Рішення № 30252678, 22.03.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/11887/12

2/119/316/13

РІШЕННЯ

Іменем України

22 березня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Бистрякової Д.С.,

при секретарі - Аніщенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа ОСОБА_3,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визнання за нею право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, АР Крим в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла 09 квітня 2012 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 09.04.2012 року після смерті ОСОБА_4, яка була матірю позивачки, відкрилася спадщина, яка складається із 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 на підставі договору міни від 11.02.1997 року, засвідченого нотаріусом м. Дзержинськ Нижегородської області РФ. Право власності на зазначену квартиру було зареєстровано КП ФМ БРТІ, реєстр № 5428 за ОСОБА_4 та її сестрою ОСОБА_3 в рівних частках. Позивачка, як спадкоємець першої черги, протягом шести місяців звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Інших спадкоємців першої черги не існує. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.10.2012 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку квартири АДРЕСА_2, оскільки договір міни від 11.02.1997 року було засвідчено нотаріусом м. Дзержинська Нижегородської області РФ, а набуття права власності на зазначену квартиру мало бути посвідчено будь-якою угодою, укладеною за місцезнаходженням цього майна. У звязку з неможливістю отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса позивачка вимушена звернутися до суду.

Позивачка до суду не зявилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги повністю підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради до суду не зявився, надав заяву, відповідно до якої, просить розглянути справу за його відсутністю.

Третя особа в судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_3, АР Крим зареєстровано за: ОСОБА_4 1/2 частки, і ОСОБА_3 ? частки, зареєстровано КП ФМ БРТІ, реєстровий номер 5428 (а.с. 14-15), на підставі договору міни квартир, посвідченого ОСОБА_5 нотаріусом м. Дзержинська Нижегородської області РФ 11 лютого 1997 року.

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4, про що свідчить копія свідоцтва про народження серія АЗ № 1671493 від 02.04.1969 року (а.с. 9).

09 квітня 2012 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії ІІ-АП № 235562 від 09.04.2012 року (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_4 було заведено спадкову справу № 258/2012 (а.с.29 34), з якої вбачається, що 10 травня 2012 року з заявою про прийняття спадщини звернулася позивачка ОСОБА_1. 29 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.10.2012 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку квартири АДРЕСА_2, оскільки договір міни від 11.02.1997 року було засвідчено нотаріусом м. Дзержинська Нижегородської області РФ, а набуття права власності на зазначену квартиру мало бути посвідчено будь-якою угодою, укладеною за місцезнаходженням цього майна (а.с. 34).

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, за якою регулюються відносини зокрема і у цивільних справах між Учасниками цієї конвенції, в тому числі України та Російської Федерації, право власності на нерухоме майно визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться нерухоме майно. Виникнення і припинення права власності на майно визначається за законодавством Договірної сторони, на території якої майно знаходилося в момент, коли мала місця дія або інша обставина, що послужила підставою виникнення або припинення такого права.

Відповідно до ст.331 ч.2 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Враховуюче те, що предметом договору міни від 11.02.1997 року були квартира АДРЕСА_3, АР Крим, Україна та квартира АДРЕСА_4 РФ, суд прийшов до висновку про те, що зазначений договір посвідчено відповідно до вимог вищезазначеної конвенції, оскільки нерухоме майно знаходилось, у тому числі, на території РФ. В подальшому права власності на ? частку квартирі АДРЕСА_3 було зареєстровано КП ФМ БРТІ за ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщини інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до частин 2, 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальної конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи наведене, те що спадкодавець набула право власності на ? частку квартири АДРЕСА_3, позивачка, як спадкоємець першої черги, протягом шестимісячного строку звернулася із заявою про прийняття спадщини, а потім із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, інші особи із заявами про прийняття спадщини не зверталися, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 22.03.2013 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення виготовлений 27.03.2013 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 331, 1261,1270, 1296, 1297 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_5 Крим, Україна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 08 квітня 2012 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/ З оригіналом згідно -

Суддя: Секретар: