13 та 14 Закону №2464, які визначають завдання, права та обов'язки Пенсійного фонду України та його територіальних органів і відповідно до яких звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та винесення відповідного рішення до компетенції останніх не відноситься.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 3 ст. 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску позивачу, як особі, що перебуває на пенсії за віком є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо винесення вимоги Ф-323 від 06.02.2013р.

Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області № Ф-323 від 06.02.2013р. на суму 3 790 (три тисячі сімсот дев'яносто) гривень 97 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Руденко