Постанова № 30254171, 26.03.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р. Справа № 821/566/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів допомоги по безробіттю,

встановив:

Херсонський міський центр зайнятості (далі по тексту - позивач або Херсонський МЦЗ) звернувся до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач або ОСОБА_1) про повернення коштів допомоги по безробіттю.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач до суду не прибув, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином. Заперечення на адміністративний позов у встановлений законом строк не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд, визнав за можливе розглянути спір у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до змісту позовної заяви вимоги позивача обґрунтовуються наступними обставинами: ОСОБА_1 17.02.2004 року зареєструвалася на обліку в Херсонському МЦЗ та 24.12.2004 року отримала статус безробітньої з призначенням допомоги по безробіттю, підписавши при цьому заяву та зобов'язання проінформувати своєчасно (протягом трьох днів) центр зайнятості про зміни підстав, що можуть вплинути на підстави призначення і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

ОСОБА_1 приховала відомості про працевлаштування і отримання доходу під час знаходження на обліку в центрі зайнятості.

Отже, позивач вважає, що матеріальне забезпечення, виплачене громадянці ОСОБА_1 за період перебування на обліку в сумі 2100,49 грн., підлягає стягненню відповідно до ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" як отримане внаслідок приховування факту працевлаштування на підприємстві під час знаходження на обліку в центрі зайнятості.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що Законами України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі по тексту - Закон № 803-ХІІ) та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі по тексту - Закон № 1533-ІІІ) встановлено правовий статус центрів зайнятості, безробітних, умови надання статусу безробітного та їх соціальний захист.

Відповідно ст. 12 Закону № 1533-ІІІ виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Пунктом 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62 (далі по тексту - Порядок), обов'язок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення виконують районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Таким чином, з вищевикладеного слідує, що ХМЦЗ має право проводити перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, приймати відповідні рішення за результатами перевірок та звертатись до адміністративного суду з позовом про повернення коштів матеріального забезпечення.

Враховуючи вимоги ст. 2 Закону № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Згідно із ст. 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі по тексту - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних. Порядок реєстрації осіб як безробітних та умови надання їм забезпечення встановлені розділом V Закону № 1533-ІІІ.

ОСОБА_1 17.12.2004 року зареєструвалася на обліку в Херсонському МЦЗ та 24.12.2004 року отримала статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю, підписавши при цьому заяву та зобов'язання проінформувати своєчасно (протягом трьох днів) центр зайнятості про зміни підстав, що можуть вплинути на підстави призначення і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Судом встановлено, що на підставі п. 2 ч. 5 ст. 12 та ч. 1 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом міністерства праці та соціальної політики України 13.02.2009 року № 60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, центром зайнятості проводиться перевірка достовірності даних, які є підставою для виплати особі матеріального забезпечення під час перебування її на обліку центру зайнятості.

Як вже з'ясовано судом, за даними звірки Херсонського МЦЗ з Відкритим акціонерним товариством "Херсонський бавовняний комбінат" надійшла інформація про нарахування гр. ОСОБА_1. доходу у вигляді заробітної плати в ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" з 01.07.2004 року, перебуваючи при цьому на обліку в Херсонському МЦЗ з 17.12.2004 року по 29.12.2004 року.

На підставі Акту № 1244/р-3 перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення від 14.09.2012 року, встановлено, що гр. ОСОБА_1 дійсно працювала в ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" з 01.07.2004 року по 04.06.2006 року з отриманням заробітної плати.

На день винесення рішення, як вбачається з матеріалів справи, вказана сума боргу відповідачем добровільно не повернена.

Виходячи з законодавчого визначення безробітної особи, що наведене вище, та ст. 22 Закону № 1533-ІІІ, рішення про присвоєння правового статусу безробітного та призначення йому допомоги по безробіттю може прийматись органами державної служби зайнятості у випадку, якщо особа, що звертається із відповідною заявою, відповідає наступним вимогам: є працездатним громадянином працездатного віку; через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів; зареєстрована в службі зайнятості як така, що шукає роботу, готова та здатна приступити до підходящої роботи; протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювала на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачувала страхові внески, має право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що відповідач приховавши факт перебування у трудових відносинах під час перебування у Херсонському МЦЗ, отримав незаконно допомогу по безробіттю в розмірі 2100,49 грн.

Отже, узагальнюючи викладене, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд, дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 17, 18, 19, 128, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Херсонського міського центру зайнятості (р/р 37173001004936, ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 35219574) 2100 (дві тисячі сто) грн. 49 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,

якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 10.2.3