Рішення № 30253014, 12.03.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/4229/12

Справа № 1522/9805/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р. м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді Домусчі Л.В.

при секретарі Герасименко Ю.С.

розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач у 2012 році звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № б/н від 13.02.2008 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13.02.2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 9000.00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У звязку з неналежним виконанням зобовязань у відповідача станом на 30.01.2012 року виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої становить 54069 гривень 13 копійок.

Представник позивача ОСОБА_2 ( діяла за довіреністю від 04.02.2011 р.) у судовому засідання просила позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача заборгованості за договором № б/н від 13.02.208 року, також пояснила, що вимоги представника відповідача щодо застосування строку позовної давності та відмови у задоволенні позову є необґрунтованими.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3О.(діяв за довіреністю від 13.06.2012р) просив у задоволенні позовних вимог відмовити та застосувати строк позовної давності, яку Банк пропустив, а також вказував, що надана представником позивача кредитна справа не містить підстав згідно яких можна вважати, що договір №б/н від 13.02.2008 року був укладений між позивачем та відповідачем у відповідності до Цивільного кодексу України, кредитний договір укладений з порушенням письмової форми є нікчемний та такий, що не підлягає виконанню і не створює ніяких юридичних наслідків.

Відповідач ОСОБА_1І у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, хоча його явка судом визнана обовязковою. Неявка відповідача позбавила суд можливості вислухати його пояснення з приводу тверджень представника позивача щодо неотримання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 9000 грн. та його думку по суті вказаного питання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.02.2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності кредит у розмірі 9 000 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Договір складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

З умовами надання кредиту відповідач був ознайомлений, що підтверджується його підписами на договорі № б/н від 13.02.2008 року та правилами користування платіжною карткою від 13.02.2008 року ( а.с. 53, 61), на довідці про стандартні умови кредитування (а.с. 62)

У звязку з неналежним виконанням зобовязань станом на 30.01.2012 року, виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої згідно розрахунку заборгованості становить 54069 гривень 13 копійки, з яких:

-заборгованість за кредитом 9 000 грн.;

-заборгованість по процентам за користування кредитом 26898, 22 грн.;

-заборгованість по комісії за користування кредитом 15120, 00 грн.;

-штраф 500 грн.(фіксована частина);

-штраф 2550, 91 грн. ( процентна складова). (п. 8.6. Умов і правил надання банківських послуг).

Розрахунок заборгованості додано до матеріалів справи ( а.с. 2-3).

На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати комісій, відсотків, пені, штрафу, інфляційних збитків, до суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст.1050 ЦК України.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.9.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє до момента належного виконання сторонами зобовязань. Згідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч.ч 1, 4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час договору.

Пунктом 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст..1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст.598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Посилання представника відповідача ОСОБА_1 на порушення Банком прав споживача, а саме ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживача», оскільки Банк не надав йому усієї необхідної інформації про умови кредитування щодо існуючих форм з коротким описом відмінностей між ними орієнтованої сукупної вартості кредиту та послуг з оформлення кредитного договору, право дострокового повернення кредиту, умов розірвання договору, тобто необхідних умов для укладення такого договору. спростовуються доданими до матеріалів справи Умовами і правилами надання банківських послуг та правилами користування платіжною карткою, які є невідємною частиною договору № б/н від 13.02.2008 року, який складається також із письмової заяви ОСОБА_1 на одержання кредиту в сумі 9000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, якою позичальник надав згоду на умови кредитування, запропоновані ПАТ КБ «ПриватБанк» серед яких і безумовне право банку самостійно збільшувати кредитний ліміт тобто розмір коштів в межах якого позичальник може користуватися кредитними коштами. (п.5.3 Умов і правил надання банківських послуг).

Також суд не погоджується із доводами представника відповідача ОСОБА_1 щодо відсутності доказів про одержання відповідачем грошей за кредитним договором та врахування пропущення банком строку загальної позовної давності у три роки для предявлення до відповідача вимог про стягнення кредитних коштів, оскільки з виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що грошові кошти банком були перераховані своєчасно і в подальшому кредитний ліміт був використаний відповідачем шляхом зняття грошових коштів. Інших доказів, які б спростовували зазначене відповідачем не надано, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявлено. При цьому суд враховує, що відповідач на вимогу суду не зявився у судове засідання для дачі з цього приводу особистих пояснень.

Згідно п. 9.3. Умов і правил надання банківських послуг та правилами користування платіжною карткою вбачається, що картрахунок відкрито на необмежений строк.

Відповідно п.3.1.3. Правил користування платіжною карткою якщо протягом цього строку жодна сторона не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на такий самий строк.

Доказів щодо подачі заяви про припинення дії договору суду не надано.

За таких обставин, суд вбачає, що відповідач дійсно отримав та користувався кредитним коштами і у відповідності із встановленим лімітом, має непогашену заборгованість за кредитним договором.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами. Відповідно до змісту ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Крім того, судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 540,69 гривень.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 58, 60,88, 169, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 202, 203, 207, 256 , 257, 259, 509, 510, 526, 527, 530, 536, 610, 611, 626, 629, 638, 639, 640, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.02.2008 року у розмірі 54 069 (пятдесят чотири тисячі шістдесят девять) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судовий збір у розмірі 540 (пятсот сорок) грн.69 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України .

Суддя Домусчі Л.В.

12.03.2013