Ухвала суду № 30257432, 28.03.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3352/13-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої - судді Тарасюк К.Е.,

суддів Соколова О.М., Ільєвої Т.Г.,

при секретарі Фурмановій В.М.,

за участю прокурора Матюшенко К.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

представників потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

провівши в приміщенні суду судове засідання у кримінальному провадженні за обвинувальним актом за підозрою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва з 13.02.13р. за підсудністю з Апеляційного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України.

20.02.13р. ухвалою суду в підготовчому судовому засіданні запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6, який був продовжений ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 01.02.03р. до спливу двомісячного строку, з дня її постановлення, було залишено без змін.

Листом начальника Київського СІЗО Родчина Р.Й. від 22.03.13р., який надійшов до суду 25.03.13р., зверталась увага на те, що 29.01.13р. згідно відмітки Голосіївського районного суду м.Києва було отримано обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні, а тому, двомісячний строк утримання ОСОБА_6 під вартою відповідно до ч.3 ст.331 КПК України спливає 29.03.13р., у зв`язку з чим висловлено прохання терміново вирішити питання щодо подальшого тримання його під вартою.

В ході судового розгляду на підставі вказаного листа та вимог ст. 331 КПК України, судом на обговорення було поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.

Прокурор просив продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою ще на 2 місяці, пославшись на те, що останній є особою, що не має судимості згідно ст.89 КК України, схильний до вчинення правопорушень. Крім того, прокурору, як процесуальному керівнику в інших кримінальних провадженнях, відомо, що ОСОБА_6 має намір покинути територію України та згідно інформації Державної прикордонної служби України до моменту свого затримання ОСОБА_6 багаторазово перетинав державний кордон України, що на думку прокурора свідчить про можливість ОСОБА_6 переховуватись від суду. Прокурор зауважила про наявність ризиків, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 зможе також впливати на свідків та продовжити злочинну діяльність.

Представники потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_3 підтримали позицію прокурора. При цьому, представник потерпілого ОСОБА_4 звернув увагу, що ОСОБА_6 має нерухомість в Іспанії і подвійне громадянство, що свідчить про його можливість покинути територію України.

Захисник ОСОБА_2 оголосив письмові пояснення, в яких вважав недоцільним продовження ОСОБА_6 строків тримання під вартою та просив обрати йому запобіжний захід у виді застави, пославшись на те, що досудове слідство по справі завершено, обвинувачений позбавлений можливості вплинути на встановлення істини у справі. Захисник стверджував, що факт наявності у ОСОБА_6 подвійного громадянства нічим не підтверджено. Натомість, ОСОБА_6 є громадянином України, має постійне місце проживання в с.Рославичі, Київської області, де характеризується позитивно, алкогольні та наркотичні напої не вживає, має хвору мати 77-річного віку, неповнолітню дитину, з якими разом мешкав і здійснював їх утримання. Крім того, послався на наявність у ОСОБА_6 низки захворювань, які потребують лікування.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали позицію захисника ОСОБА_2

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з відмітки вхідного штампу Голосіївського районного суду м.Києва на листі старшого прокурора відділу прокуратури м.Києва Матюшенко К., вказане кримінальне провадження надійшло до суду 29.01.13р.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 01.02.13р. строк перебування ОСОБА_6 під вартою було продовжено.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що строк перебування ОСОБА_6 під вартою спливає 29.03.13р.

Вирішуючи питання доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, суд виходив з наступного.

п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

ОСОБА_6 перебуває під вартою в умовах Київського СІЗО з 10 жовтня 2012 року без постановлення судового рішення по суті пред'явленого йому обвинувачення.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Разом з цим, тривале тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 вказаної Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Суд враховує, що сама лише тяжкість злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Разом з тим, оцінивши в сукупності доводи, якими прокурор обґрунтовує доцільність подальшого утримання ОСОБА_6 під вартою, великий розмір цивільних позовів, заявлених до обвинувачених у справі, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що такий більш м'який запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_6, як застава, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому, судом враховувався той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 є таким, що не має судимості, згідно ст.55 КК України (1960р.), одружений, має неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з яким згідно довідки директора ТОВ КМ «Рославичі» проживає поАДРЕСА_1 має визначене місце реєстрації і проживання, де характеризується позитивно, має мати ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є пенсіонером (довічно) у зв`язку зі втратою годувальника та страждає рядом хронічних захворювань, а також стан здоров`я ОСОБА_6, який також має ряд хронічних захворювань: ішемічна хвороба серця, стенокардія напруги, атеросклеротичний кардіосклероз, транзиторна ішемічна атака у ВББ від 20.08.12р., шийна цервікалгія, стеатогепатит, гіперурікемія, гіперхолистеринемія, вузловий зоб, вазомоторний риніт.

При цьому, позиція прокурора щодо можливості ОСОБА_6 виїхати закордон, враховуючи наявність у матеріалах кримінального провадження паспорту на його ім`я для виїзду закордон, а також на можливість впливати на свідків та продовжити злочинну діяльність, на думку колегії суддів нічим об`єктивно не підтверджена.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 із триманням під вартою на заставу, вважаючи, що такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При цьому, з огляду на тяжкість злочинів, які інкримінуються ОСОБА_6, суд вважає необхідним розмір застави визначити у максимальних межах, передбачених п.3 ч.5 ст. 182 КПК України.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу і у такому розмірі, суд виходив з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, в тому числі вказаних прокурором.

Суд також вважає за доцільне покласти на ОСОБА_6 у випадку внесення ним застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці з дня винесення ухвали.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 196, 331, 369 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Змінити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.Харкова, громадянину України, одруженому, маючому неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 такому, що не має судимості, згідно ст.55 КК України (1960р.), обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України, -

запобіжний захід з тримання під вартою на заставу у розмірі 300 /трьохсот/ мінімальних заробітних плат, що дорівнює 344100 /триста сорок чотири тисячі сто/ гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці повинна бути внесена протягом 5 днів з дня винесення ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві, -

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки:

- з'являтися на виклик до суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити на два місяці, тобто до 28 травня 2013 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Тарасюк К.Е.

Судді Соколов О.М.

Ільєва Т.Г.