Постанова № 30260853, 28.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року об 11 год. 45 хв.Справа № 808/1061/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Тєтєрєвої К.О.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)», м. Вільнянськ Запорізької області

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов позов від Державного підприємства «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» (далі - ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)», позивач) до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Вільнянська МДПІ Запорізької області ДПС, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.12.2012 №0001191504 на суму 9 375,00 грн. та №0001201504 на суму 6 250,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку з податку на додану вартість за вересень 2012 року, за результатами якої складено Акт від 19.12.2012 №997/15-08680075. На підставі Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 27.12.2012 №0001191504 та №0001201504. З вищезазначеними податковими повідомленнями-рішенням позивач не погоджується вважає їх неправомірними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що податковим органом було знято з р.5 декларації з ПДВ за вересень 2012 року операції, які звільнені від оподаткування (послуги з постачання теплової електроенергії), та включено вказану суму до операцій, які підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Позивач зазначає, що на думку МДПІ операції з постачання теплової електроенергії не звільняються від оподаткування. Позивач із такою позицією не погоджуються, та зазначає що комунально-побутові послуги, що надаються підприємствами пенітенціарної системи звільняються від оподаткування згідно до ст. 197 Податкового кодексу України. Позивач вказує, що він не повинен сплачувати податкові зобов'язання за загальними підставами за здійснення операцій, які звільнені від оподаткування згідно до вимог податкового законодавства.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 28 лютого 2013 року подав до суду клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням представника позивача в судовому засіданні у Вільнянському районному суді. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача 11.02.2013 надав до суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що у ході перевірки, здійсненої 19.12.2012 встановлено, що позивачем до р.5 декларації з ПДВ за вересень 2012 року включено, як звільнені від оподаткування операції - послуги з постачання теплової електроенергії. Відповідач звертає увагу, що послуги з постачання теплової електроенергії відносяться до операцій, які підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Пункт 197.1.7 ст. 197 Податкового кодексу містить вичерпний перелік послуг, при наданні яких суб'єкти господарювання згідно Податкового кодексу звільняються від оподаткування. Відповідач звертає увагу, що податкове законодавство не відносить послуги з постачання теплової електроенергії до послуг, що звільняються від оподаткування.

28 лютого 2013 року представник відповідача подав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження. Проти позову заперечує у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до Довідки Серія АБ №418854 Головного управління статистики у Запорізькій області Державне підприємство «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» 22.05.2000 зареєстроване як юридична особа за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд. 1, ідентифікаційний код 08680075.

19 грудня 2012 року на підставі п.200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Вільнянської МДПІ Запорізької області Мурашкіною С.В., проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року Державного підприємства «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)».

Перевіркою встановлено, що в порушення п. «ґ» п.п.197.1.7 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України платником задекларовано обсяги з постачання теплової енергії, як такі, що звільнені від оподаткування - які повинні оподатковуватись за основною ставкою.

За результатами перевірки складено Акт перевірки №997/15-08680075 від 19.12.2012.

На підставі Акту перевірки №997/15-08680075 від 19.12.2012 винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001191504 від 27.12.2012, яким ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 9 375,0 грн.;

- №0001201504 від 27.12.2012, яким ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 6 250,0 грн.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, що стосується даного випадку, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Суд критично ставиться до позиції позивача, щодо сплати звільнення операцій з постачання теплової електроенергії від оподаткування з огляду на наступне.

Стаття 197 Податкового кодексу України встановлює виключний перелік операцій, які звільнені від оподаткування. Що стосується установ пенітенціарної системи, то лише п.п. «ґ» п.п.197.1.7 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України передбачено що, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з :

- харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи, а саме:

1) харчування, у тому числі приготування їжі;

2) забезпечення одягом, білизною, взуттям та постільними речами;

3) користування кімнатами тривалих побачень;

4) послуги поштового та телефонно-телеграфного зв'язку;

5) постачання продуктів харчування і предметів першої необхідності;

6) ремонт взуття та одягу;

7) додаткове медичне обслуговування;

8) банно-пральні послуги;

9) прокат кіно- та відеофільмів, культурно-освітні заходи.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» подано до Вільнянської МДПІ Запорізької області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість вх.№9064686098 від 19.10.2012, відповідно до якої в рядку 5 позивачем задекларовано «операції звільнені від оподаткування» - послуги з постачання теплової енергії.

Проаналізувавши статтю 197 Податкового кодексу України суд зазначає, що вказана стаття не містить положень, які звільняють установи пенітенціарної служби України від оподаткування операцій з постачання теплової енергії, отже суд приходить до висновку, що позивач неправомірно включив цю операцію до рядку 5 декларації з податку на додану вартість «Операції звільнені від оподаткування».

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За правилами п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем в ході проведення перевірки підприємства позивача встановлено заниження суми податкового зобов'язання, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за вересень 2012 року, у зв'язку з чим Вільнянською МДПІ Запорізької області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 27.12.2012 №0001191504 та №0001201504, якими збільшено суму грошового зобов'язання ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищезазначеного судом встановлено, що ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» подано до Вільнянської МДПІ Запорізької області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість вх.№9064686098 від 19.10.2012, відповідно до якої в рядку 5 позивачем задекларовано «операції звільнені від оподаткування» - послуги з постачання теплової енергії, які відповідно до Податкового кодексу України не входять до переліку операцій, що звільняються від оподаткування, відповідачем доведено, що Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби діяла у межах наданих їй повноважень та на підставі діючого законодавства, а відтак суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2012 №0001191504 на суму 9 375,00 грн. та №0001201504 на суму 6 250,00 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара