Постанова № 30252130, 26.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2013 року Справа № 812/2638/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Шибаєвій Т.В.,

за участю :

представника позивача - Завальнюк С.В.,

від відповідача - не прибув,

третя особа - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, у якому позивач просив:

- визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції у невиконанні виконавчих дій за виконавчим листом № 2а/1270/1986/2012 від 27.03.2012 року про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_2 в сумі 1738,80 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, 04.03.2013 на підставі ч. І ст. 12 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» № 2677-УІ від 04.11.2010 (далі - Закон №2677) спеціалістом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську з відома начальника відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Лаптінова Віталія Вікторовича проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та станом примусового виконання виконавчого листа про стягнення недоїмки з ФОП ОСОБА_2 в сумі 1729,80 грн., за заявою управління від 07.05.12 за № 5769/08-52.

Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32945714 від 11.05.12 по примусовому виконанню виконавчих документів в порушення строків відповідно ч.2 ст. 25 Закону №2677.

При ознайомленні зі станом реалізації виконавчого провадження встановлено, що відкрито виконавче провадження та станом на 04.03.2013 управлінням ПФУ копію постанови не отримано, в порушення вимог ст. 31 Закону № 2677.

Статтею 32 Закону № 2677 передбачені заходи примусового виконання рішення, а саме: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.

З моменту перебування виконавчих документів у відділі державної виконавчої служби, а саме з 11.05.2012. державним виконавцем не проведено заходів щодо виявлення та звернення стягнення на кошти та інше манне боржника, відповідно до ст. 52 Закону №2677, якою передбачено звернення стягнення в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржнику інше майно.

Належним чином не проводяться заходи щодо виявлення майна, яке належить боржнику та на яке можливе звернення стягнення в рахунок погашення боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначивши, що бездіяльність відповідача полягає у не направленні постанови про відкриття виконавчого провадження та не проведенні виконавчих дій. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Третя особа належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернувся конверт, в якому третій особі було надіслано ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження".

У судовому засіданні встановлено, що позивач 07.05.12 за № 5769/08-52 звернувся до відповідача з заявою про порушення виконавчого провадження за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 2а/1270/1986/2012 від 27.03.2012 року про стягнення заборгованості зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1738,80 грн. відносно суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2. Зазначена заява зареєстрована у відділі Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції 10.05.2012 року (а.с.6,7).

04.03.2013 на підставі ч. І ст. 12 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» № 2677-УІ від 04.11.2010 спеціалістом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську з відома начальника відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Лаптінова Віталія Вікторовича проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та станом примусового виконання виконавчого листа про стягнення недоїмки з ФОП ОСОБА_2 в сумі 1738,80 грн., за заявою управління від 07.05.12 за № 5769/08-52.

Результати ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження, що перебуває на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Алчевського МУЮ, оформлено протоколом відповідно до листа головного управління Пенсійного фонду України від 05.04.2007 року №1570/03-09. Державний виконавець, в присутності якого проводилось ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження, з протоколом ознайомлений, про що свідчить його підпис (а.с.5).

Як вбачається з протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 04.03.2013 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32945714 від 11.05.12 по примусовому виконанню виконавчого листа про стягнення недоїмки з ФОП ОСОБА_2 в сумі 1738,80 грн.

Згідно акту державного виконавця від 20.06.12 при виході за адресою проживання боржника по Ленінградська, 43 з'ясовано, що адреса боржника вказана невірно, так як за даною адресою розташовано управління ПФУ в м. Алчевську.

Відповідачем були прийняти заходи розшуку боржника, а саме направлено запит УПФУ № 13158 від 20.06.2012 року з бази СПОВ.

Державним виконавцем 20.06.12 направлено запити до третіх осіб з метою виявлення рухомого та нерухомого боржника, а саме до БТІ та ВРЕР, отримано інформацію, що транспортних засобів та нерухомого майна за боржником не виявлено.

22 лютого 2013 року направлено Постанову про примусовий привід боржника до правоохоронних органів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:

- здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

- надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

- розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

- заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

- роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначає права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення.

У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

На підстав ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Таким чином, з вищенаведеного та аналізу встановлених судом доказів випливає, що відповідач не допустив бездіяльності, за винятком порушення порядку направлення постанови про відкриття провадження по справі, а саме : копія постанови про відкриття виконавчого провадження не була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Тому, позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції протиправною щодо не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження підлягають задоволенню. В решті позовних вимог позивачу слід відмовити за необгрунтованістю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції щодо не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження протиправною.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 28 березня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова