Рішення № 30256507, 21.03.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/12067/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

21 березня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Білоусової О.М.,

при секретарі Мельник В.Ю.,

за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „Торговий дім Україна про стягнення вартості майна,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2012 р. позивач звернувся до суду з позовом до ЗАТ „Торгівельний дім України, який згодом уточнив, про стягнення вартості майна. В позові зазначив, що він є акционером ЗАТ „Торгівельний дім України, що підтверджується протоколом №5 загальних зборів товариства від 10.02.2004 р. В період з 12.04.2002 р. по 25.07.2006 р. він працював директором зазначеного товариства. Після звільнення він намагався забрати свої особисті речі та майно, яке належить йому на праві власності та знаходиться на території товариства, але з боку директора він отримав відмову. Зазначає, що право власності на придбане майно підтверджується наступними документами: 20.11.2002 р. відповідно до договору купівлі-продажу він придбав у ПП „Укртрансавто верстати та сплатив їх вартість платіжним дорученням №21 від 20.11.2002 р.: верстат фрезерний ФСШ - 1; верстат ШЛПС-1; верстат круж Ц6- 2; верстат ЦМЕ; верстат комбінований КС 351; верстат комбінований 357; верстат рейсмусний СР-6-9; верстат столярний мод. 2м 112; верстат наждачний строгальний; верстат фуговочний СФ 6. Також 10.10 2003 р. він придбав у ПП ОСОБА_4 за 20787 грн. верстат «ОСОБА_5 - 3200», що підтверджується видатковою накладною № 001 від 10.10.2003 р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №0473 от 10.10.2003 р., а 07.03.2003 р. він придбав у ПП ОСОБА_6 за 3200 грн. теплогенератор «Бізон» тип 6с, що підтверджується накладною № 149 від 07.03.2003 р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №149 від 07.03.2003 р. Також 31.12.2005 р. він придбав у ПП ОСОБА_7 за 3000 грн. аспіраційну систему, що підтверджується накладною № 012156 від 31.12.2005 р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №4204 від 31.12.2005 р. та 31.12.2005 р. - у ПП ОСОБА_7 за 3000 грн. торцовочну пилу, що підтверджується накладною № 012157 від 31.12.2005 р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №4205 від 31.12.2005 р.; 23.01.2006 р. придбав у ПП ОСОБА_8 за 2810 грн. компьютер Семпрон 2800/512Мb/80Gd/128Мb/DVD-RW та за 1400 грн. Монітор 17 Viewsonic VA 702, що підтверджується актом приймання - передачі товару № б/н від 23.01.2006 р. та копією чеку від 23.01.2006 р; 23.01.2006 р. - у ПП ОСОБА_5 за 315 грн. Картридж квитанція до к прибутковго касового ордеру № 854 от 23.01.2006 р.; 14.02.2006 р. - ПП ОСОБА_9 за 18400 грн. верстат форматно раскроєчний М-590 - накладна № 7 від 14.02.2006 р. та квитанція до прибуткового касовому ордеру №74 від 14.02.2006 р.; 25.03.2005 р. - у ПП ОСОБА_10 за 500 долларов США верстат двухфрезерний для виїмки пазов акт закупки №317 від 25.03.2005 р. станом на 01.11.2012 г. 500 долларов США по банківському курсу 8 грн. 15 коп. за 1 доллар США складає 4075 грн. Таким чином придбавши це майно, він витрати власні кошти в сумі 60804 грн. 55 коп. Зазначає, що 15.09.06р. він звертався до Бердянського міськрайсуду з позовом до відповідача про витребування вказаного майна з чужого незаконного володіння. Решеням місцевого суду позов було задоволено, рішення апеляційної інстанції дане рішення скасовано та в задоволенні його позові відмовлено. Посилається на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України та зазначає, що частина майна, а саме: верстат фрезерний ФСШ - 1; верстат ШЛПС - 1; верстат круж. Ц6- 2; верстат ЦМЕ; верстат комбінований КС 351; верстат комбінований 357; верстат рейсмусний СР-6-9; верстат столярний мод. 2м 112; верстат наждачний строгальний; верстат фуговочний СФ 6 відповідач поставив на свій баланс, але зроблено безпідставно, так як це майно як і інше він не передавав ні по договору ні по акту приймання-передачі. До теперішнього часу відповідач мано не повернув та не відшкодував його вартість. Посилається також на ст. 625 ЦК України та зазначає, що станом на дату його звільнення з товариства вартість його майна складала 60804 грн. 55 коп. та ним було здійснено розрахунок, що додається вартості майна, яку повинен відшкодувати відповідач, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за період з 25.07.2006 р. по 01.01.2013 р., яка складає 130155 грн. 21 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та йог представник (за довіреністю) ОСОБА_2 позов з урахуванням уточнень та викладені в ньому обставини підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити. Доповіли по суті вимог відповідно до обставин зазначених в позові.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позов, просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі, про що надав письмові заперечення (а.с. 33-34). Суду пояснив, що в порушення вимог ч.1 ст. 3 ЦПК України, позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача за поверненням майна, яке на його думку безпідставно набуте товариством, або відшкодуванням його вартості. Позивач просить стягнути з товариства вартість майна, яке знаходиться на балансі товариства. Позов ОСОБА_1 обґрунтований ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, а отже для вирішення питання про відшкодування вартості майна в такому випадку необхідно визначити, що майно набуте безпідставно, неможливо повернути майно в натурі. Питання власності на майно, про яке заявляє ОСОБА_1 у позові, та правомірності його набуття вже було досліджено у справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Торговельний будинок Україна» про витребування зазначеного майна з чужого незаконного володіння. Позовні вимоги у зазначеній справі ОСОБА_1 обґрунтовував тими самими обставинами та тими самими доказами, що і у цій справі. При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 не надав доказів того, що спірне майно є його власністю та що відповідач безпідставно його утримує, спірне майно належить ЗАТ «Торговельний будинок Україна» на праві власності. Таким чином, факт правомірного перебування спірного майна у власності івідповідача є доведеним та не підлягає доказуванню в силу приписів ч. 3 ст. 61 ЦПК України. Ніяких доказів неможливості повернути в натурі нібито безпідставно набуте майно ОСОБА_1 взагалі не наводить. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, такя як більша частина майна (верстати та інше обладнання), вартість якого просить стягнути ОСОБА_1, внесена до статутного фонду відповідача 14.01.2003 р. Інше майно (комп'ютерну техніку) товариство придбало та поставило на свій баланс у період квітня - вересня 2003 р. та ОСОБА_1 займав посаду директора товариства в період з 2002 по 2006 рік та був обізнаний про майно, що знаходиться на балансі товариства, підписував акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) цього майна та інші документи щодо нього. Ці факти також встановлено рішенням апеляційного суду Запорізької області від 29.03.2012 р. по справі № 22-1029/2012р. та не потребують доказуванню.

Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Перш за все відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням апеляційного суду від 29.03.2012 р. скасовано рішення Бердянського міськрайонного суду від 20.12.2011 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „Торгівельний дім України про витребування майна з чужого незаконного володіння та в задоволені позову відмовлено (а.с.10-11).

Рішенням апеляційного суду зокрема встановлено, що позивач займав посаду директора ЗАТ „Торговельний будинок „Україна з 12.04.2002 року по 25.07.2006 року, а 25.07.2006 року рішенням загальних зборів його звільнено із займаної посади. Установочним договором ЗАТ „ТБУ" від 04.04.2002 року була передбачена можливість формування статутного фонду товариства за рахунок грошових внесків засновників та за рахунок внесення засновниками майна в якості оплати акцій. Як вбачається з протоколу № 2 від 27.09.2009 року установочних зборів ЗАТ ТБУ, засновниками товариства було прийнято рішення для придбання, деревообробного обладнання та інших матеріальних активів та внести кошти в сумі 95000 грн. відповідно до часток, визначених статутними документами. Грошові кошти в сумі 95000 грн. були передані ОСОБА_1 засновниками товариства ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 За дорученням засновників товариства позивачем було придбане деревообробне обладнання. За заявою ОСОБА_1 з метою встановлення можливості використання цього обладнання та встановленя рінкової його вартості майно було оглянуто експертом Запорізької філії Українського центру після аварійного захисту „Експрес-Сервіс". Майно оглянуто у присутності заступника директора товариства ОСОБА_15 та були складені дефектні відомості від 26.12.2002 року та акти товарознавчого дослідження від 08.01.2003 року. Також 14.01.2003 року на підставі зазначених документів на установних зборах ЗАТ „ТБУ було прийнято рішення провести оцінку майна та внести в уставний фонд товари, а саме: верстат точільно-шліфувальний вартістю - 2939,00 грн., верстат вертикально-свердлильний 2М-112 вартістю - 2010,00 грн., верстат торцовочний ЦМЕ вартістю - 11000,00 грн., верстат комбінований КС-357 вартістю - 5260,00 грн., верстат шліфувальний ШЛПС-1 вартістю - 4420,00 грн., верстат універсальний Ц-6-2 вартістю -6381,00 грн., верстат фрезерний ФСШ-1 вартістю - 6381,00 грн., верстат фуговочний СФ-6 вартістю - 7026,00 грн., верстат рейсмусний СР-6-9 вартістю - 9990,00 грн., верстат комбінований КС-351 вартістю - 5784,00 грн., компресор вартістю - 2400,00 грн., равлик в комплекті з двигуном вартістю - 2100,00 ірн., верстат кромочний вартістю 14100,00 грн., верстат розпилочний по ламінату (меблевий) вартістю 1300,00 грн., верстат токарний по дереву вартісю 4100,00 грн. Зазначене майно було передано засновниками в якості внесків до статутного фонду товариства, що підтверджується актами приймання-передачі та оцінки майна від 14.01.2003 року. Цей факт також підтверджується свідками - засновниками ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 Наказом директора товариства ОСОБА_1 № 14 від 15.01.2003 року з метою впорядження бухгалтерського обліку ЗАТ „ТБУ" було затверджено термін корисного використання основних засобів за переліком та переданого засновниками до статутного фонду обладнання. Крім того, 16.01.2003 року та 17.01.2003 року комісією працівників ЗАТ „ТБУ", очолюваною директором товариства ОСОБА_1, було складено акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів - переданого засновниками обладнання. Таким чином, передане засновниками обладнання ЗАТ „ТБУ", було прийнято директором товариства ОСОБА_1 на баланс товариства та стало власністю товариства. Крім цього, у 2003 році товариство придбало: 09.04. принтер 1 320 Саnon, 09.08. принтер LВР-1120 Саnon, 09.09. самсунг А 300, 09.09. Сони-Єриксон 200 та у 2004 році: 31.01. компьютер „Samtron, 16.09. принтер LВР - 1120 Саnon, що підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. Факт належності майна товариству підтверджується: відомостями про нарахування амортизаційних відрахувань; листом директора ЗАТ „ТБУ" ОСОБА_1 міському голові про дозвіл оренди приміщення за адресою : м.Бердянськ, вул. Приазовська,124, в якому розташоване спірне обладнання; аудиторським висновком № 28 від 15.09.2003 року, в якому зазначено, що основні засоби внесені до статутного фонду ЗАТ „ТБУ" засновниками. Цей висновок підписаний директором ЗАТ „ТБУ ОСОБА_1; аудиторським висновком № 61 від 11.06.2007 року, в якому зазначено формування статутного формування ЗАТ „ТБУ" засновниками. Зазначено, яке внесено обладнання та якими засновниками; актами про результати виїздної перевірки ЗАТ „ТБУ" з питань дотримання вимог податкового законодавства від 10.12.2007 року № 242/23-208/31979784, в якому зазначено формування статутного фонду ЗАТ „ТБУ" та внесення обладнання до статутного фонду. Із зазначено вбачається, що ОСОБА_1 за період своєї роботи в якості директора ЗАТ „ТБУ" з 12.04.2002 року по 25.06.2006 року розпоряджався майном та грошовими коштами товариства, був обізнаний про порядок ведення господарської документації товариства, ніс відповідальність за господарську діяльність товариства, правильне оформлення документів та ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо іншого майна, не зазначеного в рішенні апеляційного суду, суд приходить до висновку, що задовольняти позов в цій часині також не має підстав. Так відповідно до вимог ст. 1213 ЦК України, позивачем не доведено факт безпідставного набуття спірного майна в натурі та не зазначив його вартість, яка повинна визначатися на момент розгляду судом справи про повернення майна та відповідно такі вимоги не заявляв.

Відповідно до ст. ст. 10,60 ЦПК України, де - зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, позивач не надав доказів, на підставу своїх позовних вимог, що саме спірне майно є його власністю та що відповідач безпідставно його утримує та що є підставою для стягнення його вартості, в тому числі враховуючи індекс інфляції та трьох відсотків річних.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 62, 64, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 15, 625, 1212, 1213 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ЗАТ „Торговий дім Україна про стягнення вартості майна, відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення .

Суддя О.М. Білоусова