Ухвала суду № 30251368, 28.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. справа № 2а/0470/1647/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

за участю представників:

позивача: - Блажка Р.П. (довіреність № 14-13 юр від 16 січня 2013 року),

- Максимова А.С. (довіреність № 85-396 юр від 17 грудня 2012 року),

- Сімоненка О.В. (довіреність №85-395 юр від 17 грудня 2012 року),

відповідача: - не з'явився,

прокурора: - Зіми В.Б. (посвідчення №001419),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року

у справі № 2а/0470/1647/11

за позовом відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»

до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

за участю прокурора Дніпропетровської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулося у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року адміністративний позов задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення від 19 січня 2011 року форми «В1» № 0000010610/0 та форми «В4» № 0000020610/0.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Прокурор, в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представники відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» у судовому засіданні заперечують проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області проведена позапланова виїзна перевірка відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за вересень 2010 року, за результатами якої складено акт від 14 січня 2011 року № 2/06-08/125/2/24432974.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19 січня 2011 року:

- форми «В1» № 0000010610/0 про порушення відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" підпунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів. 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, пункту 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 51585152, 19 гривень, а також накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12896288, 05 гривень;

- форми «В4» № 0000020610/0 про порушення відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" підпунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів. 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, пункту 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму на 49783069,73 гривень, а також накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12444767,43 гривень.

Порушення спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області пов'язує з завищенням позивачем податкового кредиту та тим, що господарські операції відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" проведені з контрагентами по відповідним ланцюгам постачання є безтоварними.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пункту 8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 року № 244 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), у розділі I реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону). Такими іншими подібними документами є:

належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника - при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками в межах граничної суми, установленої Національним банком України для готівкових розрахунків;

транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, у яких форма встановлена міжнародними стандартами;

касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість);

товарні чеки або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання товарів (послуг), копії яких додаються до заяви зі скаргою на постачальника цих товарів (послуг), що додається отримувачем товарів (послуг) до податкової декларації за звітний податковий період, - у разі відмови з боку постачальника цих товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників є документом, який дає право (підставу) покупцю вносити зміни до раніше включених в обсяг податкового кредиту, одержаного на підставі податкових накладних, будь-яких витрат на сплату податку.

Виконання позивачем власних зобов'язань щодо відображення в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, отриманих належним чином від контрагентів, та відповідного права на збільшення податкового кредиту на підставі даних податкових накладних, не може бути поставлене в залежність від добросовісності, правильності заповнення та складання податкових накладних його контрагентами.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не порушив вимог пунктів 7.4, 7.5 статті 7 Закону України «Про податку на додану вартість» та дійшов до правильного висновку, що позивач не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Невиконання належним чином контрагентами господарських операцій своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи відповідно, законом не передбачена можливість позбавлення платника податку права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній належним чином виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

У відповідності до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. А для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції. При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що первинні бухгалтерські документи, підтверджують реальність договірних відносин відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" з контрагентами.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованого висновку про протиправність і скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Ухвала в повному обсязі складена 18 березня 2013 року.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим