Ухвала суду № 30260133, 27.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року справа №812/826/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.,

за участю представників сторін по справі:

від позивача: Просвєтова Д.Г.,

від відповідача: Буркова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013р. по справі № 812/826/13-а (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом Приватного підприємства «Виробнича фірма «Агротех» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2012 № 0000832310 та № 0000842310, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2012 № 0000832310 та № 0000842310.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від20 лютого 2013р. позов задоволено повністю, внаслідок чого визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 02.08.2012 р. № 0000832310 та № 0000842310.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Донарахування позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість вважає правомірним, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України. Відповідач вважає, що позивач не довів реальність угод з ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс».

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт № 291/23/32538804 від 07.07.2012р.. та прийнято податкові повідомлення - рішення від 02.08.2012 р.:

-№ 0000832310 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 309432,00 грн., з яких за основним зобов'язанням - 309426,00 грн., штрафні санкції - 6,00 грн.,

-№ 0000842310 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20445,00 грн., у тому числі за січень 2011 року на суму 5838,00 грн. та за травень 2011 року у сумі 14607,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог : п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 309426,00 грн., у тому числі за січень 2011 року у сумі 6465,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 68102,00 грн., за березень 2011 року у сумі 133581,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 25281,00 грн., за травень 2011 року у сумі 61041,00 грн., за червень 2011 року у сумі 14956,00 грн.

В основу висновків акту перевірки полягли ознаки нікчемності угод, укладених позивачем з ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс», передбачені ст.203, ч.1,2 ст.215, ст..216 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до перевірки надано всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження правовідносин з ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс». Підставою для винесення зазначених податкових повідомлень - рішень послугувало встановлення на підставі акту ДПІ у Подільському районі м. Києва про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 від 20.09.2011 № 352/23-618/35017678, відсутність реальної можливості поставок товарів у зв'язку з тим, що постановою старшого слідчого СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві від 17.05.2011 про порушення кримінальної справи за фактом підробки документів ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс» та фіктивного підприємництва за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

У п.198.6 наведеної норми визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1); - при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ( Покупець) та ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс» укладено договір від 03 січня 2011 року № БС-03/011 купівлі-продажу металу в асортименті та металовиробів згідно специфікацій. Відповідно до п. 2.4 договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця.

Факт отримання позивачем товару у ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс» підтверджується наданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами (видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товару, видача яких підтверджена даними журналу реєстрації виданих довіреностей), які складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Оплата отриманої продукції підтверджена платіжними дорученнями про перерахування коштів з відмітками банківської установи.

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем надано відповідні товарно-транспортні накладні, подорожні листи.

У якості доказів використання придбаної у ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс» продукції позивачем надано лімітні відомості на виготовлення машин сепарувальних МС-10/5, МС-50/30, МС-40/20, МС-20/10, МС-4/2, виробником яких є ПП «Виробнича фірма «Агротех», та відповідно до яких під час виготовлення вказаного обладнання використано електронні системи ЕСК-10, пульти управління ЕПУ-49 та інше приладдя, придбане у ТОВ «Бізнес сервіс А-Плюс».

Слід також зазначити, що у акті Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Київа № 352/23-618/35017678 від 20.09.2011 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс» з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.06.2011» наведено інформацію про формування ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс» податкових зобов'язань за вказаний період також і за рахунок операцій з продажу продукції позивачеві.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані. Відповідач, встановлюючи факт нікчемності укладеного правочину, фактично керувався лише припущеннями, що є недопустимим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013р. по справі № 812/826/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013р. по справі № 812/826/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 березня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 01 квітня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г.Сухарьок