Постанова № 30262313, 29.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р. справа № 2а/0470/1536/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Бідник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року у справі № 2а/0470/1536/11 за позовом прокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради про стягнення податкового боргу,-

встановив:

У січні 2011 року прокурор м. Жовті Води в інтересах держави в особі Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції ( далі -Позивач) звернувся з позовом до Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради ( далі -Відповідач), в якому, з урахуванням уточнених вимог( а.с.128), просив стягнути з Відповідача на користь держави податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 2 2 427 272.18 гривень та податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі -4 136.53 гривни

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року адміністративний позов прокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал»Дніпропетровської обласної ради про стягнення податкового боргу -задоволено у повному обсязі.

Крім того, ухвалою цього ж суду від 26 серпня 2011 року роз'яснено указане рішення таким чином, що стягнення податкового боргу має відбуватись за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків ( а.с.224)

Постанова суду обґрунтована тим, що наявність у Відповідача податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 2 431 046.58 гривень та податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 4 136.53 гривни встановлена належними доказами. А у зв'язку з непогашенням її Відповідачем добровільно, вона має бути стягнута у судовому порядку на користь держави.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податковим органом не у повній мірі використані положення статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами «№2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі -Закон №2181), а саме -використання додаткових джерел для погашення податкового боргу Відповідача, в тому числі, Позивачем не виконані вимоги пункту 11.1 ст. 11 Закону № 2181, не використана можливість погашення податкової заборгованості за рахунок активів Відповідача - дебіторської заборгованості Петрівської та Ганівської сільських рад. Судом також не враховано, що податковим органом безпідставно змінювалось цільове призначення платежу -по 14 платежах ними здійснювалось погашення податкової заборгованості по розстрочених платежах, які ДПІ спрямовувала у рахунок погашення інших зобов'язань. Щодо податкового боргу по земельному податку, який заявлено по цій справі, то він у повній мірі сплачений підприємством.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал»Дніпропетровської обласної ради зареєстроване виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області 18.11.2002 року за № 12251050002000080 ( а.с.8).

Внаслідок несплати в установлені строки самостійно задекларованих сум та сум за договорами про розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань по податку на додану вартість у Відповідача виник податковий борг.

Позивачем надано договори про розстрочення податкових зобов'язань від 02 березня 2010 року №104, від 30 березня 2010 року №134, від 30 квітня 2010 року №142, від 31 травня 2010 року №189, від 30 червня 2010 року №201, від 30 липня 2010 року №234, від 30 серпня 2010 року №287, від 30 вересня 2010 року №315 , від 01 листопада 2010 року № 367, від 30 листопада 2010 № 405 та додаткові угоди до них, податкові декларації з податку на додану вартість ( а.с.25-113), акт звірки від 15.03.2011 року щодо позовних вимог від 24.01.2011 року, відповідно до якого сума податкового боргу з податку на додану вартість за даними ОДПІ -2431046.58 грн., а за даними Підприємства -2117779.04 грн., податковий борг по земельному податку за даними ОДПІ -4136.53 грн., підприємство вважає, що податковий борг відсутній, на підтвердження чого надані платіжні доручення, за підприємством обліковується лише пеня у сумі 756.38 грн.. ( а.с.114, 115-117)

Жовтоводською об'єднаною державною податковою інспекцією Відповідачу винесено податкові вимоги та направлені на його адресу: перша податкова вимога від 31 січня 2003 року №1/36 про сплату боргу в сумі 87 702. 35 грн. вручена Відповідачу 07 лютого 2003 року; друга податкова вимога від 11 березня 2003 року №2/66 про сплату боргу в сумі 103 574, 07 грн. вручена Відповідачу 12 березня 2003 року

Суд дійшов висновку, що на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом відповідач податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 2431408.71 грн. в добровільному порядку не сплатив, доказів погашення боргу в матеріали справи не надав.

З посиланням на статті Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами «№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі -Закон №2181) судом попередньої інстанції зазначено про правомірність стягнення з Відповідача податкового боргу на загальну суму 2431408.71 грн., який складається із податкового боргу з податку на додану вартість - у розмірі 2 427 272.18 гривень та податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі -4 136.53 гривни, та задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідач по справі є комунальним підприємством, відповідно до Статуту підприємство засновано на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області і знаходиться в управлінні Дніпропетровської обласної ради( орган управління майном ( а.с. 9-11).

Відповідно до статті 4.1 Статуту майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області закріплюється за ним на праві господарського відання ( стаття 4.2 Статуту).

Відчуження комунального майна, що є в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області і закріплене за Підприємством, здійснюється Органом управління майном у порядку, встановленому чинним законодавством ( стаття 4.4. Статуту)

Правовідносини сторін, щодо яких подано позов, регулюються нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі -Закон №2181).

Відповідно до статті 11 указаного Закону у разі, коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, та не підлягає приватизації, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

У разі коли сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття рішення щодо:

надання відповідної компенсації бюджету, до якого має зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків;

реорганізації такого платника податків з урахуванням правил, встановлених цим Законом;

ліквідації такого платника податків та списання податкового боргу;

оголошення такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення звернення. У разі коли податковий орган не отримує зазначену відповідь у визначений цим пунктом строк або отримує незадовільну відповідь, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

Аналіз вищенаведених норми дає підстави зробити висновок, що законодавством передбачено особливий порядок для погашення податкового боргу платників податків, які перебувають у державній або комунальній власності та виконують соціальні функції, зокрема з тепло -водопостачання населення.

Матеріалами справи підтверджується, що майно відповідача належить до об'єктів комунальної власності. Відповідач є підприємством водопостачання населення у Дніпропетровській області та перебуває в управління Дніпропетровської обласної ради. Майно підприємства не підлягає приватизації, як таке, що забезпечує соціальні функції з водопостачання населення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем під час розгляду даної справи, у порушення вимог ст.71 КАС України не було надано доказів, що з метою погашення узгодженого податкового зобов'язання КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради податковий орган діяв відповідно до п. 11.1, 11.2 ст. 11 Закону №2181-ІІІ. Наявність лише листів-звернень до голови Дніпропетровської обласної ради без отримання відповіді та без звернення до суду із заявою про визнання указаного платника податків банкрутом, на думку колегії суддів, не може свідчити про повне дотримання податковим органом положень п. 11.1, 11.2 ст. 11 Закону №2181-ІІІ .

Таким чином, оскільки Законом №2181-ІІІ встановлено відповідний порядок стягнення податкового боргу комунальних підприємств, а обставини справи свідчать про порушення податковою інспекцією цього порядку погашення податкового боргу Позивача, слід визнати, що звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу Відповідача, є передчасним, що, у свою чергу, є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198 , п.1 ч.4 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал Дніпропетровської обласної ради - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року у справі № 2а/0470/1536/11 -скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову прокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції -відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в поряду та в строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник