Рішення № 30257982, 20.03.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/896/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (правонаступник закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", надалі - ОСОБА_2) у лютому 2013 року звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № SIXRRX21330529 від 12.09.2008 року в сумі 28 182,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, просила розглядати справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Згідно з частиною другою статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, зазначивши, що у 2008 році брав у Банку кредит. Повністю не розрахувався через скрутне матеріальне становище у зв'язку з хворобою матері та її лікуванням. Зобов'язався сплатити заборгованість за кредитним договором.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10 та частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір № SIXRRX21330529 від 12.09.2008 року (далі - Договір), який складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт).

Згідно з пунктом 1.4 ОСОБА_2 датою укладення договору є дата підписання позичальником Заяви позичальника (а.с.7).

На підставі зазначеного ОСОБА_2 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4 991,52 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.09.2010 року.

Відповідно до пункту 2.1 ОСОБА_2 зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству. Строк, термін повернення, розмір кредиту, цілі, проценти, винагороди, розмір щомісячного платежу, період уплати платежів визначені в Заяві позичальника. Для виконання укладеного ОСОБА_2 відкриває позичальнику рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості за кредитом, процентам та іншим платежам.

Пунктами 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 ОСОБА_2 передбачено обов'язок позичальника використати кредит на цілі, зазначені у Заяві, погашати кредит у порядку та строки відповідно до Заяви, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Заяви та пункту 4.1 Умов та тарифів. Повну сплату процентів здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу зобов'язання одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами кредитного договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати шляхом надання позичальником Банку грошових коштів (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, а також процентів, комісії та інших витрат згідно з умовами ОСОБА_2.

Пунктами 3.2.9, 4.6 ОСОБА_2 передбачено, що при непогашенні кредиту в строки, встановлені у Заяві, на залишок заборгованості з простроченої суми кредиту нараховується пеня відповідно до пункту 5.1 цих Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

Згідно з пунктом 5.1 ОСОБА_2 у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1,25 % від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. При цьому проценти за користування кредитом на суму простроченої заборгованості додатково до зазначеної пені Банком не нараховуються.

Відповідно до положень частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

З пункту 5.3 ОСОБА_2 слідує, що при порушенні позичальником строків платежів з будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених ОСОБА_2 більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язується сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Пунктом 5.5 ОСОБА_2 передбачено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (пені), штрафів за цим ОСОБА_2 встановлюється сторонами тривалістю п'ять років.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 06 лютого 2013 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 28 182,34 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 3 495,22 грн., процентам за користування кредитом у сумі 218,58 грн., комісії в сумі 419,30 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 22 231,03 грн., а також штрафів, нарахованих відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та 1 318,21 грн. (процентна складова).

Стаття 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до принципу диспозитивності, передбаченого статтею 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, у межах, заявлених ними вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Виходячи з наведеного, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 із заявою про зменшення розміру неустойки до суду не звертався та жодних доказів наявності обставин для зменшення неустойки суду не надав.

Також, матеріали справи не містять даних про істотні обставини, якими в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням умов договору згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому, при невиконанні рішення суду, у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинились. Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем ОСОБА_1 у порушення норм закону та умов ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконані.

Згідно зі статтею 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

З урахуванням вищезазначеної норми права, а також положень статті 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).

Крім того, згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами вищезазначеного кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати пеню та штрафи за порушення зобов'язання, але за різних підстав порушення умов договору.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог.

З ОСОБА_1 на користь Банку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у сумі 28 182,34 грн., яка утворилась станом на 06.02.2013 року.

Згідно зі статтею 88 ЦПК України з відповідача на користь Банку підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 281,82 грн.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 549-551, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 158, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рахунок № 29092829003111 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором № SIXRRX21330529 від 12.09.2008 р. в сумі 28 182 грн. 34 коп. (Двадцять вісім тисяч сто вісімдесят дві грн. 34 коп.), яка утворилась станом на 06 лютого 2013 року та складається з заборгованості: за кредитом в сумі 3 495,22 грн., процентам за користування кредитом в сумі 218,58 грн., комісії в сумі 419,30 грн., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в сумі 22 231,03 грн., а також штрафу в сумі 1 818,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рахунок № 64993919400001 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 судові витрати в розмірі 281 грн. 82 коп. (Двісті вісімдесят одна грн. 82 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.М. Проскурня